ЦГНТБ ГМК
ГЛАВНАЯ
О БИБЛИОТЕКЕ
ПАРТНЕРЫ
ССЫЛКИ
КОНТАКТЫ
в нашем каталоге
258344
записей


Задать вопрос

Реклама

Авторские книги Стасовский Ю.Н. Хотим предложить Вам на нашем сайте книгу Стасовский Ю.Н. "Проектирование современных производств обработки металлов давлением: Учебник."
Купить здесь.


Мироненко М.А. "Менеджмент ощадливого виробництва"
Купить здесь.



Научно-технический и производственный журнал «Металлургическая и горнорудная промышленность» Единственное в Украине специализированное издание, освящающее все проблемы ГМК. Журнал имеет государственную и зарубежную сферу распространения. Главная задача журнала – рекламная поддержка передовых технологий, публикация информации о новейших научно-технических достижениях.


Интернет магазин бытовой техники и электроники. Доставка по Украине

Интернет магазин бытовой техники и электроники Mega-Mart

Профсоюз металлургов и горняков Украины

Металлургический государственный музей Украины
Инновационный центр СЛАЛЕН. Помощь изобретателям.






 
 
Указатель РАЗДЕЛЫ  //  Устойчивое развитие  //  База данных “Устойчивое развитие”  //  ЗАКОНОДАВЧА БАЗА  //  Про схвалення Концепції Державної програми покращення екологічного стану населених пунктів розташованих поряд з підприємствами гірничо-металургійного комплексу до 2020 року





Про схвалення Концепції Державної програми покращення екологічного стану населених пунктів розташованих поряд з підприємствами гірничо-металургійного комплексу до 2020 року

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

 

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

 

від ______  ______________ 2009 р.     №

 

Київ

 

 

Про схвалення Концепції Державної програми покращення екологічного стану населених пунктів розташованих поряд з підприємствами гірничо-металургійного комплексу до 2020 року

 

 

 

1.                  Схвалити Концепцію Державної програми покращення екологічного стану населених пунктів розташованих поряд з підприємствами гірничо-металургійного комплексу до 2020 року, що додається.

 

2.                  Визначити Міністерство промислової політики державним замовником Програми.

 

3.   Міністерству промислової політики у шестимісячний термін спільно із заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити та надати на затвердження Кабінету Міністрів України проект Державної програми покращення екологічного стану населених пунктів розташованих поряд з підприємствами гірничо-металургійного комплексу до 2020 року.

 

 

Прем’єр-міністр України                               Ю.Тимошенко

 

 

 

Проект

 

 

 

СХВАЛЕНО

розпорядженням Кабінету Міністрів України

             від                           р. №

 

 

 

 

КОНЦЕПЦІЯ

Державної програми покращення екологічного стану

населених пунктів розташованих поряд

з підприємствами гірничо-металургійного комплексу до 2020 року

 

Визначення проблеми, на розв’язання якої спрямована Програма

 

Розвиток гірничо-металургійного комплексу (далі – ГМК) збільшує негативний вплив на навколишнє середовище і здоров'я людей. Інтенсивність використання природних ресурсів, утворення викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє середовище на одиницю продукції поки що скорочується з меншою швидкістю, ніж зростають обсяги виробництва. Розрив між прогресуючим забрудненням довкілля і заходами, спрямованими на зменшення викидів та скидів забруднюючих речовин у навколишнє середовище, запобігання утворення відходів, знешкодження та їх утилізація з дотриманням сучасних вимог щодо охорони довкілля, попередження та ліквідації наслідків підтоплення територій і зсувів ґрунту, загрожує не тільки поглибленням екологічної кризи, а й загостренням соціально-економічної ситуації в регіонах розташування зазначених підприємств та значним фінансово-економічним збиткам на подолання негативних екологічних наслідків. Найбільш несприятлива екологічна ситуація складається в таких регіонах України, де металургійна галузь є домінуючою, а саме: Донецька, Дніпропетровська, Запорізька та Луганська області.

Зростання економічної активності на фоні експлуатації старого енергоємного обладнання за умови низького поновлювання фондів природоохоронного призначення, низького відсотку оснащення очисними спорудами та постійного порушення підприємствами технологічного режиму експлуатації установок з очистки пилогазоповітряної суміші та очистки стічних вод, призводить до погіршення екологічного стану.

Важливою умовою поліпшення екологічного стану прилеглих територій і функціонування підприємств є впровадження принципів збалансованого сталого розвитку та більш чистого виробництва, що передбачає економічно, соціально і екологічно збалансований розвиток певних територій і розташованих на них населених пунктів, спрямований на узгоджене формування та функціонування їхньої економічної, соціальної і екологічної складових на основі раціонального використання всіх видів ресурсів (природних, трудових, виробничих, науково-технічних, інформаційних тощо) та здоров’я населення. Основою цього є досягнення балансу інтересів усіх суб’єктів суспільних відносин щодо природокористування, збереження навколишнього природного середовища,  соціально-економічного розвитку, а також технічного і технологічного переоснащення інфраструктури всіх підприємств, незалежно від форми власності, для забезпечення їх екологічно безпечного функціонування.

