ЦГНТБ ГМК
ГЛАВНАЯ
О БИБЛИОТЕКЕ
ПАРТНЕРЫ
ССЫЛКИ
КОНТАКТЫ
в нашем каталоге
258344
записей


Задать вопрос

Реклама

Авторские книги Стасовский Ю.Н. Хотим предложить Вам на нашем сайте книгу Стасовский Ю.Н. "Проектирование современных производств обработки металлов давлением: Учебник."
Купить здесь.


Мироненко М.А. "Менеджмент ощадливого виробництва"
Купить здесь.



Научно-технический и производственный журнал «Металлургическая и горнорудная промышленность» Единственное в Украине специализированное издание, освящающее все проблемы ГМК. Журнал имеет государственную и зарубежную сферу распространения. Главная задача журнала – рекламная поддержка передовых технологий, публикация информации о новейших научно-технических достижениях.


Интернет магазин бытовой техники и электроники. Доставка по Украине

Интернет магазин бытовой техники и электроники Mega-Mart

Профсоюз металлургов и горняков Украины

Металлургический государственный музей Украины
Инновационный центр СЛАЛЕН. Помощь изобретателям.






 
 
Указатель РАЗДЕЛЫ  //  Изобреталю и рационализатору  //  Тематические сборники - В помощь изобретателю и рацинализатору  //  №1 2009





№1 2009

 Экспресс-подборка «В помощь изобретателю и рационализатору» подготовлена по материалам, имеющимся в фонде ЦГНТБ ГМК Украины на 01.07.2009 г. и освещает вопросы интеллектуальной собственности в Украине.

 

                                         ЗМІСТ

 

 

Відкриття............................................................2

 

Корисні моделі......................................................22

 

Промисловий зразок...............................................26

 

Товарний знак......................................................32

 

Авторське право....................................................58

 

Юридичні питання.................................................83

 

 

У цьому випуску експрес-добірки  на запитання читачів відповідають:

Ващук Ярослав Петрович - патентний повірений України, представник у справах інтелектуальної власності;

Вигодін Боріс Анатольєвіч, патентний повірений РФ;

Микола Паладій - глава Государственного департамента интеллектуальной собственности Министерства образования и науки Украины Николай Паладий

 

Березанська Вероніка - заступник головного редактора журналу "Інтелектуальна власність" з питань експертизи, м. Київ

Юрій Рибачук

Юрій Охромеєв

Городисський та Партнери

Володимир Платонов

 

 

 

Інформація з сайту http://patent.km.ua/ukr/articles

 

 

                                   

 

 

 

 

                                  Відкриття

Як захистити ідею відкриття?

Відповідає: Ярослав Ващук

Питання:

       Знайдено новий спосіб виробництва енергії. Запатентувати конкретний пристрій як винахід не має смислу, тому що реалізація способу досяжна необмеженою кількістю технічних рішень. Цінний сам спосіб. По суті, зроблене відкриття у фізиці. Як реалізовуються ідеї відкриття?

Відповідь:

      Відкриття державою в особі Держдепартаменту не реєструються, незважаючи на відповідні норми, що закладені в Цивільному кодексу України (глава 38). Різниця між відкриттям і патентом (на винахід або корисну модель) полягає в тому, що перше встановлює невідомі раніше закономірності, що діють незалежно від людини, у той час як патент описує технічне рішення, розроблене й реалізоване в певній галузі техніки.Тому для авторів відкриттів можлива публікація як факт першості автора даного відкриття, а також фіксація (реєстрація) як об'єкта авторського права. Якщо Вас цікавить комерційне використання відкриття, то саме його реалізація "необмеженою кількістю технічних рішень" дозволяє адекватно винагородити автора за його величезну працю. Думаю, що при грамотному підході до даного питання можна запатентувати певну (а не необмежену) кількість принципових технічних рішень у ключових галузях (або в найбільш актуальній галузі) на базі даного відкриття, які дозволять захистити права автора й забезпечити йому винагороду.

                                           Патенти

Щодо правового співвідношення національного і зарубіжного патентів

Відповідає: Ярослав Ващук

Питання:

      Может ли патент, полученный на территории Украины, считаться приоритетным при возникновении споров о авторстве, в сравнении с патентом, который был зарегистрирован другим заявителем, на территории другой страны и позже чем украинский?

Відповідь:

      Ці патенти, а відповідно і права патентовласників, діють незалежно один від одного, кожний на своїй території. При умові, що публікація українського патенту відбулася до подачі заявки на отримання патенту в іншій країні, можлива процедура визнання цього (зарубіжного) патенту не дійсним в зв'язку із невідповідністю умовам патентоздатності.

 

Чи можна подати заявку на отримання патенту США не заявляючись на український патент?

Відповідає: Ярослав Ващук

Питання:

      1) Чи можу я подати заявку на патент в США не отримуючи патенту в Україні і як?

      2) А что лучше? Получить патент в США, а потом в Украине и др. странах или сначала в Украине, а потом уже в США.

Відповідь:

      1. Можете, але якщо Ви першою подасте заявку в Патентне відомство США, а не в Патентне відомство України, то порушите вимоги українського законодавства - ст.37 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі": до подання заявки на одержання охоронного документа на винахід (корисну модель) в Відомство іноземної держави, заявник зобов'язаний подати заявку до Державного підприємства "Український інститут промислової власності" (Укрпатент). Хоча не існує процедури притягнення до відповідальності за таке порушення.

        Держдепартамент інтелектуальної власності декларує: якщо національний заявник подасть заявку на видачу патенту на винахід (корисну модель) до Відомства іноземної держави без отримання дозволу на це Держдепартаменту, то патент України на той самий винахід (корисну модель) може бути визнано у судовому порядку недійсним.

       Для отримання патенту США на винахід необхідно подати заявку у Патентне відомство США - USPTO.

       2. На мою думку, доцільніше подати заявку в національне Патентне відомство на патент України, і протягом року на її основі подати міжнародну заявку, що забезпечить 30-ти місячний конвекційний пріоритет винаходу. Після проходження заявкою міжнародної фази на підставі висновку Міжнародного пошукового органу і по результатах міжнародної попередньої експертизи, визначившись із країнами патентування, перевести заявку в фазу національних патентів.

      Орієнтовні витрати на зарубіжне патентування: міжнародна заявка по РСТ (Договір про патентну кооперацію) - 2 тис. дол., національна фаза в одній країні - 3-8 тис. дол.

 

Які документи регламентують відношення авторів винаходу і патентовласника?

Відповідає: Ярослав Ващук

Вопрос:

       Имеется патент на изобретение. Есть несколько авторов и один патентообладатель (является автором). Хотелось бы уточнить, какие документы регламентируют их отношения и какие права есть у авторов и патентообладателя? Кто имеет право заключать лицензионные договора?

Ответ:

       В указанном Вами случае два патентообладателя (физических лица), один из которых является автором.

      1. Нормативных документов, регламентирующих отношения этих лиц, нет. Однако, во избежание споров, целесообразно заключить два договора:

- между патентообладателями о разделе прибыли от использования патента. В данном договоре также могут быть решены вопросы выплаты авторского вознаграждения автору (кто будет выплачивать, в каком размере и порядке);

- между патентообладателями и автором о выплате авторского вознаграждения при использовании патента.

      2. Весь комплекс исключительных прав на патент (владеть, пользоваться и распоряжаться) принадлежит патентообладателям. Автор имеет право на личные неимущественные права (в том числе право на имя, т.е. именоваться автором этого патента), а также право на получение вознаграждения за использование патента.

      3. Каждый из совладельцев патента может самостоятельно вводить его в хозяйственный оборот. Вопросы предоставления лицензий и уступки патента третьим лицам решаются совладельцами вместе.

