ЦГНТБ ГМК
ГЛАВНАЯ
О БИБЛИОТЕКЕ
ПАРТНЕРЫ
ССЫЛКИ
КОНТАКТЫ
в нашем каталоге
258344
записей


Задать вопрос

Реклама

Авторские книги Стасовский Ю.Н. Хотим предложить Вам на нашем сайте книгу Стасовский Ю.Н. "Проектирование современных производств обработки металлов давлением: Учебник."
Купить здесь.


Мироненко М.А. "Менеджмент ощадливого виробництва"
Купить здесь.



Научно-технический и производственный журнал «Металлургическая и горнорудная промышленность» Единственное в Украине специализированное издание, освящающее все проблемы ГМК. Журнал имеет государственную и зарубежную сферу распространения. Главная задача журнала – рекламная поддержка передовых технологий, публикация информации о новейших научно-технических достижениях.


Интернет магазин бытовой техники и электроники. Доставка по Украине

Интернет магазин бытовой техники и электроники Mega-Mart

Профсоюз металлургов и горняков Украины

Металлургический государственный музей Украины
Инновационный центр СЛАЛЕН. Помощь изобретателям.






 
 
Указатель РАЗДЕЛЫ  //  Гражданская оборона  //  Стандарты, нормы, правила  //  Правила  //  ПРАВИЛА ПРОЕКТУВАННЯ, МОНТАЖУ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ АВТОМАТИЧНИХ УСТАНОВОК АЕРОЗОЛЬНОГО ПОЖЕЖОГАСІННЯ





ПРАВИЛА ПРОЕКТУВАННЯ, МОНТАЖУ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ АВТОМАТИЧНИХ УСТАНОВОК АЕРОЗОЛЬНОГО ПОЖЕЖОГАСІННЯ

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
внутрішніх справ України
28.02.2001 № 164

ПРАВИЛА ПРОЕКТУВАННЯ, МОНТАЖУ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ АВТОМАТИЧНИХ УСТАНОВОК АЕРОЗОЛЬНОГО ПОЖЕЖОГАСІННЯ

1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ

1.1. Правила проектування, монтажу та експлуатації автоматичних установок аерозольного пожежогасіння (далі - Правила) поширюються на проектування, монтаж та експлуатацію автоматичних установок аерозольного пожежогасіння з використанням твердопаливних генераторів вогнегасного аерозолю (далі - АУАП), що призначені для локалізації або ліквідації пожеж об'ємним способом у будівлях, спорудах та приміщеннях. Правила не поширюються на автоматичні установки аерозольного пожежогасіння, в яких використовується аерозоль системи газ - твердий діоксид вуглецю, газ - дрібнорозпилена вода.

Вимоги Правил обов'язкові для підприємств, організацій, а також громадян, що здійснюють проектні та монтажні роботи з АУАП, їх експлуатацію та обслуговування незалежно від форм власності та підпорядкування.

Правила встановлюють загальні вимоги до проектування, монтажу та експлуатації АУАП на об'єктах різного призначення незалежно від виду їх діяльності та форм власності, за винятком об'єктів з виготовлення і зберігання вибухових речовин та інших будівель і споруд, вимоги до яких визначаються спеціальними нормативними документами.

1.2. Під час проектування, монтажу та експлуатації АУАП слід також керуватися стандартами, в тому числі ГОСТ 12.1.004-91, ГОСТ 12.3.046-91, будівельними нормами, в тому числі СНиП 2.01.02-85* Противопожарные нормы, ДБН А.2.2-3-97 Склад, порядок розроблення, погодження і затвердження проектної документації для будівництва, ДБН В.2.5-13-98 Пожежна автоматика будинків і споруд, Правилами пожежної безпеки в Україні, Правилами улаштування електроустановок (далі ПУЕ), ДНАОП 0.00-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів, Переліком однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації, Типовими правилами технічного утримування установок пожежної автоматики, іншими нормативними актами, виходячи із галузі їх застосування, що регламентують вимоги до проектування, монтажу та експлуатації автоматичних установок аерозольного пожежогасіння.

Терміни та визначення, що використовуються у цих Правилах, наведено за ДСТУ 2272-93, ДСТУ 2273-93.

* Правила погоджені з Державним комітетом будівництва, архітектури та житлової політики України від 05.12.2000 № 2/5 - 608, Державним комітетом стандартизації, метрології та сертифікації України від 05.03.2001 № 2-3/7 - 1393, Міністерством праці та соціальної політики України 17.04.2000 № 08-04/1009.