Це зумовлює необхідність узгодження національної політики у сфері реструктуризації, модернізації, розвитку індустріально-промислового сектору та у сфері надання послуг, розвитку регіонів з законодавством у сфері питань охорони довкілля та використання природних ресурсів, формування та запровадження  механізмів розв'язання цих проблем на ринкових засадах економіки.

 

Аналіз причин виникнення проблеми

та обґрунтування необхідності її розв’язання

 

Стратегічні інтереси держави полягають у забезпеченні стабільного соціально-економічного розвитку, який базується на раціональному використанні, охороні та відновленні природного ресурсного потенціалу і збереженні здорового стану довкілля. Сучасну екологічну ситуацію в промисловості України, особливо у промислових районах і центрах, для яких характерна надмірна концентрація підприємств важкої індустрії можна охарактеризувати як складну. Вона формувалася протягом тривалого періоду і через нехтування об’єктивними законами розвитку та відтворення природно-ресурсного комплексу відбулися структурні деформації народного господарства, за яких перевага надавалася розвитку в Україні сировинно-видобувних, найбільш екологічно-небезпечних галузей важкої індустрії.

Головною проблемою, що має системне значення для розвитку гірничо- металургійного комплексу України, є високий ступінь зношення основних фондів і відставання технічного рівня металургійної галузі від кращих світових досягнень. На цей час наднормативно експлуатується 54% коксових батарей, 89% доменних печей, 87% мартенівських печей, 26% конвертерів, майже 90% прокатних станів, що призводить до надмірно високої енергоємності продукції, збільшенню утворення відходів виробництва, та надмірного забруднення навколишнього природного середовища у місцях розташування підприємств. В регіонах, де зосереджено значна кількість металургійних виробництв, граничні рівні забруднення довкілля перевищують норми якості у декілька, та навіть десятки, разів. За різними показниками, підприємствами ГМК щорічно утворюється більше 120 млн. тонн відходів, при цьому доля гірничорудних підприємств складає біля 70%, металургійних - 25%, коксохімічних - 3%, феросплавних - 1,5%, трубних та вогнетривких – менше 1%, токсичних відходів (І - ІІІ класу небезпеки) - 3 тис. тонн. Суттєво впливають на навколишнє природне середовище гірничодобувні підприємства, агломераційні фабрики (викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря), відходи видобутку та збагачення (шлами, забруднення навколишнього середовища і тиск на земну поверхню), масові вибухи в кар’єрах (викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та сейсмічне навантаження), шахтні води (забруднення водних об’єктів).

Річні обсяги складування розкривних порід гірничодобувних підприємств становлять 70 млн. м3, у тому числі відходів збагачення та пустих порід становлять майже 52 млн. тонн, порушено більше 33 тис. га земель, з яких тільки біля 100 га на рік рекультивується. За результатами господарської дiяльностi гiрничорудних пiдприємств, у вiдвалах заскладовано бiльше 2,2 млрд.куб. метрiв пустих порiд, в хвостосховищах накопичено 2,6 млрд. тонн вiдходiв збагачування. В металургійному комплексі накопичено біля 250 млн. тонн шлаків, 30 млн. тонн шламів, які є цінними вторинними матеріальними ресурсами.

Головним негативним чинником для здоров’я людини, за ступенем небезпечності, становить забруднення атмосферного повітря. Тільки 15,3 відсотка жителів міст проживають в умовах малого забруднення повітря, 52,8 відсотків - помірного, 24,3 відсотка - сильного і 7,6 відсотків - украй сильного забруднення.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря підприємствами гірничо-металургійного комплексу у 2008 році склали понад 1,5 млн. тонн, або майже 32% від загальних у державі викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря, що негативно впливає на стан навколишнього природного середовища, тому ця проблема потребує вирішення.

Майже всі річкові басейни України забруднені або дуже забруднені. Якісний стан підземних вод внаслідок господарської діяльності також постійно погіршується. Найбільш незадовільний якісний стан поверхневих та підземних вод у Донецькому та Криворізькому регіонах. Тільки підприємствами ГМК у поверхневі водні об’єкти щорічно скидається більше 1400 млн. м3 вод, що складає 17% загальних обсягів скидів по Україні, в тому числі: без очистки - 900 м3 млн. (63,2%), недостатньо очищених - 484 млн. м3 (19,6%).

Однiєю з невирiшених екологiчних проблем Кривбасу є утилiзацiя високо-мiнералiзованих шахтних вод, якi впливають на розвиток процесiв осолонування поверхневих грунтових вод та води в р. Iнгулець та Саксагань. Основними їх забруднювачами є підприємства житлово-комунального господарства та гірничо-металургійного комплексу. Обсяг скидів забруднених зворотних вод у ці річки складає 94% від загального обсягу скидів м. Кривого Рогу.

Негативний вплив на середовище вимагає від підприємств ГМК вкладати кошти на вирішення екологічних проблем та сплачувати платежі за забруднення навколишнього природного середовища. Загальні витрати підприємств, що пов’язані з екологією за 2008 рік склали орієнтовно 1759,5 млн. грн. в тому числі:

- капітальні інвестиції  підприємств на охорону навколишнього природного середовища  склали більше 549,1 млн. грн., поточні витрати – 1021,0 млн. грн., інші витрати – 150,2 млн. грн.;

- платежі за забруднення навколишнього природного середовища підприємствами ГМК за 2008 рік склали більше 530 млн. грн.