 

Щодо права інтелектуальної власності на об'єкт, створений за замовленням

Відповідає: Ярослав Ващук

Питання детально:

      Фірма А за договором доручила фірмі Б провести науково-дослідні та експериментально-конструкторські роботи, щоб вирішити конкретну технічну проблему. За умовами договору усі права на результати цієї роботи, у тому числі право на одержання патенту, належали замовникові. Співробітники Х и В, що працюють у фірмі Б, провели обумовлені в договорі роботи, у результаті чого вийшов винахід. Патентовласником, відповідно до договору, стала фірма А. Звідси виникає ряд питань:

    1. Чи є такий винахід службовим відповідно до ст. 429 ЦКУ (з огляду на, що фірма Б дала конкретне завдання своїм працівникам Х и В на створення винаходу за умовами договору з фірмою А)?

   2. Хто повинен виплачувати авторам винаходу Х и В винагороду за його створення (фірма А, фірма Б або ніхто не повинен)?

   3. Чи належна буде фірма А виплачувати авторам винаходу винагороду за його використання в плині терміну дії патенту?

Відповідь:

    Ст. 429 ЦКУ регулюються права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору: «Майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт, та юридичній або фізичній особі, де або у якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором». Зазначена ситуація регулюється ст.430 (права інтелектуальної власності на об'єкт, створений за замовленням). Згідно цієї статті «майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений за замовленням, належать творцеві цього об'єкта та замовникові спільно, якщо інше не встановлено договором». При цьому згідно п.1 цієї ст.430 «Особисті немайнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт. У випадках, передбачених законом, окремі особисті немайнові права інтелектуальної власності на такий об'єкт можуть належати юридичній або фізичній особі, де або у якої працює працівник». Законодавство передбачає права підрядника на одержання патенту, а не замовника, як у випадку, що цікавить Вас. Однак думаю, що відносно авторської винагороди суть не міняється й можна розглядати в обох випадках (одержанні патенту замовником або підрядником) посилання на відповідні пункти ЦКУ відносно авторської винагороди, як взаємини автора й патентовласника. У Вашім випадку патентовласником є замовник - фірма А. Право авторства належить працівникові (авторові). Виходить, у патенті, отриманому фірмою А, будуть зазначені автори, що працюють у фірмі В. Іншого бути не може, тому що при включенні в число авторів працівників фірми А, що не приймали творчої участі в створенні патенту, останній згодом може бути анульований по даній підставі. Далі, працівник (автор) має право на винагороду. Якщо в договорі між фірмами А и В не було врегульоване дане питання (хто з них буде платити винагороду авторам), то платити винагорода повинен власник патенту - фірма А, що використовує патент і одержує прибуток (дохід) від його використання. У той же час, доцільно й логічно було врегулювати дане питання (про те, хто буде платити винагороду - фірма А або В) у договорі між цими фірмами, тому що явно недостатньо просто вказати в договорі, що право на одержання патенту належить замовникові. Відповідно до ж договору це може бути як фірма А, так і фірма В, які домовляються про взаєморозрахунки між собою відносно виплат авторської винагороди.

 

Про терміни дії охоронних документів

Городисський та Партнери

Питання: Які терміни дії охоронних документів?

Відповідь:

      Патент України на промисловий зразок діє 10 років від дати подачі заявки і продовжується по клопотанню власника, але не більше ніж на п'ять років.

      Термін дії патенту на винахід становить 20 років від дати подачі заявки. Термін дії патенту, об'єктом якого є лікарський засіб, засіб захисту тварин, засіб захисту рослин, використання якого вимагає дозволу відповідного компетентного органу, може бути продовжений по клопотанню власника на термін, який дорівнює періоду між датою подачі заявки і датою отримання такого дозволу, але не більше ніж на п'ять років.

       Термін дії деклараційного патенту на корисну модель становить 10 років від дати подачі заявки.

 

Щорічні збори за підтримку дії патенту

Городисський та Партнери

Питання: Який порядок оплати щорічних зборів за підтримку дії патентів?

Відповідь:

      Збір за підтримку дії патенту сплачується за кожний рік його дії. Документ, який підтверджує першу сплату збору повинен надійти в Укрпатент протягом 4-х місяців від дати публікації відомостей про видачу патенту на винахід, корисну модель або одночасно з документом про сплату збору за видачу патенту на промисловий зразок.

      Розміри щорічних зборів визначаються Постановою КМУ № 1716 від 23.12.2004 р. «Про затвердження порядку сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності».

 

 

 

 

Терміни сплати збору

Городисський та Партнери

Питання: Що робити, якщо пропущений термін сплати збору?

Відповідь:

      Щорічний збір за підтримку в силі патенту може бути сплачений:

     * протягом 12 місяців з моменту закінчення встановленого терміну (винахід, корисна модель)

    * протягом 6 місяців з моменту закінчення встановленого терміну (промисловий зразок, торгова марка)

У такому випадку розмір вказаного збору збільшується на 50 відсотків.

 

Зміни в охоронних документах

Городисський та Партнери

Питання: Які зміни можуть бути внесені в охоронні документи?

Відповідь:

     * Зміна імені або найменування і/або адреси власника охоронного документа

    * зміна адреси для листування

    * зміна імені або найменування і/або адреси осіб, які мають право використовувати колективний знак для товарів і послуг

    * зміна класів в переліку товарів і/або послуг, пов'язані із зміною МКТП для реєстрації знаків

    * зміна представника у справах інтелектуальної власності

    * зміни, пов'язані із зміною форми власності власника (власників)

    * зміни внаслідок виправлення помилок

    * зміни переліку товарів і послуг у разі часткової відмови від свідоцтва

    * зміна складу винахідників (авторів) або власників патенту

    * зміна назви винаходу

 

Щодо права попереднього користувача запатентованого продукту

Відповідає: Ярослав Ващук

Питання:

      Компанія А одержала патент на продукт, що випускається нею. Через деякий час представники компанії виявляють, що запатентований продукт випускається компанією Б. У результаті проведених переговорів з'ясовується, що компанія Б випускає цей продукт протягом 2 років, і початку його провадити до моменту одержання охорони компанією А. Компанія А подає позов у суд, вимагаючи захисту власних прав і припинення випуску продукту компанією Б. Чи буде вдоволений позов?

Відповідь:

     Питання вирішується з посиланням на право попереднього користувача, ст.470 Цивільного кодексу України. Згідно п.1 цієї статті "Будь-яка особа, яка до дати подання заявки на винахід, корисну модель, промисловий зразок або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки в інтересах своєї діяльності добросовісно використала винахід, корисну модель, промисловий зразок в Україні або здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, має право на безоплатне продовження такого використання або використання, яке передбачалося зазначеною підготовкою". Якщо компанії Б вдасться в суді довести факт попереднього користування, то в позові компанії А повинно бути відмовлене. Звертаю Вашу увагу на те, що компанії Б у суді необхідно довести факт попереднього користування не до моменту одержання компанією А патенту, як Ви пишете, а стосовно більше ранньої дати пріоритету патенту, що може бути на 1-2 роки раніше дати одержання патенту. Тобто, цілком імовірно, що дата пріоритету патенту була раніше дати початку випуску компанією Б відповідної продукції, що робить останню порушником патенту. Якщо все-таки буде встановлений факт попереднього користування, компанія А вправі вимагати в суді встановлення обсягу використання компанією Б продукції по патенту, щоб мати можливість його контролювати й попередити безконтрольне перевищення обсягу. Для цього компанія А вправі запросити бух.документацію й інші документи компанії Б, що підтверджують обсяг випуску останньої продукції по патенту. Деякою розрадою компанії А може служити те, що таким "порушником" патенту може бути тільки компанія Б, тобто кількість порушників не може збільшуватися, оскільки згідно п.2 тої ж ст.470 ЦКУ право попереднього користувача може бути передано іншій особі тільки разом з підприємством, на якому мало місце використання тотожного рішення або були зроблені необхідні до цього приготування.