2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цих правилах використовуються посилання на такі документи:

НАПБ А.01.001-95 Правила пожежної безпеки в Україні;

ДСТУ 2272-93 Системи стандартів безпеки праці. Пожежна безпека. Терміни та визначення;

ДСТУ 2273-93 Системи стандартів безпеки праці. Пожежна техніка. Терміни та визначення;

ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования;

ГОСТ 12.1.007-76 ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности;

ГОСТ 12.4.009-83 ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание;

ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности;

ГОСТ 12.3.046-91 Установки пожаротушения автоматические. Общие технические требования;

ГОСТ 27331-87 Пожарная техника. Классификация пожаров;

ГОСТ 19433-88 Грузы опасные. Классификация и маркировка;

ДБН В.2.5-13-98 Пожежна автоматика будинків і споруд;

ДБН А.2.2-3-97 Склад, порядок розроблення, погодження і затвердження проектної документації для будівництва;

СНиП 2.01.02-85* Противопожарные нормы;

НАПБ Б.07.005-86 Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности ОНТП 24-86;

НАПБ Б.06.044-97 Перелік однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації;

Правила улаштування електроустановок (ПУЕ);

ДНАОП 0.00-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів.

3. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ

Таблиця 1

№ п/п

Термін

Визначення

1

2

3

1

Автоматична установка аерозольного пожежогасіння (АУАП)

Автоматична установка об'ємного пожежогасіння на основі генераторів вогнегасного аерозолю з електричним запуском із застосуванням автоматичних засобів виявлення пожежі, у якій за вогнегасну речовину використовується вогнегасний аерозоль

2

Автономна установка аерозольного пожежогасіння

Установка аерозольного пожежогасіння, що виконує функції виявлення та гасіння пожежі незалежно від зовнішніх джерел живлення, систем управління та не пов'язана з установкою пожежної сигналізації

3

Генератор вогнегасного аерозолю (ГВА)

Пристрій для одержання вогнегасного аерозолю із заданими параметрами та подавання його у захищуване приміщення

4

Аерозольутворююча сполука (АУС)

Композиція спеціального складу, яка здатна до самостійного горіння без доступу повітря з утворенням вогнегасного аерозолю

5

Вогнегасний аерозоль

Продукти генерації аерозольутворюючої сполуки, які характеризуються вогнегасною здатністю

6

Нормативна вогнегасна здатність аерозолю, q, кг·м-3

Вогнегасна здатність аерозолю, яка вказується в технічній документації на ГВА, величина якої використовується при розрахунку АУАП при проектування

7

Високотемпературні зони

Зони, які утворюються безпосередньо біля ГВА під час його роботи, у межах яких температура середовища перевищує 75, 200 та 400оС і становлять небезпеку для людей, горючих матеріалів та обладнання

8

Тривалість подавання вогнегасного аерозолю, tпод

Проміжок часу від моменту початку до закінчення виходу вогнегасного аерозолю з випускних отворів ГВА

9

Тривалість роботи ГВА, tр

Проміжок часу від моменту подавання сигналу на запуск до закінчення виходу вогнегасного аерозолю з випускних отворів ГВА

10

Тривалість роботи АУАП, tроб

Проміжок часу від моменту подавання сигналу на запуск АУАП до закінчення роботи останнього ГВА

11

Маса АУС ГВА, m, кг

Маса АУС, що знаходиться в одному ГВА

12

Сумарна маса АУС, М, кг

Сума мас АУС усіх ГВА, що входять до складу АУАП

13

Запас ГВА

Потрібна кількість ГВА, що зберігається на об'єкті, необхідна для оперативного відтворення працездатності АУАП після її спрацьовування

14

Ступінь негерметичності v,%

Відношення сумарної площі відкритих прорізів F до сумарної площі огороджувальних конструкцій приміщення S, що виражене у відсотках

15

Площа огороджувальних конструкцій, S,м2

Сума площ поверхні стін, підлоги та стелі в захищуваному приміщенні

4. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

4.1. Проектування, монтаж та експлуатацію автоматичних установок аерозольного пожежогасіння слід здійснювати згідно з вимогами цих Правил, нормативної, технічної документації на АУАП та її елементи, іншими нормативними актами, що регламентують загальні вимоги до вказаних робіт.

4.2. АУАП застосовуються для ліквідації пожеж підкласу А2 (горіння твердих речовин, яке не супроводжується тлінням), класу В (горіння рідких речовин) та локалізації пожеж підкласу А1 (за ГОСТ 27331 87).