З урахуванням наведених чинників і на виконання вимог чинного природоохоронного законодавства, значна частина гірничо-металургійних підприємств стала перед необхідністю – проводити реконструкцію та модернізацію діючих виробництв, які вимагають значних капіталовкладень та інвестиційних ресурсів. Абсолютна більшість підприємств неспроможна самостійно вирішити питання фінансового забезпечення реалізації таких проектів, залучення зовнішніх інвестицій (коштів інвесторів, кредитів банків, емісійних коштів тощо). Зниження рентабельності роботи підприємств в умовах фінансово-економічної кризи, одночасним підвищення цін на енергоресурси та транспортування продукції, навіть за умови стабільності реального грошового забезпечення амортизаційних коштів, знижує власні інвестиційні можливості підприємств для швидкої акумуляції інвестиційних коштів, які можуть бути направлені на реалізацію проектів модернізації і реконструкції підприємств, уповільнює переорієнтацію виробничого потенціалу на новітні екологічно чисті технології, нові природозахисні методи управління виробництвом.

Спроба вирішення проблеми щодо поліпшення екологічного стану в регіонах розташування підприємств ГМК в межах виконання міждержавних, держаних та місцевих програм не призвели до відчутного поліпшення ситуації. Основними причинами цього є відсутність належного фінансового забезпечення, недостатня робота щодо залучення інвестицій, недосконала законодавча та нормативно-методична база, не належний контроль щодо їх виконання, відсутність системи тиражування найбільш ефективних проектів, а також, те, що практично всі програмні документи спрямовані на ліквідацію наслідків небезпечних факторів, а не на їх запобігання. Враховуючи неможливість розв’язання проблеми щодо поліпшення екологічного стану зазначених регіонів засобами регіонального та галузевого управління, ця проблема потребує цільового регулювання та програмного забезпечення, тобто концентрації фінансових ресурсів, зусиль органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, науки, виробництва, громадськості для досягнення відповідних результатів. Реалізація програмно-цільового підходу, враховуючи масштабність завдань і одночасно обмеженість фінансових ресурсів з боку держави та окремих підприємств, зумовлює встановлення відповідних пріоритетів та послідовності здійснення заходів. Аналіз показує, що з урахуванням усіх макроекономічних та мікроекономічних чинників для проведення модернізації або реконструкції основної частини гірничо-металургійної галузі, яка суттево впливає на стан навколишнього природного середовища, соціально-економічну ситуаціу та здоров’я проживаючого населення необхідно не менше 9 – 10 років, при умові стабільного фінансового забезпечення.

Таким чином, з урахуванням масштабності проблеми, комплексне розв'язання зазначених проблем можливе шляхом коригування, аналізу і перегляду заходів прийнятих державних та регіональних програм, визначення завдань, які направлені на поліпшення стану та відтворення навколишнього природного середовища, питного водопостачання, зменшення забруднення атмосферного повітря, утворення відходів та їх повне знищення або використання у суміжних галузях промисловості. Усі ці питання зумовлюють необхідність підготовки, прийняття і виконання Державної програми покращення екологічного стану населених пунктів розташованих поряд з підприємствами гірничо-металургійного комплексу на період до 2020 року.

 

Мета Програми

 

Концепція Державної програми покращення екологічного стану населених пунктів розташованих поряд з підприємствами гірничо-металургійного комплексу (далі – Концепція), згідно визначеного Кабінетом Міністрів України таких (зон) міст, розроблена з метою поліпшення стану довкілля, збереження природних ресурсів, підвищення конкурентоспроможності продукції, сприяння реалізації в Україні стратегії сталого розвитку та визначає завдання, механізми формування державної політики екологізації ГМК України та реалізації одного з найважливіших її напрямків - впровадження та розвитку більш чистих виробництв і технологій. Впровадження Концепції є реальним втіленням державою своїх конституційних зобов’язань перед громадянами, а саме статті 16 Конституції України: «Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи – катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов’язками держави».

Головною метою Програми є зниження підприємствами ГМК техногенно-екологічного тиску на природне середовище за рахунок реалізації заходів з мінімізації та запобігання викидам і скидам забруднюючих речовин у навколишнє середовище, зменшення утворення відходів та збільшення обсягів залучення відходів у господарський обіг, зменшення обсягів робіт на здійснення санітарно-захисних зон, запобігання та ліквідація небезпечних екологічних ситуацій з урахуванням комплексу еколого-економічних і соціальних факторів.

 

Визначення оптимального варіанта розв'язання

проблеми на основі порівняльного аналізу можливих варіантів

 

Розглядаючи накопичений у світі досвід щодо охорони довкілля та ресурсозбереження, для практичного використання пропонується три підходи, що відповідають принципам інтеграції екології та економіки.

1. Традиційний варіант, згідно з яким основна увага приділяється боротьбі з викидами та скидами у навколишнє середовище, відходами виробництва і споживання, насамперед шляхом встановлення очисних споруд і установок із очищення та нейтралізації, оброблення відходів з метою зменшення їх небезпечності, а також здійснення заходів з утилізації та видалення відходів.