 

Які документи потрібні для передачі прав по випуску продукції по патенту?

Відповідає: Ярослав Ващук

Питання:

     1) Які документи потрібні для передачі прав по випуску продукції по патенту?

      2) Якщо хто-небудь зробить продукт, що по своєму призначенню й по наявності ознак підходить під новий, запатентований нами продукт, чи можемо ми мати підстави для подачі позову в суд?

      3) Якщо існує захист авторського права, то чи може компанія, використовуючи умови договору роботи й випуску продукції по патенту, передавати таке ж право третім особам у своєму або іншому регіонах і одержувати із цього відсоток?

Відповідь:

      1. По першому питанню - мова йде про надання патентної ліцензії, тобто права на використання патенту при випуску продукції. Для цього складається й реєструється в Держдепартаменті ліцензійний договір, у якому описуються обсяг надаваних прав (виняткова або невиняткова ліцензія), умови надання права, строки, територія й ін. Сторони в такому договорі називаються "ліцензіар" (власник патенту) і "ліцензіат" (одержувач ліцензії). Договір складається в 3 прим., підписується обома сторонами й разом з супровідними документами й платіжкою на збір здається в Держдепартамент на реєстрацію. Строк реєстрації звичайно 2-3 мес. При реєстрації договору представником (повіреним) також оформляються доручення на нього.

      2. Порушенням патенту вважається використання в продукції або технології кожної ознаки незалежного пункту формули патенту. Переслідувати порушника в адміністративному й/або судовому порядку може як власник патенту, так і власник виключної ліцензії. При видачі невиняткової ліцензії її власник у своєму регіоні може переслідувати порушника за дорученням від власника патенту як представник останнього. При цьому як аргументи можуть представлятися факти порушення патенту в конкретному регіоні.

     3. Наскільки можна зрозуміти з питання, уточнюється можливість подальшої передачі права на використання патенту ліцензіатами в регіонах третім особам. Така можливість є, якщо основним ліцензійним договором між цими ліцензіатами й власником патенту передбачено право на надання субліцензій або хоча б немає заборони на такі дії. У субліцензійному договорі можуть бути передбачені платежі власникові патенту за надання ліцензіатом субліцензії. При видачі виключної ліцензії ліцензіат, як правило, одержує право на субліцензії, а власник патенту (ліцензіар) втрачає право на надання ліцензій іншим особам. Субліцензійні договори також можуть реєстріруватися в Держдепартаменті, можливо робити це одночасно з реєстрацією основної ліцензії.

 

Чи може діючий патент на спосіб лікування захворювання певним лікарським препаратом заборонити виробництво цього препарату?

Відповідає: Ярослав Ващук

Питання:

     Чи може діючий патент на спосіб лікування захворювання А лікарським препаратом В або патент на застосування лікарського препарату В при захворюванні А заборонити виробництво препарату В? Передбачається випуск дженерика, склад його буде ідентичним складу оригінального препарату В. Що взагалі охороняє патент на спосіб лікування лікарським препаратом і патент на застосування лікарського препарату при нових показаннях?

Відповідь:

      1. Діючі патенти на препарат і спосіб лікування цим препаратом, безумовно, перешкоджають відповідно випуску й використанню аналогічного препарату. Звичайно, для визначення того, підпадає випуск дженерика під патент, як і спосіб його застосування під інший патент, необхідна патентна експертиза. Вона може бути проведена по призначенню суду, якщо власник патентів пред'явить позов порушникові. Можна провести її самостійно, щоб знати можливості власника патентів відносно обґрунтованості претензій. Крім того, такий попередній висновок може допомогти у випадку звернення власника патентів спочатку в правоохоронні органи, тоді можна буде уникнути адміністративного або карного переслідування, перевівши його в русло господарської суперечки.

     2. Якщо ж склад дженерика буде ідентичний складу оригінального препарату, особливого сенсу в такому висновку немає. Тому при його випуску доцільно включати до складу дженерика які-небудь додаткові елементи й/або при можливості виключати й/або заміняти елементи на інші. Такі зміни у формулі патенту дозволять відводити претензії, тому що використанням патенту вважається той випадок, коли всі ознаки формули присутні в препараті.

     3. На питання про те, що охороняє спосіб лікування препаратом і застосування його при нових показаннях, можна відповісти в такий спосіб. Спосіб лікування охороняє саме послідовність операцій, режими, застосовувані при цьому засоби і препарати та ін. Застосування препарату при нових показаннях охороняє саме нові можливості по використанню препарату для лікування інших хвороб або при різних показаннях, тобто дозволяє розширити функціональні можливості застосування препарату.

 

Які умови використання чужих винаходів в проектних роботах?

Відповідає: Ярослав Ващук

Питання:

     1. Підприємство в ході проектних робіт використовує чужі патенти. Чи належний бути в цьому випадку укладений ліцензійний договір з патентовласником? Чи є проектування введенням винаходу в цивільний оборот?

      2. При будівництві підрядник, що має патенти, здійснює будівельно-монтажні роботи з переданої замовником технічної документації, де зазначені патенти підрядника. Хто в цьому випадку використовує патент - замовник чи підрядник?

Відповідь:

      1.Згідно українського законодавства використанням патенту вважається виготовлення, застосування, продаж та інше введення в цивільний оборот продукту, у якому використаний патент. Вважати застосуванням патенту його використання в проектній документації навряд чи можливо, тому що сам виріб з використанням патенту ще не виготовлявся, тобто є присутнім тільки "на папері", у проектній документації. Наступнї ж дії по виготовленню продукції з використанням патенту, застосуванню цього виробу, його продажу й т.д. можуть уважатися введенням у цивільний оборот. У той же час, необхідно врегулювати договором відносини між проектною організацією й власником патенту відносно прав на його використання й одержання доходу від такого використання. У такому договорі повинні бути описані права й обов'язки кожної сторони, взаємини із замовником, підтримка патенту, виплата винагороди авторам, розділ прибутку від використання патенту й інші.

      2.При будівництві підрядник, що є власником патентів, використовує ці патенти при здійсненні будівельно-монтажних робіт. Саме в процесі таких робіт і можна говорити про використання патентів на конструктивні або технологічні рішення, тому що ці рішення дозволяють збільшити надійність і безпеку робіт, зменшити строки будівельно-монтажних робіт і т.д., тобто одержати економічний ефект, який є основою для рішення питання про одержання прибутку від використання патентів.

 

Який може бути рівень співвідношення патенту на винахід і "ноу-хау"?

Відповідає: Ярослав Ващук

Питання:

      1. Чи можу я в заявці на пристрій заявити математичний алгоритм роботи пристрою як об'єкт "ноу-хау"?

      2. Якщо я опишу алгоритм роботи в матеріалах заявки, то тим самим я як би розкрию й сам об'єкт "ноу-хау", і він втратить свою силу? Але, з іншого боку, алгоритм може знадобитися експертові для того, щоб переконатися в працездатності пристрою. Як вирішується це протиріччя?