Застосування АУАП для захисту кабельних споруд (напівповерхи, колектори, шахти тощо) допускається за відсутності в електромережі захищуваної споруди пристроїв автоматичного повторного вмикання (або його блокування АУАП).

4.3. Установки аерозольного пожежогасіння не забезпечують повного припинення горіння та, як правило, не застосовуються для гасіння:

- волокнистих, сипких, пористих та інших горючих матеріалів, здатних до самозаймання і (або) тління всередині шару (тирса, вовна, трав'яне борошно тощо);

- лужних та лужно-земельних металів;

- хімічних речовин та їх сполук, полімерних матеріалів, які здатні до тління та горіння без доступу повітря;

- обладнання та трубопроводів з горючими рідинами і газами, що перебувають під тиском (якщо відсутнє автоматичне блокування подачі рідин та газів в обладнанні та трубопроводах) ;

- гідридів металів та пірофорних речовин;

- порошків металів та хімічно активних металів (магній, титан, цирконій тощо).

4.4. АУАП складаються з таких елементів:

- пожежні сповіщувачі або інші пристрої виявлення пожежі;

- пожежні приймально-контрольні прилади;

- прилади управління пожежні або пристрої контролю та управління установкою;

- генератори вогнегасного аерозолю;

- електричні кола управління, шлейфи або сигнальні лінії пожежної сигналізації;

- пожежні оповіщувачі.

4.5. Конструктивні рішення та виконання обладнання (в тому числі ГВА), електропроводок, що входять до складу АУАП, повинні відповідати категоріям приміщень за ОНТП 24-86, класам зон за ПУЕ та вимогам ГОСТ 12.3.046-91.

За ступенем забезпечення надійності електропостачання електроприймачі АУАП належать до 1 категорії згідно з (ПУЕ). За відсутності можливості виконання зазначеної вимоги допускається використовувати як джерело резервного електропостачання акумуляторні батареї. Ємкість акумуляторних батарей приймається з розрахунку забезпечення живлення електроприймачів установки у режимі очікування протягом 24 годин і в режимі тривоги (пожежогасіння) - 3 години.

4.6. Під час проектування, монтажу та експлуатації АУАП слід передбачати, що апаратура і обладнання, які входять до складу АУАП, повинні мати технічну документацію та відповідати чинним стандартам, технічним умовам, документації заводів-виробників. Під час монтажу та експлуатації апаратура і обладнання АУАП повинні бути справними, без дефектів та пошкоджень.

4.7. Застосування АУАП для гасіння пожеж в приміщеннях з електроустановками та електрообладнанням до зняття з них напруги допускається за умови, якщо її значення не перевищує гранично допустимої величини напруги , яка наведена в технічній документації на ГВА.

4.8. Забороняється застосування АУАП у приміщеннях, які не можуть бути залишені людьми до початку роботи ГВА, з масовим перебуванням людей (більше 50 чоловік).

4.9. Середньооб'ємна температура в захищуваному приміщенні в разі спрацювання ГВА не повинна перевищувати значення температури самозаймання речовин та матеріалів, які у ньому знаходяться.

4.10. Автономні установки аерозольного пожежогасіння можуть застосовуватись для захисту приміщень, у яких відповідно до нормативних документів не вимагається застосування автоматичних установок пожежогасіння.

4.11. Монтаж АУАП повинен виконуватись відповідно до вимог чинних нормативних документів, у тому числі ДБН В.2.5-13-98, згідно з затвердженою проектно-кошторисною та робочою документацією, робочими кресленнями проекту, проектом виконання робіт, технічною документацією підприємств-виробників обладнання.

4.12. Проектування, монтаж, пусконалагоджувальні роботи, регламентне технічне обслуговування та ремонт АУАП здійснюються підприємствами (організаціями) та приватними особами, які одержали на це спеціальний дозвіл (ліцензію) у встановленому порядку.

4.13. У разі, якщо параметри захищуваних об'єктів не відповідають в повному обсязі вимогам цих Правил, але й не суперечать вимогам нормативної та технічної документації на ГВА, технічні рішення щодо застосування АУАП підлягають окремому узгодженню з органами держпожнагляду.