Цей підхід характеризується такими основними принципами:

- очищення викидів та скидів від забруднюючих речовин безпосередньо на об’єктах їх утворення;

-                     утилізація або видалення відходів у межах їх утворення, нагромадження і зберігання;

-                     контроль якості навколишнього середовища (води, повітря, ґрунтів) безпосередньо на техногенних системах;

-                     моніторинг джерел і місць викидів та скидів забруднюючих речовин, накопичення і зберігання відходів.

2. Інвестиційно-інноваційний варіант, який поєднує залучення іноземних кредитів та зарубіжних компаній для реалізації та технічного супроводження проведення модернізації і реконструкції зазначених підприємств. Використання імпортного промислового обладнання та технології, що відповідають вимогам сьогодення і використання наукового потенціалу та потужностей машинобудівного комплексу України, який традиційно мав вирішальне значення для розвитку металургійного виробництва та економіки держави, з використанням системи пільгового кредитування через надання бюджетних позик, державне гарантування повернення позик комерційним банкам та компенсацію відсоткових ставок.

3. Комбінований інвестиційно-інноваційний варіант, який поєднує залучення іноземних кредитів та зарубіжних компаній для реалізації та технічного супроводження проведення модернізації і реконструкції зазначених підприємств з використанням систем пільгового кредитування через надання бюджетних позик, державне гарантування повернення позик комерційним банкам та компенсацією відсоткових ставок, залучення механізмів Кіотського протоколу. Використання для реалізації програмних завдань, на період дії програми, 100 відсотків екологічних зборів, нарахованих зазначеними підприємствами.

Оптимальним, з точки зору забезпечення фінансуванням для реалізації природоохоронних заходів, з метою підвищенню життєвих стандартів населення і прилеглих до підприємств ГМК територій і міст, впровадження підприємствами дієвих заходів оздоровлення екологічного стану є третій комбінований інвестиційно-інноваційний варіант, який визначається сукупністю переваг за наступними аспектами:

- підвищенням рівня екологічної безпеки;

- технічною реалізованістю;

- економічною ефективністю;

- соціально-психологічна прийнятність.

Ключовими факторами при порівнянні варіантів з точки зору підвищення рівня екологічної безпеки регіонів виступають:

- підвищення ефективності технологій очищення виробничих стічних вод та утилізації їх осадів, зменшення скидів у водойми висококонцентрованих стічних вод, створення та впровадження замкнутих циклів оборотних систем водопостачання;

- розробка та впровадження технологічних схем очищення, знесолення чи екологобезпечного відведення мінералізованих шахтних та кар’єрних вод;

- впровадження заходів з мінімізації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря;

- впровадження заходів із зменшення утворення відходів шляхом удосконалення діючих та впровадження нових технологій і обладнання, створення замкнутих циклів ресурсоспоживання, забезпечення екологічно безпечного зберігання та видалення небезпечних відходів, максимально можливої утилізації відходів за рахунок прямого повторного чи альтернативного використання їх ресурсно-цінної складової та безпечного видалення відходів, що не підлягають утилізації;

- дотримання вимог екологічної безпеки під час модернізації та реконструкції підприємств ГМК і об’єктів через здійснення екологічного аудиту та проведення державної екологічної експертизи екологічних ситуацій, що склалися в окремих населених пунктах і регіонах, а також на території діючих об’єктів і комплексів;

- ризики затримки введення в експлуатацію нових природоохоронних потужностей та досягнення ними запланованих екологічних показників в заплановані терміни;

- здійснення оцінки та послідовне зниження екологічних ризиків для здоров’я населення.

 

З точки зору технічної реалізованості ключовими факторами порівняння є:

- ступінь готовності наявної вітчизняної інфраструктури ГМК та населених пунктів до реалізації оптимального варіанту;

- наявність вітчизняного досвіду проведення модернізації та реконструкції підприємств ГМК та інфраструктури населених пунктів на основі впровадження інноваційних проектів, енергоефективних і ресурсозберігаючих технологій, маловідходних, безвідходних та екологічно безпечних технологічних процесів, у тому числі – нарощування обсягів використання відновлювальних та нетрадиційних джерел енергії з використанням найкращих закордонних та вітчизняних розробок (фактори вітчизняного досвіду);

- ризики дефіцитів вітчизняного законодавства.

Ключовими факторами при порівнянні варіантів за економічною ефективністю є:

- прогнозовані тарифи на енергоносії (електроенергію, природний газ, коксівне вугілля, тощо);

- загальні обсяги капіталовкладень на модернізацію і реконструкцію підприємств ГМК та розвиток прилеглих територій і населених пунктів;

- загальні обсяги кредитування нового будівництва, реконструкції і модернізації виробничих потужностей направлених на подолання кризового стану системи водопровідно-каналізаційного господарства населених пунктів та підприємств, будівництво очисних споруд за новітніми технологіями та підвищення ефективності комунальних очисних споруд, утилізації твердих побутових відходів, інше;

- використання механізмів Кіотського протоколу;

- використання для реалізації програмних завдань 100 відсотків екологічних зборів нарахованих зазначеними підприємствами на покращення екологічного стану населених пунктів, розташованих поряд з підприємствами гірничо-металургійного комплексу;

- стимулювання виробників щодо запровадження природоохоронних заходів з метою зменшення негативного впливу на довкілля, на підставі вимог чинного природоохоронного законодавства.