      3. У матеріалах заявки алгоритм роботи пристрою я хочу представити у вигляді математичної формули. Але адже після публікації матеріалів заявки хтось може подати аналогічну заявку з описом уже алгоритму роботи не у вигляді математичної формули, а у вигляді алгоритму з іншою послідовністю виконання дій. Найпростіший приклад: вираження Z = a + b може бути описане у вигляді алгоритму з іншою послідовністю виконання дій: наприклад, Z = b + a. У більше складному математичному вираженні таких комбінацій може бути значно більше. Як у таких випадках буде вирішуватися можлива конфліктна ситуація, якщо на те саме пристрій будуть видані два патенти? Розходження, природно, будуть у стилі написання й у датах пріоритету.

       4. Де реєструються права на об'єкти "ноу-хау"? Чи оформляється об'єкт "ноу-хау" яким-небудь охоронним документом або в описі патенту відзначається, що винахід має об'єкт "ноу-хау"? Є чи які-небудь правила оформлення охоронних документів на об'єкти "ноу-хау"?

Відповідь:

       1. У патентуємій заявці на пристрій припустимо привести математичне вираження, що також буде вважатися ознакою технічного рішення.

       2. Відносно необхідності вказівки в заявці точного алгоритму роботи пристрої можна порадити обмежитися тільки інформацією, необхідної для розуміння роботи пристрою. Зайва й додаткова інформація являє собою Ваше "ноу-хау", що крім патенту може бути об'єктом передачі прав і являти значну цінність. Протиріччя відзначене Вами цілком правильно: з однієї сторони необхідно розкрити сутність пропозиції, довівши його работоздатність, з іншого боку - уникнути зайвої деталізації, варіантів і нюансів, що представляють "ноу-хау". Тому нове рішення можна представити у вигляді айсберга, надводна частина якого відбита в патенті, а підводна є секретом автора.

       3. Щоб уникнути "обходу" Вашого патенту доцільно не вказувати конкретне математичне вираження в першому (незалежному) пункті формули, а в наступних, тому що обсяг прав визначається саме незалежним пунктом. Якщо ж це математичне вираження необхідно для відбиття сутності пропозиції, то потрібно намагатися представити його в такому виді, щоб обмежити можливості обходу. Це можна зробити, наприклад, вказівкою його у вигляді різних варіантів, що допускається законом (або в головному пункті формули, або в додаткові), або вказівкою максимальних інтервалів значень параметрів. В останньому випадку вихід за зазначені параметри повинен різко знижувати ефективність пристрою. При цьому в матеріалах заявки Вам потрібно буде довести оптимальність зазначених параметрів.

       4. Права на "ноу-хау" не реєструються Укрпатентом, документи ж, видані будь-який іншої (як правило, суспільної) організацією можуть дати тільки моральне задоволення, але ніяких прав. Проте, ноу-хау, як певні секрети виробництва, технології й т.д. являє значну цінність і може бути об'єктом продажу при укладанні ліцензійного договору на використання патенту або при продажі патенту. У цих випадках вони можуть оформлятися у вигляді додатків до зазначених договорів. Затверджені нормативними актами правила оформлення "ноу-хау" нам невідомі.

 

Якщо керівник підприємства автор винаходу

Відповідає: Ярослав Ващук

Питання:

       Відповідно до чинного законодавства, право одержання патенту належить роботодавцеві з наданням авторові винаходу компенсації у вигляді авторської винагороди. А як вирішується це питання (право одержання патенту), якщо автором винаходу є керівник підприємства, на якому реалізується винахід? Підприємство зареєстровано у формі ЗАТ. Чи можна в цьому випадку патент на розробку, створену в процесі виробництва, але оплачений повністю коштами керівника (автора), зареєструвати на його ім'я? Які претензії на патент можуть пред'явити акціонери?

Відповідь:

Дійсно, право на службовий винахід або корисну модель належить роботодавцеві, якщо договором між ним і працівником не передбачене інше. У цьому сенсі немає різниці для випадку, коли автором є керівник підприємства. Інша справа, хто буде власником патенту - автор або підприємство? Якщо договором це питання не врегульоване заздалегідь, то патент повинен належати підприємству, оскільки виходить, що він створений у зв'язку з виконанням трудових обов'язків. Проте, випадок, описаний в питанні, досить типовий. З огляду на, що керівник, будучи найнятою акціонерами особою, діставши права на патент на своє ім'я, у випадку звільнення ці права зможе використовувати за своїм розсудом, що може завдати шкоди підприємству. Тому такі дії керівника без згоди акціонерів можуть розглядатися як дії із зацікавленістю й в статуті підприємства на них може бути передбачена заборона. Якщо такі випадки не передбачені статутом, акціонери вправі розглянути питання про правомірність такого патентування на зборах.

 

Що таке "основні" ознаки формули винаходу?

Відповідає: Вигодін Боріс Анатольєвіч, патентний повірений РФ

Вопрос:

        Буду признательна, если Вы разъясните понятия "Основные признаки формулы изобретения" и "Неосновные...", желательно с приведением примеров. Нашла указанный термин на сайте Удмуртского госуниверситета в таблице "Коэффициенты для расчета размера вознаграждений за изобретения, коэффициенты инфляции для расчетов авторских вознаграждений". Там же есть и определения, но хочется более полной расшифровки.

Ответ:

        На сайте Удмуртского госуниверситета, в таблице коэффициентов для расчета вознаграждения используется термин "основные признаки формулы" со следующим объяснением: "под основным признаком понимается новый существенный признак, представленный в отличительной части формулы изобретения в виде: операции в способе, элемента в конструкции, ингредиента в составе (или их особого выполнения)".Должен сказать, что любая информация, взятая не из официального источника, может рассматриваться только как мнение данного источника. Достоверная же информация - это действующие нормы, в том числе ч.4 ГК РФ, подзаконные акты и методические материалы Роспатента, Минобрнауки, Минюста и других ведомств, имеющие отношение к данной отрасли. "Таблица коэффициентов для расчета вознаграждения" на сайте УдГУ, в которой упомянут термин "основные признаки формулы", с небольшими изменениями копирует раздел 2 изданной в далекие советские времена "Инструкции по определению размера вознаграждения за изобретения и рац.предложения, не создающие экономии", утвержденной Госкомизобретений 15.01.1974г. Оттуда же (из примечания 1 к таблице 4 Инструкции) дословно взято и определение "основного признака". За прошедшие более чем 30 лет произошло много изменений, поэтому не стоит опираться на такие старые источники.

         Полагаю, что термин "основные признаки формулы" в настоящее время некорректен. В формуле патента, а точнее, в независимом пункте формулы, должны быть указаны все существенные признаки, совокупность которых (признаков) необходима и достаточна для достижения решаемой данным патентом задачи. Если процитировать нормативный источник (п.3.3.1 "Правил составления, подачи и рассмотрения заявки на изобретение"), действующий до введения в действие соответствующего Административного регламента Роспатента" (далее Правила), то там указано следующее: "Формула изобретения должна выражать сущность изобретения, т.е. содержать совокупность его существенных признаков, достаточную для достижения указанного заявителем технического результата." В проекте Регламента, п.8.3.7(3) данное определение полностью повторено. В то же время, нельзя говорить о том, что формула может содержать только существенные признаки. В пункте 19.4.(2) Правил сказано: "В том случае, когда устанавливается, что независимый пункт формулы, представленный заявителем, содержит несущественные признаки или признаки, характеризующие лишь частные формы выполнения или использования изобретения, заявителю может быть предложено рассмотреть вопрос о целесообразности сохранения такой редакции формулы". В п.1.2.1."Рекомендаций по вопросам экспертизы заявок на изобретения и полезные модели", утв.приказом Роспатента №43 от 31.03.2004 также сказано, что "Если формула изобретения содержит совокупность существенных признаков, достаточную для получения технического результата, а кроме такой совокупности содержит и несущественный признак, то вывод о том, что такая формула выражает сущность изобретения, является достоверным". Далее там же сказано, что "Специальной нормы, запрещающей включение в формулу несущественного признака, Правила не содержат." При этом, поскольку "наличие в формуле несущественного признака, как правило, не согласуется с интересами патентообладателя", то "проявляя заботу об интересах заявителя, эксперт может обратить его внимание на это обстоятельство и на те последствия в отношении объема правовой охраны, которые наступят в случае сохранения в формуле изобретения несущественного признака". Таким образом, согласно нормативным документам и действующей практике Роспатента, в формуле как поданой заявки на патент, так и в формуле самого патента, помимо совокупности существенных признаков, могут содержаться несущественные признаки. Но считать их "неосновными" нельзя, этот термин, как упомянуто выше, некорректен. Действительно, значимость отдельных признаков для получения технического результата из их общей совокупности может быть различной. Возможно, это дало основание составителям "Инструкции" для использования такого термина. Вероятно, так было удобнее для расчета эффективности изобретения. Однако такое деление (на "основные" и "неосновные") достаточно условно, поскольку, как уже не раз сказано выше, каждый из существенных признаков необходим для получения технического результата, а с этой точки зрения "цена" существенных признаков равная.