5. ВИМОГИ ДО ПРОЕКТУВАННЯ ТА МОНТАЖУ

5.1. Вихідними даними для розрахунку та проектування АУАП є:

- призначення захищуваного приміщення;

- геометричні розміри захищуваного приміщення (об'єм, площа огороджуючих конструкцій, висота) та характеристика будівельних конструкцій;

- наявність та характеристика постійно відкритих прорізів;

- наявність та характеристика систем вентиляції, кондиціонування повітря, повітряного опалення;

- наявність та характеристика засклення;

- перелік та показники пожежної небезпеки речовин та матеріалів, що знаходяться в захищуваному приміщенні, та відповідний їм клас (підклас) пожежі за ГОСТ 27331-87;

- величина, характер, а також схема розподілу пожежного навантаження;

- розташування та характеристика технологічного обладнання, властивості матеріалів;

- категорія приміщень згідно з ОНТП 24-86 та класи пожежонебезпечних зон за ПУЕ;

- робоча температура, тиск та вологість у захищуваному приміщенні;

- наявність людей та можливість їх евакуації до початку роботи ГВА;

- нормативна вогнегасна здатність АУС, технічні характеристики ГВА, в тому числі розміри високотемпературних зон аерозольного струменя;

- гранично допустимі тиск та температура у захищуваному приміщенні для будівельних конструкцій, обладнання або матеріалів;

- токсикогігієнічний паспорт на аерозольутворюючу сполуку ГВА.

5.2. Під час проектування АУАП проектна документація виконується повним обсягом відповідно до вимог нормативних документів. При цьому слід враховувати такі загальні вимоги:

- висота захищуваного приміщення має бути не більше 10 м, а ступінь негерметичності не більше 0,5%;

- об'єм захищуваного приміщення не повинен перевищувати 5000 м3, якщо два чи більше суміжних приміщень не розділені газонепроникними перегородками, за розрахунковий беруть загальний об'єм усіх сполучених приміщень;

- застосування АУАП можливе лише після експертизи проектної документації органами держпожнагляду у встановленому порядку; - проектування АУАП з використанням ГВА здійснюється на підставі технічного завдання, що затверджується замовником робіт.

5.3. Розрахунок параметрів АУАП включає визначення:

- сумарної маси АУС, призначеної для гасіння пожежі;

- кількості ГВА обраних типів;

- порядку запуску ГВА;

- надлишкового тиску під час подавання вогнегасного аерозолю в приміщення;

- запасу ГВА.

Методику розрахунку наведено в додатку 1. З метою підвищення ефективності функціонування АУАП дозволяється здійснювати розрахунки параметрів установок за методиками підприємств-виробників ГВА за умови, що загальна розрахункова кількість генераторів у цьому разі буде не меншою за розрахункову кількість, яка визначено за методикою додатка 1.

5.4. АУАП має спрацьовувати протягом часу початкової стадії розвитку пожежі (критичного часу вільного розвитку пожежі) за ГОСТ 12.1.004-91, ГОСТ 12.3.046-91 до утворення значних осередків тління твердих горючих матеріалів.

5.5. Запуск ГВА може виконуватись як одночасно, так і окремими групами (постадійно). Запуск ГВА окремими групами доцільно застосовувати в разі, якщо величини надлишкового тиску, який утворюється внаслідок спрацьовування ГВА, перевищують значення, дозволені для конструкцій, обладнання або матеріалів. Методику розрахунку надлишкового тиску наведено в додатку 2.

5.6. Основним способом приведення ГВА у дію є автоматичний електричний запуск з дублюванням його ручним дистанційним запуском. Запуск за допомогою термохімічного вузла запуску допускається для автономних установок аерозольного пожежогасіння.

5.7. Вибір та розміщення пожежних сповіщувачів, приймально-контрольних приладів та інших елементів підсистеми виявлення пожежі АУАП слід здійснювати відповідно до вимог ДБН В.2.5-13-98.

5.8. З метою запобігання помилковим спрацьовуванням, для автоматичного приведення ГВА у дію необхідно передбачати не менше двох безадресних сповіщувачів різних шлейфів сигналізації або двох та більше адресних сповіщувачів однієї сигнальної лінії.

5.9. Системи примусової вентиляції в захищуваних приміщеннях повинні бути обладнані пристроями для їх автоматичного вимкнення перед подачею вогнегасного аерозолю за керівним імпульсом, що формується АУАП. При цьому в повітропроводах зазначених вентиляційних систем слід передбачити клапани, які перекриваються автоматично, час їх повного закриття не повинен перевищувати час формування сигналу на запуск ГВА з урахуванням п.5.11 цих Правил.