Соціально-психологічна прийнятність варіантів порівнюється за наступними факторами:

- зменшення забруднення навколишнього природного середовища та послідовне зниження екологічних ризиків для здоров’я населення;

- встановлення довгострокових зобов'язань суб’єктів господарювання сприяти економічному розвитку, одночасно покращуючи якість життя працівників та їх родин, громади й суспільства загалом, включаючи стан довкілля;

- прогнозовані обсяги фінансування соціально-економічного розвитку регіонів, на території яких розташовані підприємства ГМК.

Реалізація зазначеного варіанту і механізму дозволить створити сприятливі умови для реконструкції та модернізації підприємств гірничо-металургійного комплексу, забезпечити впровадження енергоефективних проектів та енергозберігаючих технологій, більш чистих виробництв і технологій, інтеграції їх у державні плани та програми економічного розвитку та закласти міцний фундамент сталого росту виробництва, що буде сприяти розвитку суміжних галузей, зміцненню економіки в цілому і поліпшенню екологічної ситуації.

 

Шляхи і способи розв'язання проблеми, строк виконання Програми

 

При виконанні Концепції і впровадженні природоохоронних заходів буде посилено моніторинг за станом екологічного впливу підприємств на природне навколишнє середовище. Більш дієвими мають стати способи економічного впливу на покращання екологічних параметрів виробництва. Для цього передбачається:

- структурна перебудова галузі та комплексний збалансований розвиток взаємопов’язаних підгалузей ГМК, реалізація інноваційної стратегії розвитку, прискорення технологічного оновлення виробництва;

- створення сприятливих умов та фінансових механізмів для залучення вітчизняних і іноземних інвестицій, фінансових, кредитних та інших ресурсів на проведення модернізації підприємств, поліпшення екологічного стану регіонів на основі передових досягнень світової та вітчизняної науки;

- впровадити систему економічного стимулювання підприємств за скорочення шкідливих викидів, скидів, утворення і утилізації відходів через систему пільгового кредитування через надання бюджетних позик, державне гарантування повернення позик комерційним банкам та компенсацію відсоткових ставок;

- державна підтримка фундаментальної та галузевої науки, які є основою перспективного розвитку економіки, розроблення та впровадження високоефективних екологічно чистих енерго- та ресурсозберігаючих технологій і обладнання;

- підтримка та участь у реалізації проектів, у тому числі пілотних, що здійснюються у межах реалізації місцевих та інших програм, які не можливо на даному етапі виконати зусиллями області або окремої місцевості;

- впровадження заходів з мінімізації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, утворення відходів, використання водних ресурсів шляхом удосконалення діючих та впровадження нових технологій і обладнання, створення замкнутих циклів ресурсоспоживання, оборотних систем  водопостачання тощо;

- розробка та впровадження технологічних схем очищення, знесолення чи екологобезпечного відведення мінералізованих шахтних та кар’єрних вод;

- здійснення заходів, які забезпечують запобіганню підтоплення територій і зсувів ґрунту, недопущення та ліквідація небезпечних екологічних ситуацій та їх негативних наслідків;

- розробка та впровадження технологій з утилізації і рекультивації шламонакопичувачів, ставків-випаровувачів, що утворились внаслідок діяльності підприємств гірничо-металургійної промисловості;

- науково-технічне та інформаційне забезпечення розвитку перспективних процесів гірничо-металургійних виробництв та доступу до інформації про новітні екологічно чисті технології, системи менеджменту, регламенти, стандарти і відповідні бази даних.

 

Етапи реалізації Програми

 

Поліпшення екологічного стану населених пунктів розташованих поряд з підприємствами гірничо-металургійного комплексу регіону передбачає концентрацію і спрямування фінансових, матеріально-технічних, інтелектуальних та інших ресурсів на пріоритетні завдання і заходи із запобігання та зменшення негативного впливу викидів та скидів забруднюючих речовин, відходів на навколишнє природне середовище та здоров’я людей, попередження та ліквідації наслідків підтоплення територій та зсувів ґрунту.

Виконання програми передбачається здійснювати в три етапи.

На першому етапі (2011-2012) необхідно створити сприятливі умови виробникам, споживачам і інвесторам для стимулювання їх ефективної участі у вирішенні поставленої проблеми, підготувати нормативно-правову та технологічну базу, а також реалізувати низку важливих проектів, як приклади сучасного підходу та реальні кроки до вирішення проблем. Складником заходів мають стати аналітично-оціночні роботи, що визначають пріоритети прилеглих територій, міст та населених пунктів, дослідження кон’юнктури ринку щодо сировини та потреб у продукції, яка може бути виготовлена з відходів. В результаті першого етапу має бути розроблено план дій щодо вирішення проблеми поліпшення екологічної ситуації та розвитку регіонів. Проводиться обстеження та аналіз об’єктів на яких здійснюються викиди та скиди забруднюючих речовин, утворюються відходи, ресурсна оцінка відходів та аналіз діючої законодавчої бази з визначенням шляхів, напрямків та впровадженням конкретних заходів з вдосконалення регулювання діяльності для забезпечення мінімізації забруднення довкілля.

Виходячи з реальних економічних можливостей визначається пріоритетність наступних напрямків першого етапу:

- поліпшення екологічного стану повітряного і водного басейнів, земельних ресурсів регіону та якості питної води;

- підвищення контролю щодо охорони атмосфери, земельних та водних ресурсів, дотримання технологічної дисципліни на підприємствах регіону;

- удосконалення контролю щодо викидів та скидів забруднюючих речовин, якості питної води та ефективності очистки стічних вод;

- розширення використання відходів на діючих підприємствах у відповідності з існуючими технологіями.