Як скласти формулу винаходу?

Відповідає: Вигодін Боріс Анатольєвіч, патентний повірений РФ

Вопрос:

         Допустимо ли при составлении формулы изобретения (полезной модели) употребление таких словосочетаний, как "...любой формы..., любой конструкции..., из любого материала..., по любой технологии..." и т.п. И если да, то как это соотносится с понятием "зонтичный" патент?

Ответ:

         Употребление в формуле выражений "...любой формы..., любой конструкции..., из любого материала..., по любой технологии..." не допускается, т.к. в данном случае эти признаки выражены в неопределенной форме. В то же время, в формуле патента должны быть отражены существенные признаки, что определяется их влиянием на достижение решаемой задачи. Соотношение необходимости каждого признака и достаточности их совокупности и определяет объем прав, отраженный формулой. Использование же неопределенных признаков "размывает" объем прав. В отношении т.н. "зонтичных" патентов достаточно написано за последние годы в специализированных изданиях "Интеллектуальная собственность", "Патенты и лицензии" и других, как и в интернете, поэтому подробно останавливаться нет смысла. Обычно под этим подразумеваюся попытки получения патентов с неоправданно широким объемом прав, т.е. таким образом, что под эти патенты подпадают уже существующие конструкции и технологии. Это позволяет владельцам таких патентов предъявлять претензии и соответственно коммерческие требования о заключении лицензий широкому кругу лиц. Примеров этому много, в том числе в нашей практике. Однако Роспатентом, а точнее ФИПС методически проработан данный вопрос, поэтому случаи выдачи таких патентов являются исключением, несмотря зачастую на мастерство специалистов, оформляющих заявки на "зонтичные" патенты. При этом указанный Вами способ расширения прав не является единственным, но комментировать это, помогая другим недобросовестным лицам, не вижу резона. В качестве средства борьбы с такими патентами возможно аннулирование их ввиду известности из предшествующего уровня техники. Также возможно игнорирование требований владельцев таких патентов при наличии права преждепользования, т.е. использования таких конструкций или технологий до приоритета этих патентов. Определенной защитой также может служить и наличие собственных патентов на выпускаемую продукцию. Кроме того, зачастую сравнительный анализ патентов с продукцией или технологией добросовестных производителей выявляет отличия, которые не позволяют считать эти патенты использованными, что исключает возможность претензий. Иногда эффективным средством является возможность аннулирования таких патентов ввиду того, что в состав авторов включены лица, не принимавшие творческого участия в создании патента. В любом случае решительный отпор действиям таких патентных рэкетиров с помощью различных средств зачастую заставляет их отступиться в поисках более сговорчивых объектов шантажа.

 

Чи можна вносити зміни в заявку на винахід, продати її й запатентувати за зарубіжжям?

Відповідає: Вигодін Боріс Анатольєвіч, патентний повірений РФ

Вопрос:

Можно ли вносить изменения по количеству патентообладателей после подачи заявки на изобретение, если на момент подачи заявки патентообладатель - одно физ. лицо? Можно ли продать новую технологию после получения приоритета? Насколько быстро по срокам можно получть патент и какая стоимость ускоренного получения патента? Какая стоимость международной заявки?

Ответ:

1.Вносить изменения в состав патентообладателей с согласия ранее указанных в заявке можно до регистрации патента внесением изменений в материалы заявки. После выдачи патента изменения в составе патентообладателей производятся посредством договора частичной уступки патента (перераспределения долей после внесения новых лиц и/или вывода ранее указанных лиц).

2. Продажа технологии после подачи заявки и получения приоритета возможна посредством указанного выше в п.1 внесения изменений в состав заявителей (будущих патентообладателей). То есть, документом об уступке права на получение патента один из заявителей уступает это право другому заявителю.

3. Решение о выдаче патента на изобретение может быть получено не ранее 10-12 мес., полезной модели - не ранее 1 мес. После этого регистрация и публикация патента осуществляется обычно не ранее 1,5- 2 месяцев. Ускорение выдачи патента на изобретение в настоящее время Роспатентом не предусмотрено.

4. Затраты на подачу международной заявки по систем РСТ (Договоре о патентной кооперации) в международной стадии могут составить 2-4 тыс.у.е. в зависимости от категории заявителя (юридическое или физическое лицо), объема формулы (количества пунктов) и описания, чертежей, а также от наличия отчета о предварительном поиске, перевода заявки, необходимости переработки описания и других факторов.В последующей (национальной) стадии при переходе к патентованию в конкретных странах затраты на каждую из стран могут составить 4-8 тыс.у.е.

 

Про продаж патенту за кордон

Відповідає: Вигодін Боріс Анатольєвіч, патентний повірений РФ

Вопрос:

Я получил патент РФ и стал предлагать его потенциальным покупателям, в том числе и за рубежом. От одного из тех, кому я направил копию своего патента, я получил несколько патентов подобных моему, зарегистрированных в Германии и Европатент. Что мне делать?

 

Ответ:

        Если Вами получен патент на полезную модель, то ничего удивительного нет в наличии сходных патентов за рубежом, поскольку проверка новизны полезной модели не проводится. Если же у Вас патент на изобретение, то наличие аналогичных патентов также возможно по разным причинам. Например, в случае подачи заявок примерно в один срок, при этом в отсутствие публикации по более ранней заявки она не становится препятствием для выдачи патента по более поздней заявке. Возможно и ненахождение более ранного патента РФ экспертом патентного ведомства другой страны. В то же время, полное совпадение патентов случайным быть не может, в каждом патенте есть свою особенности и нюансы, которые видны при внимательном изучении текста патентов. При этом предлагать российский патент иностранцам для применения за рубежом нет смысла, поскольку он там не действует и ничего не мешает осуществлять его за рубежом (в том числе производя продукцию по патенту), не нарушая при этом прав российского владельца патента. Для эффективной защиты за рубежом нужно было проводить зарубежное патентование, возможность которого после получения патента в РФ исчерпана. Поэтому у Вас остается возможнось предлагать патент покупателям только для введения его в хозяйственный оборот в России.

 

Чи обов'язкова відкрита публікація патенту?

Відповідає: Вигодін Боріс Анатольєвіч, патентний повірений РФ

Вопрос:

       Можно ли зарегистрировать патент, не выставляя его на "всеобщее обозрение"?