5.10. Під час проектування та монтажу АУАП з електричним запуском необхідно передбачати:

- автоматичний запуск установки;

- переключення автоматичного запуску на ручний та відновлення режиму автоматичного запуску установки (причому інформація про це повинна надходити до приміщення пожежного поста чи іншого приміщення з персоналом, який веде цілодобове чергування);

- автоматичне переключення електричних мереж живлення з робочого на резервний ввід електропостачання під час зникнення напруги на робочому вводі;

- подавання звукового та світлового сигналу оповіщення про пожежу;

- ручний дистанційний запуск установки, пусковий пристрій якої треба розміщувати біля евакуаційних виходів, ззовні захищуваного приміщення, у приміщеннях пожежного поста або інших приміщеннях з персоналом, який веде цілодобове чергування;

- контроль за працездатністю електричних мереж управління запалюванням електричних вузлів запуску ГВА (визначення обриву);

- контроль звукової та світлової сигналізації;

- формування керівного імпульсу для управління технологічним та електротехнічним обладнанням об'єкта та системи оповіщення про пожежу.

5.11. Під час автоматичного запуску ГВА необхідно передбачати:

- затримку запуску ГВА на час, що необхідний для евакуації людей за ГОСТ 12.1.004-91, але не менш ніж на 30 секунд;

- формування керівного імпульсу на самозачинення дверей захищуваного приміщення (з урахуванням часу, необхідного для евакуації людей, але не менш ніж 30 секунд) або обладнання дверей автоматичними пристроями самозачинення; формування сигналу щодо їх зачинення в приміщенні чергового персоналу в обох випадках;

- формування керівного імпульсу на вимкнення системи примусової вентиляції захищуваного приміщення;

- подавання світлового сигналу оповіщення у вигляді напису на світлових табло "Аерозоль-виходь!" та звукового сигналу оповіщення у захищуване приміщення; подавання світлового сигналу "Аерозоль-не заходь!" та звукового сигналу оповіщення біля входу в захищуване приміщення;

- формування сигналу про спрацювання ГВА у приміщенні чергового персоналу;

- за наявності технічної можливості в підрозділах Державної пожежної охорони формування сигналу про стан АУАП до чергової служби системи централізованого спостереження за технічним станом та працездатністю установок автоматичної пожежної сигналізації та пожежогасіння, змонтованих на об'єктах.

5.12. У приміщеннях, захищених АУАП, та перед входом до них повинно бути передбачене світлове табло з інформацією щодо режиму роботи установки (спрацювання, вимкнення автоматичного запуску). Суміжні приміщення, які мають вихід тільки через захищувані приміщення, повинні бути обладнані аналогічними пристроями оповіщення.

5.13. Кабельні мережі управління системою пожежогасіння в захищуваних приміщеннях повинні прокладатись у металевих трубах (металевих рукавах), в порожнинах негорючих будівельних конструкцій або виконуватись жаростійкими проводами і кабелями.

5.14. Розміщення ГВА повинно здійснюватись, виходячи з умов забезпечення рівномірного розподілу аерозолю в приміщенні, а також виключення впливу високотемпературних зон на обслуговуючий персонал та розташовані усередині захищуваного приміщення горючі матеріали і обладнання. Безпечні відстані від генератора до шляхів евакуації, горючих матеріалів та обладнання, розміри високотемпературних зон повинні відповідати вимогам, що викладені в технічній документації на ГВА.

5.15. ГВА слід розміщувати на поверхні несучих та огороджуючих конструкцій, виготовлених з негорючих матеріалів, або передбачати заходи щодо забезпечення вимог безпеки, викладених в технічній документації на конкретний тип ГВА.

5.16. Не слід розміщувати ГВА таким чином, щоб струмінь аерозолю був спрямований у напрямку постійно відкритого прорізу (прорізів) у огороджуючих конструкціях приміщення.

5.17. Розміщення ГВА у приміщенні повинно забезпечувати можливість контролю цілості їх корпусу та заміни пошкодженого чи несправного генератора новим.

6. ВИМОГИ ДО ЕКСПЛУАТАЦІЇ УСТАНОВОК

6.1. Експлуатація АУАП, у тому числі транспортування, зберігання, ремонт, технічне утримування та технічне обслуговування установки та її елементів, здійснюється згідно з вимогами нормативних документів, нормативних актів з питань пожежної безпеки (в тому числі Правил пожежної безпеки в Україні, ГОСТ 12.4.009-83) згідно з вимогами технічної документації на АУАП та її елементи.

6.2. Для здачі АУАП в експлуатацію наказом керівника організації-замовника призначається комісія. До складу комісії входять представники замовника (голова комісії), монтажної організації, пусконалагоджувальної організації, органів державного пожежного нагляду, а також представник спеціалізованої організації, що здійснюватиме технічне обслуговування АУАП.