При цьому увагу слід акцентувати на заходах організаційного характеру, що не потребують значних витрат, але здатні забезпечити розширення обсягів використання відходів шляхом організаційних перетворень, зміни структури виробництва та споживання ресурсів, вдосконалення господарських зв'язків:

- налагодження системи збирання, заготівлі та утилізації відходів як вторинної сировини, розвиток відповідної інфраструктури;

- виявлення перспективних наукових досліджень та науково-технічних розробок технологій щодо запобігання та мінімізації забруднення довкілля, попередження та ліквідації наслідків підтоплень та зсувів ґрунту, використання відходів, обґрунтування доцільності та техніко-економічної ефективності їх впровадження і відповідна інноваційна підтримка;

- реалізація пілотних проектів з метою мінімізації викидів та скидів забруднюючих речовин, збільшення обсягів залучення відходів у господарський обіг, зменшення негативної дії відходів на довкілля в місцях їх утворення та розміщення, попередження та ліквідації наслідків підтоплень територій та зсувів ґрунту.

На другому етапі (2013-2014) необхідно:

- забезпечити формування збалансованої системи природокористування та структурної перебудови виробничого потенціалу економіки;

- забезпечити впровадження прогресивних технологій газоочистки, водозабезпечення, водокористування, водовідведення;

- ліквідувати диспропорції між потужністю водозабірних і каналізаційних очисних споруд;

- забезпечити очистку стічних вод, які утворились внаслідок випадання атмосферних опадів на території промислових підприємств;

- будівництво нових та реконструкція існуючих каналізаційних очисних споруд на базі новітніх технологій;

- забезпечити зростання обсягів використання відходів як вторинної сировини, зменшення обсягів утворення відходів та негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище, подальший розвиток і вдосконалення системи управління поводження з відходами;

- впровадження найбільш ефективних проектів з метою мінімізації викидів та скидів забруднюючих речовин, збільшення обсягів залучення відходів у господарський обіг, зменшення негативної дії відходів на довкілля в місцях їх утворення та розміщення, попередження та ліквідації наслідків підтоплень територій та зсувів ґрунту.

На третьому етапі (2015-2020) передбачається широке впровадження маловідходних технологій, перехід до замкнених циклів ресурсоспоживання, а також вироблення нової промислової ідеології. Екологізація технологій у промисловості, енергетиці будівництві та на транспорті, впровадження чистих технологій виробництва продукції. Ліквідація забруднення поверхневих та підземних вод. Відродження та облаштування водних джерел. Забезпечення захоронення складових твердих побутових відходів з дотриманням сучасних вимог щодо охорони довкілля.

Широке впровадження сучасних технологій для забезпечення запобігання чи мінімізації викидів та скидів забруднюючих речовин, збільшення обсягів залучення відходів у господарський обіг, запобігання негативної дії відходів на довкілля в місцях їх утворення та розміщення, попередження та ліквідації наслідків підтоплень територій та зсувів ґрунту.

Уточнені заходи третього етапу будуть визначатися в процесі виконання першого і другого етапів.

 

Очікувані результати виконання Програми, визначення її ефективності

 

Виконання програмних заходів сприятиме створенню передумов для узгодження національної політики у сфері реструктуризації, модернізації і розвитку гірничо-металургійного комплексу із політикою раціонального використання природних ресурсів, удосконаленню методології реалізації проектів впровадження більш чистих виробництв і технологій, мінімізації забруднення довкілля, виникненню небезпечних екологічних ситуацій техногенного та природного характеру, поліпшення якості життєвих умов населення з метою поступового переходу держави до сталого розвитку.

 

Оцінка фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів, необхідних для реалізації Концепції

 

Реалізація Концепції Державної програми покращення екологічного стану населених пунктів розташованих поряд з підприємствами гірничо-металургійного комплексу до 2020 року вимагатиме істотних додаткових фінансових, матеріальних та інших ресурсів і передбачає залучення до їх виконання органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій усіх форм власності, в тому числі іноземних та вітчизняних інвесторів, за механізмами Кіотського протоколу, використання 100 відсотків екологічних зборів нарахованих зазначеними підприємствами (згідно з пунктом 3 доручення Прем’єр-міністра України № 64827/0/1-09 від 12.11.2009 року), інших джерел фінансування, не заборонених законодавством. Кошти з державного бюджету передбачається спрямовувати на проведення науково–дослідних і проектно–конструкторських робіт, удосконалення законодавчого, нормативно-методичного, інформаційного та іншого забезпечення сфери охорони довкілля, реалізацію проектів загальнодержавного значення та проектів, які на даному етапі неможливо реалізувати зусиллями конкретного регіону чи місцевості.

 

_____________________________________

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

до проекту розпорядження Кабінету Міністрів України

«Про схвалення Концепції Державної програми

покращення екологічного стану населених пунктів розташованих поряд з підприємствами

гірничо-металургійного комплексу на період до 2020 року»

 

1.Обґрунтування необхідності прийняття акту

 

Проект акта розроблено на виконання пункту 3 доручення Прем’єр-міністра України № 64827/0/1-09 від 12.11.2009 року за результатами наради «Про роботу гірничо-металургійного комплексу, виконання Меморандуму порозуміння між Урядом та підприємствами гірничо-металургійного комплексу та головні завдання розвитку галузі» у м. Маріуполі 6 листопада 2009 року.