Ответ:

        Патентный закон РФ не предусматривает (если речь не о секретном изобретении) возможность регистрации патента без его публикации. Более того, п.6 ст.21 Патентного закона РФ предусматривает обязательную публикацию в официальном бюллетене Роспатента сведений о заявке на изобретение по истечении 18 месяцев с даты подачи заявки, если к этому времени по ней не выдан патент или заявка не была отозвана. Согласно действующему законодательству можно не указывать имена автора/авторов при публикации информации о патенте в официальном бюллетене Роспатента. В этом состоит право на имя, т.е. право на упоминание действительного имени или его неуказание. При этом заявитель (патентообладатель) будет в любом случае указан под действительным наименованием. Поэтому если автор и патентообладатель - это одно лицо, то особого смысла скрывать его имя нет.

 

Винаходи, які нас здивували

Микола Паладій, Юрій Рибачук

       Максимальный экономический эффект дают именно фантастические идеи. На вопросы ответил глава Государственного департамента интеллектуальной собственности Министерства образования и науки Украины Николай Паладий.

- Николай Васильевич, какова динамика изобретательской деятельности в Украине? В каких областях сегодня изобретатели сосредоточивают свою активность?

- Конечно, у нас регистрируется не так много изобретений, как когда-то в СССР или теперь в США. Тем не менее количество изобретателей, зарегистрированных охранных документы (патентов), заявок на них из года в год увеличиваются. Если в 2004 году было подано 33,1 тыс. заявок на объекты промышленной собственности, то в 2007-м - 50,55 тыс. По состоянию на сентябрь 2008 года, в наше ведомство поступило 39122 заявки на объекты промышленной собственности, что превысило прошлогодний показатель на 11%. При этом срок рассмотрения заявок значительно сократился. Если в 2000 году заявку на изобретение рассматривали 33 месяца, то в 2007-м - уже 15. Что касается отраслевого распределения, то заявки, которые подаются в Укрпатент, касаются преимущественно электроники, машиностроения, связи, пищевой, легкой промышленности, органической химии, в последнее время - еще и высоких технологий. Кроме того, активно патентуют методы борьбы с разными заболеваниями, медицинский инструментарий, а также способы лечения травами и препаратами из них. Практически во всех областях народного хозяйства мы могли бы сделать "прорыв", и, на мой взгляд, много зарубежных компаний были бы не заинтересованы в том, чтобы в Украине развивался этот сегмент рынка. Потому что мы могли бы опередить их по многим технологиям...

 

                                 Корисні моделі

 

Чи є можливість патентування того самого пристрою як корисна модель, а після - як винахід?

Відповідає: Вигодін Боріс Анатольєвіч, патентний повірений РФ

Вопрос:

      1. Можно ли запатентовать устройство сначала как полезную модель, а затем спустя некоторое время, если патент на полезную модель будет выдан, запатентовать то же устройство, как изобретение, а патент на полезную модель аннулировать? Если Да, то в какой статье какого закона описывается эта процедура?

        2. Знаю, что можно продать права патентообладателя на изобретение (не права на использование, а именно патентообладателя). Можно ли продать права патентообладателя на полезную модель? Первые два вопроса связаны с тем, что я хочу с наименьшими трудностями получить патент на полезную модель и продать права на него какой-либо иностранной фирме, чтобы уже она занималась подачей международной заявки (у меня на это недостаточно средств). Но если покупатель быстро (в течении 1 года) не найдется, то я хотел бы владеть патентом РФ не 5, а 20 лет, т.е. переоформить полезную модель в изобретение. Допустима ли такая стратегия?

        3. Выдан патент на мобильный телефон с новой полезной функцией. Будут ли защищены патентом другие устройства (смартфон, например), которые выполняют функцию мобильного телефона?

Ответ:

        1. Запатентовать одно и то же устройство сначала в качестве полезной модели, а затем (после получения патента) также в качестве изобретения, нельзя, т.к. это противоречит положениям Гражданского кодекса РФ, вступившего в силу с 01.01.2008. Согласно ч.1ст.1350 ГК РФ "Изобретению предоставляется правовая охрана, если оно является новым, имеет изобретательский уровень и промышленно применимо." Согласно абз.1 ч.2 ст.1350 ГК РФ "Изобретение является новым, если оно не известно из уровня техники". Согласно абз.4 ч.2 ст.1350 "При установлении новизны изобретения в уровень техники также включаются при условии их более раннего приоритета все поданные в Российской Федерации другими лицами заявки на выдачу патентов на изобретения и полезные модели, с документами которых вправе ознакомиться любое лицо в соответствии с пунктом 2 статьи 1385 или пунктом 2 статьи 1394 настоящего Кодекса, и запатентованные в Российской Федерации изобретения и полезные модели". Последняя фраза в этой ссылке ("и запатентованные в РФ изобретения и полезные модели") как раз исключает возможность получения второго патента даже в случае одних и тех же авторов обоих патентов. Этой нормой закона фиксируется один из основных принципов патентного права, исключающих двойное патентование одинаковых объектов, поскольку это невозможно ввиду отсутствия новизны при подаче второй заявки на патент после публикации предыдущего патента на то же техническое решение.

       2. Продажа права на патент (по договору об отчуждении патента) предусмотрена законодательством независимо от вида патента (на изобретение, полезную модель или промышленный образец) согласно ст.13675 ГК РФ, при этом такие договоры подлежат обязательной регистрации в Роспатенте (ст.1369 ГК РФ). Предложенная Вами стратегия, по моему мнению, в настоящее время нецелесообразна. Во-первых, как сказано выше, получение двух патентов на одну разработку невозможно. Во-вторых, в этом нет необходимости, т.к. новым ГК РФ (ч.1.и 3 ст.1363) срок действия патента на полезную модель увеличен до 13 лет (основной срок 10 лет с возможностью продления еще на 3 года). Этого времени вполне достаточно для введения разработки в хозяйственный оборот, в том числе с учетом времени на поиск инвестора.

       3. Все зависит от написания формулы патента. Если перечень признаков составлен так, что он предусматривает возможность использования также и в конструкции смартфона (или аналогичных устройств), то патентом будет защищены также и аналогичные устройства, обладающие запатентованной функцией. Поэтому в формуле патента стараются максимально обобщать признаки, увеличивая этим объем правовой охраны патента. Для определения того, подпадает ли устройство под патент, выясняется, содержатся ли все (и каждый) признак независимого пункта формулы патента в исследуемом объекте (телефоне, смартфоне и др.). Только в том случае, если все признаки независимого пункта формулы патента содержатся в объекте, можно говорить об использовании в нем патента.

 

Щодо поєднання патентів на винахід та корисну модель

Відповідає: Вигодін Боріс Анатольєвіч, патентний повірений РФ

Вопрос:

       Между организациями был заключен договор, согласно которому одна из сторон - обладатель патента на полезную модель, другая - обладатель патента на изобретение. Согласно договору стороны обязуются создать новое изделие с использованием имеющейся полезной модели и изобретения. Будет ли являться новое изделие объектом для получения патента? Если нет, то что нужно предпринять, чтобы являлось?