6.3. Обладнання, яке підлягає монтажу та здачі в експлуатацію, повинно мати технічну та експлуатаційну документацію, інструкцію з експлуатації, технічні паспорти та інші документи, які засвідчують якість матеріалів, виробів та обладнання, застосованих під час проведення монтажних робіт. Вказана документація на АУАП та її елементи передається замовнику робіт після здачі установки в експлуатацію. АУАП допускається до експлуатації після її монтажу, що виконаний відповідно до проекту, та перевірки працездатності і передаються замовнику монтажною організацією.

6.4. Перед здачею в експлуатацію АУАП повинна пройти упродовж не менш одного місяця попередню обкатку в робочому режимі з підключенням до ліній запуску замість ГВА імітаторів з електричними характеристиками, які відповідають характеристикам пристроїв для запуску ГВА.

6.5. Під час здачі АУАП в експлуатацію повинні проводитись контрольні випробування з перевірки її працездатності відповідно до вимог нормативної та технічної документації на елементи АУАП. При цьому як навантаження на лінії запуску можуть використовуватися імітатори ГВА.

6.6. За результатами контрольних випробувань комісія має скласти висновки (акт), в яких визначено технічний стан, працездатність та можливість подальшої експлуатації АУАП.

6.7. На об'єкті повинна вестись експлуатаційна документація відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в Україні та чинних нормативних актів.

6.8. Регламентні перевірки працездатності АУАП мають проводитися в терміни, що встановлені спеціальними графіками, відповідно до вимог технічної документації на елементи установки, але не менше одного разу на квартал.

6.9. До складу технічного обслуговування АУАП входять:

а) щотижневе технічне обслуговування, яке включає:

- перевірку зовнішнім оглядом цілості приладів та обладнання (наявність пломб на щитах електроживлення тощо);

- контроль працездатності технічних засобів, що входять до складу установок: сповіщувачів, приймально-контрольних приладів, тощо;

- перевірку цілості мережі запуску ГВА;

б) щомісячне технічне обслуговування, яке включає:

- перевірку величини напруги живлення;

- перевірку працездатності пристрою автоматичного увімкнення резервного живлення;

- перевірку мереж блокування, сигналізації, захисту;

- перевірку надходження сигналів тривоги на приймально-контрольний прилад при імітації пошкодження зазначених мереж;

- перевірку працездатності приладів пожежної сигналізації та пристроїв запуску ГВА відповідно до вимог технічної документації на вказані засоби (при цьому слід вжити заходів щодо виключення можливості хибного їх спрацьовування).

6.10. До обслуговування АУАП допускаються особи не молодші 18 років, які вивчили будову, принцип дії, інструкцію з експлуатації АУАП, ці Правила та склали заліки (іспити) комісії, створеної з працівників Державної пожежної охорони та адміністрації підприємства.

Повторні інструктажі обслуговуючого персоналу необхідно проводити щорічно; особи, які обслуговують АУАП, повинні призначатись письмовим розпорядженням керівника організації.

6.11. За кожною АУАП на об'єкті необхідно закріпити посадову особу, яка буде нести відповідальність за збереження та працездатність установки.

6.12. На об'єкті, що захищається АУАП, мають бути розроблені організаційно-технічні заходи щодо запобігання несанкціонованому доступу до елементів управління та запуску установки.

6.13. Після закінчення роботи ГВА відчиняти двері для провітрювання приміщення персоналу об'єкта дозволяється не раніше ніж через 10 хвилин, а допуск його в захищуване приміщення дозволяється після провітрювання та зниження концентрації аерозолю та видимості не менш 5-6 м. Допускається для провітрювання використовувати пересувні вентиляційні установки.

6.14. Після осідання аерозолю в приміщенні необхідно провести вологе прибирання (бажано підкисленою водою з рівнем рН= 4-5). Працівники повинні застосовувати гумові рукавиці, захисні окуляри та респіратори типу "Лепесток-200".

6.15. Утилізація ГВА, що відслужили свій термін експлуатації, проводиться згідно з технічною документацією підприємства-виробника.

6.16. АУАП мають бути забезпечені 100%, за відношенням до розрахункової кількості, запасом ГВА. У разі захисту кількох приміщень однієї організації (підприємства) окремими АУАП запас ГВА визначається з розрахунку не менш 100 % заміни ГВА кожного типу в приміщенні, де встановлена АУАП з найбільшою їх кількістю. Зберігання запасу ГВА здійснюється відповідно до вимог нормативної та технічної документації на генератори. Запас ГВА може зберігатися на складах підприємств, установ і організацій, які здійснюють обслуговування АУАП захищуваного об'єкта, за умови можливості оперативної доставки ГВА на об'єкт.

7. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

7.1. Під час проектування, монтажу та експлуатації АУАП необхідно дотримуватись заходів безпеки, викладених у:

- нормативній та технічній документації на ГВА та інші елементи АУАП;

- ДНАОП 0.00-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів.

- ГОСТ 12.1.007 Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности.

7.2. У проектах АУАП, як і в експлуатаційній документації, повинні бути передбачені заходи з виключення несанкціонованого запуску установок пожежогасіння.

7.3. Біля місця проведення випробувань АУАП, її елементів та ремонтних робіт повинні встановлюватись попереджуючі знаки із смисловим значенням "Обережно! Небезпечно!" згідно з ГОСТ 12.4.026-76 з пояснювальним написом "Ідуть випробування!", "Ремонт", а також розміщені інструкції та правила безпеки.

Про початок та закінчення випробувань необхідно повідомити на пожежний пост об'єкта, а в разі його відсутності - в територіальний орган Державної пожежної охорони.

7.4. Виконуючи роботи з аерозольними генераторами та вузлами запуску слід пам'ятати, що до складу ГВА входять легкозаймисті сполуки. Під час роботи генераторів, які не обладнані охолоджувачами, поперед них утворюється високотемпературна зона, параметри якої зазначені в технічній документації на ГВА.

7.5. Входити до захищуваного приміщення після випуску до нього вогнегасного аерозолю до закінчення провітрювання дозволяється тільки в засобах захисту органів дихання, передбачених технічною документацією на ГВА.

7.6. До роботи з АУАП повинні допускатись особи не молодше 18 років, які вивчили будову, принцип дії та інструкцію з експлуатації АУАП, пройшли спеціальний інструктаж, перевірку знань правил безпеки та інструкції з експлуатації АУАП відповідно до займаної посади.

7.7. Під час проектування, монтажу та експлуатації АУАП слід передбачати заходи, що обмежують поширення вогнегасного аерозолю з приміщення, яке захищується АУАП, до інших приміщень об'єкта.

Начальник Головного управління Державної пожежної охорони МВС України

Г.В. Рева

З оригіналом звірено: Перший заступник керівника Апарату Міністра - начальник Управління справами МВС України

А.М. Карацюба

Додаток 1
до Правил проектування та експлуатації автоматичних установок аерозольного пожежогасіння
Обов'язковий

МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ СИСТЕМ АЕРОЗОЛЬНОГО ГАСІННЯ ПОЖЕЖ

1. Під час розрахунку АУАП визначаються необхідна маса АУС в установці, режим подачі аерозолю, кількість та типи ГВА, складається схема розміщення цих засобів, обгрунтовується вибір виду установки пожежної сигналізації, блоку управління та з'єднувальних мереж.

2. Маса АУС, що необхідна для ефективного захисту потрібного об'єму, визначається за формулою:

М = К1 * К2 * К3 * V * q ,

де М - маса АУС, що необхідна для ефективного захисту потрібного об'єму, кг;

V - об'єм захищуваного приміщення, м3;

q - нормативна вогнегасна здатність (вогнегасна концентрація) АУС, яка вказується у нормативній документації на ГВА або визначається експериментально для кожного типу генераторів, але не менш 0,05 кг·м-3;

К1 - коефіцієнт, який залежить від об'єму приміщення;

К1=1.1 при об'ємі до 50 м3;

К1=1.2 при об'ємі від 50 м3 до 250 м3;

К1=1.3 при об'ємі від 250 м3 до 5000 м3;

К2 - коефіцієнт, який враховує клас пожежі;

К2=1.1 для пожежі класу В;

К2=1.3 для пожежі класу А;

К3 - коефіцієнт, який враховує негерметичність приміщення;

К3=1.1 при негерметичності від 0,1 до 0,2%;

К3=1.3 при негерметичності від 0,2 до 0,4%;

К3=1.6 при негерметичності від 0,4 до 0,5%.

При комбінованому класі пожежі коефіцієнт К2 беруть максимальний.

3. Під час визначення розрахункового об'єму захищуваного приміщення об'єм обладнання, що розташоване у цьому приміщенні, з загального об'єму не вираховується.