Виробнича діяльність підприємств гірничо-металургійного комплексу на фоні експлуатації старого енергоємного обладнання за умови недостатнього оновлювання обладнання природоохоронного призначення, порушень технологічних режимів його експлуатації, низького рівня використання природних ресурсів, високий відсоток утворення викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє середовище на одиницю продукції щорічно збільшує негативний вплив на навколишнє середовище і здоров'я людей. Розрив між прогресуючим забрудненням довкілля і заходами, спрямованими на зменшення викидів та скидів забруднюючих речовин у навколишнє середовище, запобігання утворення відходів, знешкодження та їх утилізація з дотриманням сучасних вимог щодо охорони довкілля, попередження та ліквідації наслідків підтоплення територій і зсувів ґрунту, загрожує загостренням соціально-економічної ситуації в регіонах розташування зазначених підприємств та значним фінансово-економічним збиткам на подолання негативних екологічних наслідків. Найбільш несприятлива екологічна ситуація складається в таких регіонах України, де металургійна галузь є домінуючою, а саме: Донецька, Дніпропетровська, Запорізька та Луганська області.

Спроби вирішення проблеми щодо поліпшення екологічного стану в регіонах розташування підприємств ГМК в межах виконання міждержавних, держаних та місцевих програм не призвели до відчутного поліпшення ситуації. Основними причинами цього є відсутність належного фінансового забезпечення, недостатня робота щодо залучення інвестицій, недосконала законодавча та нормативно-методична база, не належний контроль виконання заходів, відсутність системи тиражування найбільш ефективних проектів, а також, те, що практично всі програмні документи спрямовані на ліквідацію наслідків небезпечних факторів, а не на їх запобігання. Враховуючи неможливість розв’язання проблеми щодо поліпшення екологічного стану зазначених регіонів засобами регіонального та галузевого управління, ця проблема потребує цільового регулювання та програмного забезпечення, тобто концентрації фінансових ресурсів, зусиль органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, науки, виробництва, громадськості для досягнення відповідних результатів. Реалізація програмно-цільового підходу, враховуючи масштабність завдань і одночасно обмеженість фінансових ресурсів з боку держави та окремих підприємств, зумовлює встановлення відповідних пріоритетів та послідовності здійснення заходів. Аналіз показує, що з урахуванням усіх макроекономічних та мікроекономічних чинників для проведення модернізації або реконструкції основної частини гірничо-металургійної галузі, яка суттєво впливає на стан навколишнього природного середовища, соціально-економічну ситуацію та здоров’я проживаючого населення необхідно не менше 6 – 7 років, при умові стабільного фінансового забезпечення.

Комплексне розв'язання зазначених проблем можливе шляхом коригування, аналізу і перегляду заходів прийнятих державних та регіональних програм, визначення завдань, які направлені на поліпшення стану та відтворення навколишнього природного середовища, питного водопостачання, зменшення забруднення атмосферного повітря, утворення відходів та їх повне знищення або використання у суміжних галузях промисловості. Усі ці питання зумовлюють необхідність підготовки, прийняття і виконання Державної програми покращення екологічного стану населених пунктів розташованих поряд з підприємствами гірничо-металургійного комплексу на період до 2020 року.

2. Мета і шляхи її досягнення

Головною метою Програми є зниження підприємствами ГМК техногенно-екологічного тиску на природне середовище за рахунок реалізації заходів з мінімізації та запобігання викидам і скидам забруднюючих речовин у навколишнє середовище, зменшення утворення відходів та збільшення обсягів залучення відходів у господарський обіг, запобігання та ліквідація небезпечних екологічних ситуацій з урахуванням комплексу еколого-економічних і соціальних факторів.

Важливою умовою поліпшення екологічного стану прилеглих територій і екологічно-безпечного функціонування підприємств гірничо-металургійного комплексу є впровадження принципів збалансованого сталого розвитку та більш чистого виробництва, що передбачає зменшення антропогенного навантаження на навколишнє природне середовище, поліпшення умов праці, соціально і екологічно збалансований розвиток певних територій і розташованих на них населених пунктів, який спрямований на узгоджене формування та функціонування їхньої економічної, соціальної і екологічної складових на основі раціонального використання всіх видів ресурсів (природних, трудових, виробничих, науково-технічних, інформаційних тощо) та здоров’я населення. Основою цього є досягнення балансу інтересів усіх суб’єктів суспільних відносин щодо природокористування, збереження навколишнього природного середовища, соціально-економічного розвитку, яке може бути досягнуто за умови модернізації основних виробництв гірничо-металургійного комплексу, забезпечення їх екологічно безпечного функціонування, впровадження прогресивних екологічно безпечних, енергозберігаючих технологій та устаткування, підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів та оптимізації структури енергоспоживання, збільшення використання нетрадиційних джерел енергії та вторинних енергоресурсів.