Ответ:

       Насколько можно понять из Вашего письма, ранее полученные патенты на изобретение и полезную модель касаются одной темы, если предполагается на их основе создать новое изделие. В этом случае необходима творческая переработка конструкции и/или технологии, описанной в данных патентах, поскольку для получения нового патента на изобретение необходимо соблюдение критериев новизны и изобретательского уровня. Механическое сложение конструктивных и/или технологических особенностей каждого патента без получения нового результата не будет признано патентом. В то же время, для получения патента на полезную модель проверка соблюдения указанным критериям согласно ст.1390 ГК РФ (до 2008г. согласно п.1.ст.23 Патентного закона РФ) не осуществляется. Поэтому наиболее простой способ - подать заявку на полезную модель, использовав в ней особенности обоих патентов, а также несколько доработав получившуюся конструкцию. В данном случае возможно патентование только конструкции, поскольку патент на полезную модель защищает только этот объект. При подаче заявки на новый патент в числе заявителей можно указать обе фирмы, что позволить на паритетных началах решать вопросы использования патента. При этом необходимо помнить, что согласно п.3ст.1229 ГК РФ(до 2008г. согласно п.1ст.10 Патентного закона РФ) порядок использования патента, принадлежащего нескольким лицам, определяется договором между ними. Поэтому целесообразно написать соглашение между заявителями (патентообладателями) о порядке использования патента во избежание конфликтов в дальнейшем. Если потребуется помощь по указанным вопросам патентования и урегулирования отношений между фирмами, то можете обращаться к нам.

 

Чи існує захист у вигляді патенту на корисну модель на території закордонних країн?

Відповіє: Вигодін Боріс Анатольєвіч, патентний повірений РФ

Вопрос:

      Существует ли защита в виде патента на полезную модель на территории зарубежных стран (Евросоюз, США, Австралия, Украина и т.д.)?

      Принимается ли международная заявка на получение патента на полезную модель по системе РСТ?

Ответ:

      Защита в виде патента на полезную модель существует в большинстве стран мира в различной форме. В частности, в Австралии есть "малый патент", в Украине - полезная модель, в большинстве стран Евросоюза - также полезная модель. В США патента на полезную модель нет. При поданной в России заявке на полезную модель и дальнейшем патентовании ее за рубежом по процедуре РСТ в материалах заявки на международную регистрацию на первой стадии (международной) не указываются страны патентования. При переходе же во вторую стадию патентования (национальную) по каждой стране даются указания о виде охраны - в качестве патента на полезную модель, а в тех странах, где нет такой формы охраны - на изобретение.Например, для США при переходе во вторую стадию указывается охрана в качестве изобретения.

 

                                 Промисловий зразок

 

Як захистити дизайн виробу?

Відповідає: Ярослав Ващук

Питання:

        Я оформив невелику скриньку для інтер'єру особливим способом і хочу реалізовувати подібні скриньки в магазинах. Але хочу підстрахуватися від копіювання ідеї. Що потрібно мені зробити для цього? Що таке авторське право, патент, патент на промисловий зразок і що підходить у моєму випадку?

Відповідь:

       У Вашім випадку більше підходить захист патентом на промисловий зразок, тому що саме такий патент захищає дизайн виробу, а саме його оригінальність, що виходить з Вашого листа, є особливістю виробу. Авторське право застосовується звичайно до літературно-художніх творі і захищає від копіювання творів. Але процедура доказів порушення авторських прав складніше, ніж патентних. Крім того порушенням є дії, коли виріб не створений в одному екземплярі, а передбачається його тиражувати й реалізовувати. Використовуючи патент, можна досить ефективно захищати права, навіть в випадку деяких розбіжностей підробок від оригіналу, тим більше, що у формулі (сукупності ознак) патенту можна вказати різні варіанти його виконання.

 

Порушення прав на промзразок. У правовому регулюванні відповідальності за порушення прав на промзразок є недоліки.

Відповідає: Юрій ОХРОМЕЄВ

      В 2001 году был принят новый Уголовный кодекс Украины (УК), значительно отличающийся от предыдущего. В частности, появились новые статьи, предусматривающие уголовную ответственность за нарушения прав интеллектуальной собственности. А именно: статья 176 - за нарушение авторского права и смежных прав, статья 177 - за нарушение прав на изобретение, промышленный образец, топографию интегральной микросхемы, сорт растений, рационализаторское предложение и статья 229 - за нарушение прав на торговую марку, коммерческое наименование и обозначение происхождения товара. По моему мнению, относительно нарушений прав на промышленные образцы существуют достаточно серьезные недостатки...

 

Що може бути заявлено як промисловий зразок?

Городисський та Партнери

Питання:

      Що може бути заявлено як промисловий зразок?

Відповідь:

      Об'єктом промислового зразка в Україні може бути форма, зображення, розфарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу.

      Правова охорона надається промисловому зразку, який не суперечить публічному порядку і моралі, а також відповідає критеріям патентоспроможності.

 

 

 

Як  отримати патент на промисловий зразок

Городисський та партнери

Питання:

       Як отримати патент на промисловий зразок?

Відповідь:

       Для отримання патенту на промисловий зразок необхідно скласти і подати матеріали заявки в Український інститут промислової власності (Укрпатент) і сплатити збір за подачу заявки. Після проведення експертизи заявки і винесення рішення про видачу патенту на промисловий зразок необхідно сплатити державне мито за видачу патенту, збір за публікацію про видачу патенту і річний збір за підтримку дії патенту. Після сплати зборів проводиться реєстрація, публікація і видача патенту.

       Збори сплачуються згідно з Постановою КМУ № 1716 від 23.12.2004 р. «Про затвердження порядку оплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності».

 

Документи для подачі заявки на промисловий зразок

Городисський та Партнери

Питання: Які відомості і документи необхідні для подачі заявки на промисловий зразок?

Відповідь:

       Для подачі заявки на промисловий зразок необхідні наступні дані:

   * заявник (П.І.П.  для фіз. особи або повне найменування для юр. особи);

    * адреса заявника;

    * найменування промислового зразка;

    * автор (П.І.П.  і адреса).

Також необхідні наступні документи:

    * зображення зовнішнього вигляду промислового зразка;                                                          

    * довіреність від заявника;

    * завірена копія пріоритетної заявки (якщо заявляється пріоритет).

Зображення виробу, які подаються для реєстрації ПЗ, не повинні містити елементів, на які не заявляється охорона.

 

Зміни в охоронних документах

Городисський та Партнери

Питання:

      Які зміни можуть бути внесені в охоронні документи?

Відповідь:

    * Зміна імені або найменування і/або адреси власника охоронного документа;

    * зміна адреси для листування;

    * зміна імені або найменування і/або адреси осіб, які мають право використовувати колективний знак для товарів і послуг;

    * зміни класів в переліку товарів і/або послуг, пов'язані із зміною МКТП для реєстрації знаків;

    * зміна представника у справах інтелектуальної власності;

    * зміни, пов'язані із зміною форми власності власника (власників);

    * зміни внаслідок виправлення помилок;

    * зміни переліку товарів і послуг у разі часткової відмови від свідоцтва;

    * зміна складу винахідників (авторів) або власників патенту;

    * зміна назви винаходу.

 

Як захистити права на оригінальну дизайнерську розробку?

Відповідає: Вигодін Боріс Анатольєвіч, патентний повірений РФ

Вопрос:

       Я индивидуальный предприниматель и произвожу компьютерные столы. У меня в производстве заложено 5 моделей, разработанных мной же. Так как столы имеют необычный дизайн, могу ли я рассчитывать на получение патента и защиту своих авторских прав в разработке данной продукции как собственник предприятия и разработчик? Насколько это долгая и дорогостоящая процедура?

Ответ:

      Новые разработки в отношении дизайна можно и нужно защищать. Защита осуществляется в виде регистрации патентов на промышленные образцы. Если модели новые (а это показывает патентный поиск), то оформляются и подаются заявки на патенты. Если модели принципиально не отличаются друг от друга (варианты выполнения формы столешницы, опорной части, цветофактурного решения и т. д.), то возможно объединение нескольких моделей компьютерного стола в рамках одной заявки на патент (его варианты), что существенно снижает затраты на патентование. Владельцем патента Вы можете быть как физическое лицо, либо как ПБОЮЛ. При этом одновременно можете быть автором промышленного образца. То есть, автор и владелец патента — не обязательно одно и то же лицо, поэтому в заявлении и в грамоте патента для них существуют специальные разделы (графы). При этом владелец осуществляет все права собственника по отношению к патенту (изготовление продукции по патенту, продажа патента, предоставление лицензий и получение прибыли), в то время как автор получает авторское вознаграждение. Сроки патентования - 12 месяцев до получения решения о выдаче патента, затем - 4 месяца публикация патента. Патент действует 10 лет с возможностью продления еще на 5 лет.