4. За наявності даних повномасштабних випробувань з гасіння матеріалів аерозольутворюючими сполуками маса аерозольутворюючої сполуки для захисту заданого об'єму приміщення визначається за результатами цих випробувань з урахуванням лише одного коефіцієнта запасу, який дорівнює 1.2.

5. Необхідна кількість генераторів вогнегасного аерозолю в системі аерозольного гасіння пожежі визначається за формулою:

 

де N - кількість генераторів, шт (при дробовому значенні N, воно округляється до більшого цілого значення);

m - маса одного заряду в одному генераторі, кг.

Начальник Головного управління Державної пожежної охорони МВС України

Г.В. Рева

Додаток 2
до Правил проектування та експлуатації автоматичних установок аерозольного пожежогасіння
Рекомендований

МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ НАДЛИШКОВОГО ТИСКУ ПРИ ПОДАВАННІ ВОГНЕГАСНОГО АЕРОЗОЛЮ В ПРИМІЩЕННЯ

1. Розрахунок величини надлишкового тиску під час подавання аерозолю до герметичного приміщення визначається за формулою:

 

де S - сума площ поверхні стін, підлоги та стелі захищуваного приміщення, м2;

- тривалість роботи ГВА від моменту видачі сигналу на запуск до закінчення роботи останнього генератора, с;

Q - питоме тепловиділення під час роботи генератора (вказується в технічній документації), Дж*кг-1;

Maус - сума мас АУС усіх генераторів, що входять до складу установки пожежогасіння, кг;

V - об'єм захищуваного приміщення, м3.

2. Надлишковий тиск у негерметичних приміщеннях визначається за формулою:

= 20А1,7, кПА при 0,01≤А≤1,2

= 32А0,2, кПА при А>1,2

Безрозмірний параметр А визначається за виразом:

 

де J - інтенсивність подавання аерозолю - відношення суми мас АУС одночасно працюючих генераторів до часу подачі ними аерозолю в захищуваний об'єм, кг м-3с-1;

- параметр негерметичності захищуваного приміщення - відношення сумарної площі постійно відкритих прорізів до об'єму захищуваного приміщення, м-1.

Якщо параметр А<0,01, розрахунок тиску не проводиться і вважається, що установка аерозольного пожежогасіння задовольняє вимогу <Ргран , тобто коли величина надлишкового тиску менша за величину граничного тиску Ргран для конструкцій, обладнання або матеріалів.

Начальник Головного управління Державної пожежної охорони МВС України

Г.В. Рева

ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ
Правила проектування, монтажу та експлуатації автоматичних установок аерозольного пожежогасіння

1. РОЗРОБЛЕНО Українським науково-досліним інститутом пожежної безпеки (УкрНДІПБ) МВС України (І.С. Колосов, О.М.Печененко, О.О. Сізіков, В.С. Куліківський, О.М. Пилипенко).

2. ВНЕСЕНО Управлінням Державної пожежної охорони МВС України.

3. УЗГОДЖЕНО з Міністерством праці та соціальної політики України і Державним комітетом будівництва, архітектури та житлової політики України.

4. ЗАТВЕРДЖЕНО ТА ВВЕДЕНО В ДІЮ наказом Міністерства внутрішніх справ України від

5. ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ

6. ЗАРЕЄСТРОВАНО.

7. ДОДАТКОВІ ВІДОМОСТІ.

ЗМІСТ

1. Галузь застосування

2. Нормативні посилання

3. Терміни та визначення

4. Загальні положення

5. Вимоги до проектування та монтажу

6. Вимоги до експлуатації установок

7. Вимоги безпеки та охорони навколишнього середовища

Додаток 1 (Обов'язковий). Методика розрахунку систем аерозольного гасіння пожеж

Додаток 2 (Рекомендований). Методика розрахунку

надлишкового тиску при подаванні вогнегасного а



Расширенный поиск РАСШИРЕННЫЙ ПОИСК

Переводы ПЕРЕВОДЫ

Подборки ПОДБОРКИ

Фонд книг ЦГНТБ ГМК Украины КНИГИ

Фонд аналитических описаний ЦГНТБ ГМК Украины АНАЛИТИЧЕСКИЕ ОПИСАНИЯ

Фонд стандартов ЦГНТБ ГМК Украины СТАНДАРТЫ

Фонд патентов ЦГНТБ ГМК Украины ПАТЕНТЫ



Реклама

ГЛАВНАЯ    О БИБЛИОТЕКЕ    ПАРТНЕРЫ    ССЫЛКИ    КОНТАКТЫ   
Copyrights © ЦГНТБ ГМК Украины 2000-2017
Design and programming by Lemaryn