 

3. Правові аспекти

Правовими підставами розроблення проекту акта є Закони України «Про державні цільові програми» від 18 березня 2004 року №1621-IV, «Про охорону навколишнього середовища» від 25 червня 1991 року №1264-XII, «Про відходи» від 05 березня 1998 року №187/98-ВР, «Про охорону атмосферного повітря» від 16 жовтня 1992 року №2707-XII, «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24 лютого 1994року №4004-XII, «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21травня 1997 року №280/97-ВР, Господарський Кодекс України від 16 січня 2003 року №436-IV, Водний кодекс України від          6 червня 1995 року №213/95-ВР, постанова Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 106 «Про затвердження Порядку розроблення та виконання державних цільових програм».

Досягнення поставлених цілей не потребує внесення змін до будь-яких чинних законодавчих актів України.

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація Концепції Державної програми покращення екологічного стану населених пунктів розташованих поряд з підприємствами гірничо-металургійного комплексу до 2020 року вимагатиме істотних додаткових фінансових, матеріальних та інших ресурсів і передбачає залучення до їх виконання органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій усіх форм власності, в тому числі іноземних та вітчизняних інвесторів. Кошти з державного бюджету передбачається спрямовувати на проведення науково–дослідних і проектно–конструкторських робіт, удосконалення законодавчого, нормативно-методичного, інформаційного та іншого забезпечення сфери охорони довкілля, реалізацію проектів загальнодержавного значення та проектів, які на даному етапі неможливо реалізувати зусиллями конкретного регіону чи місцевості, допомога в т. ч. фінансова у реалізації та подальшому тиражуванні пілотних проектів.

Фінансове забезпечення реалізації концепції має здійснюватися  за рахунок:

- коштів підприємств та організацій, ресурсів фінансово-кредитної сфери внутрішнього та зовнішнього походжень, грантів, іноземного капіталу, приватного капіталу, інших джерел фінансування, не заборонених законодавством;

- за механізмами Кіотського протоколу;

- державного та місцевого бюджетів;

- використання для реалізації програмних завдань 100 відсотків екологічних зборів нарахованих зазначеними підприємствами

5. Позиція заінтересованих органів

Проект розпорядження підлягає погодженню Мінприроди, Мінрегіонбудом, Мінфіном, Мін’юстом, Мінекономіки, обласними державними адміністраціями (Донецької, Дніпропетровської, Запорізької, Луганської, Полтавської), НАН України.

 

6. Регіональний аспект

Проект акта стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

7. Запобігання корупції

Проект акта не містить ризики вчинення корупційних правопорушень. Проект Концепції Державної програми покращення екологічного стану населених пунктів розташованих поряд з підприємствами гірничо-металургійного комплексу на період до 2020 року спирається на вимоги чинного природоохоронного законодавства і механізми контролю за впровадженням природоохоронних заходів визначеними обласними управліннями екології та іншими контролюючими органами за витратами залучених бюджетних коштів.

Реалізація виписаних у Концепції напрямків дозволить створити сприятливі умови для реконструкції та модернізації підприємств гірничо-металургійного комплексу, забезпечити впровадження енергоефективних проектів та енергозберігаючих технологій, більш чистих виробництв і технологій, що буде сприяти поліпшенню екологічної ситуації та підвищенню екологічної безпеки.

З метою проведення громадського обговорення та отримання зауважень і пропозицій, розроблений проект Концепції Державної програми покращення екологічного стану населених пунктів розташованих поряд з підприємствами гірничо-металургійного комплексу на період до 2020 року розміщено на веб-сайті Мінпромполітики у рубриці «Проекти регуляторних актів».

8. Громадське обговорення

Проект акта не потребує проведення консультацій з громадськістю. Проект акта розміщений на веб-сайті Мінпромполітики та розглядалися Асоціаціями підприємств гірничо-металургійного комплексу.

9. Позиція соціальних партнерів

Проект постанови не стосується питання соціальних відносин.

10. Прогноз результатів

Реалізація запропонованих проектом розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції Державної програми покращення екологічного стану населених пунктів розташованих поряд з підприємствами гірничо-металургійного комплексу на період до 2020 року» напрямків та заходів створить передумови і забезпечить концентрацію і спрямування фінансових, матеріально-технічних, інтелектуальних та інших ресурсів на запобігання та зменшення негативного впливу викидів та скидів забруднюючих речовин, відходів на навколишнє природне середовище та здоров’я людей, поліпшення екологічного стану населених пунктів розташованих поряд з підприємствами гірничо-металургійного комплексу.

 

 

Міністр промислової

політики України                                               В.С. Новицький

 

 



Расширенный поиск РАСШИРЕННЫЙ ПОИСК

Переводы ПЕРЕВОДЫ

Подборки ПОДБОРКИ

Фонд книг ЦГНТБ ГМК Украины КНИГИ

Фонд аналитических описаний ЦГНТБ ГМК Украины АНАЛИТИЧЕСКИЕ ОПИСАНИЯ

Фонд стандартов ЦГНТБ ГМК Украины СТАНДАРТЫ

Фонд патентов ЦГНТБ ГМК Украины ПАТЕНТЫ



Реклама

ГЛАВНАЯ    О БИБЛИОТЕКЕ    ПАРТНЕРЫ    ССЫЛКИ    КОНТАКТЫ   
Copyrights © ЦГНТБ ГМК Украины 2000-2017
Design and programming by Lemaryn