 

Пріорітет на промисловий зразок

Городисський та Партнери

Питання:

     Для чого треба заявляти пріоритет?

Відповідь:

     Згідно з українським законодавством критерієм патентоспроможності промислового зразка є його новизна. Промисловий зразок признається новим, якщо сукупність його істотних ознак не стала загальнодоступною в світі до дати подачі заявки, якщо заявлений пріоритет, то до дати пріоритету. На визнання промислового зразка патентоспроможним не впливає розкриття інформації про нього автором або особою, яка отримала від автора таку інформацію, протягом всього 6 місяців до дати подачі заявки в Укрпатент або до дати її пріоритету.

 

Терміни отримання патенту на промисловий зразок

Городисський та Партнери

Питання: Які терміни розгляду заявки і отримання патенту на промисловий зразок?

Відповідь:

       Законодавством України не передбачені терміни для розгляду заявки на промисловий зразок. Враховуючи практику, яка склалася, рішення про видачу патенту на промисловий зразок виноситься в середньому через 6-9 місяців після подачі заявки, а публікація про видачу Патенту відбувається через 1-2 місяці після сплати мита за видачу патенту і зборів за публікацію і підтримку патенту в силі.

 

Сроки действия патента на промышленный образец

Питання: Каковы сроки действия патента на промышленный образец?

Відповідь:

      Патент Украины на промышленный образец действует 10 лет от даты подачи заявки и продлевается по ходатайству владельца, но не более чем на пять лет.

 

                                     Товарний знак

Щодо використання подібної фірмової назви і правове її співвідношення із торгівельною маркою

Відповідає: Ярослав Ващук

Питання:

      Досить давно існує наше ТОВ "Рекламна компанія "РІО" і якийсь пан, який використовує назву нашої компанії з додаванням слова "плюс". Надає він ті ж послуги, що й ми. Чи можливо розв'язати це питання так, щоб заборонити останньому використання слова "РІО" у своїй діяльності?

Відповідь:

      Можливість заборони й використання назви "РІО" з додаванням слова "плюс" залежить від декількох факторів.

      1. Якщо конкурент Вашої фірми офіційно зареєстрував фірму з такою назвою, тобто "РІО плюс", то заборонити користуватися такою назвою тільки на підставі того, що Ваша фірма називається "РІО", не можна. При реєстрації фірмового найменування (одночасно з реєстрацією самої фірми) у відповідних органах звичайно не проводиться поглиблений пошук подібних назв, тим більше, по всій країні, тому що така база є тільки в Укрпатенті. Тому на практиці при реєстрації фірми в органі місцевого самоуправління дивляться список назв місцевих фірм і не допускають буквального збігу їх назв.

      При цьому найчастіше для реєстрації нової фірми досить відмінності тільки в організаційно-правовій формі (ТОВ, ВАТ, ЗАТ і т.д.) при співпадаючій назві. У Вашому ж випадку назви відрізняються більш суттєво: "РІО" і "РІО плюс", чого звичайно цілком достатньо для реєстрації фірми.

       2. Якщо ж Ваша фірма зареєструвала назву "РІО" у якості товарного знаку, то ситуація інша. У цьому випадку все залежить від того, у кого раніше виникло право на використання цієї назви.

       2.1. Якщо пріоритет у реєстрації знака у Вашої фірми (стосовно реєстрації фірми "РІО плюс"), то Ви має право висунути претензії до порушника прав як власники товарного знаку й можете вимагати припинення їм реклами, маркування продукції цим позначенням і т.д. Не можна заборонити тільки користуватися самою назвою фірми в документації, на вивісці й в інших необхідних випадках, тому що право на фірму припускає й зобов'язує цю фірму вказувати свою назву, наприклад, на товарі.

        2.2. Якщо пріоритет у реєстрації фірмового найменування (стосовно реєстрації Вами товарного знаку) у фірми-конкурента, то ситуація зворотна. Ця фірма має право використовувати свою назву на власний розсуд, а також може подати скаргу в Укрпатент (Апеляційну палату) з метою анулювання Вашого товарного знаку на основі більш ранньої реєстрації фірмового найменування.

        3. Якщо ж ні у Вас, ні у фірми-конкурента назва не зареєстрована в якості товарного знаку, то це потрібно негайно робити, що дозволить одержати виключні права на території України на цю назву (принаймні, стосовно інших фірм). А з фірмою-конкурентом потім можна боротися з використанням цього знака й більш ранньої реєстрації Вашої фірми, або не входити в конфлікт. У всякому разі, тепер Ваші позиції будуть набагато сильніше через наявність зареєстрованого знака й висунути претензії без анулювання його реєстрації буде не можна. А процедура анулювання нешвидка й недешева.

        Тому пропонуємо терміново реєструвати знак (якщо це ще не зроблене), у зв'язку із чим додаємо перелік відомостей для підготовки до реєстрації й тарифи на реєстрацію. Якщо ж знак уже зареєстрований, можемо узятися за судове переслідування порушника через подібність назви "РІО" і "РІО плюс".

 

 Щодо захисту права на назву фірми

Відповідає: Ярослав Ващук

Питання:

     Ми, ТОВ "Рекламна компанія "РЕЙТИНГ", і є якийсь пан, що використовує назву нашої компанії з додаванням слова "плюс". Надає він ті ж послуги, що й ми. Чи можливо вирішити це питання так, щоб заборонити останньому використання слова "РЕЙТИНГ" у своїй діяльності?

Відповідь:

     Можливість заборони й використання назви "РЕЙТИНГ" з додаванням слова "плюс" залежить від декількох факторів.

     Якщо конкурент Вашої фірми офіційно зареєстрував фірму з такою назвою, тобто "РЕЙТИНГ плюс", то заборонити користуватися такою назвою тільки на підставі того, що Ваша фірма називається "РЕЙТИНГ", не можна. При реєстрації фірмового найменування (одночасно з реєстрацією самої фірми) у органах місцевого самоуправління звичайно не проводиться поглиблений пошук подібних назв, тим більше, по всій Україні, тому що така база є тільки в Укрпатенті. Тому на практиці при реєстрації фірми у відділі реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності продивляються список назв місцевих фірм і не допускають буквального збігу їхніх назв. При цьому найчастіше для реєстрації нової фірми досить розходження тільки в організаційно-правовій формі (ТОВ, ВАТ, ЗАТ і т.д.) при співпадаючій назві. У Вашім же випадку назви відрізняються більш істотно: "РЕЙТИНГ" і "РЕЙТИНГ плюс", чого звичайно цілком достатньо для реєстрації фірми.

      Якщо ж Ваша фірма зареєструвала назву "РЕЙТИНГ" як товарний знак, то ситуація інша. У цьому випадку все залежить від того, у кого раніше виникло право на використання цієї назви. Якщо пріоритет у реєстрації знака у Вашої фірми (стосовно реєстрації фірми "РЕЙТИНГ плюс"), то Ви вправі висунути претензії до порушника прав як власники товарного знака й можете вимагати від них припинення реклами, маркування продукції цим позначенням і т.д. Не можна заборонити тільки користуватися самою назвою фірми в документації, на вивісці й в інших необхідних випадках, тому що право на фірму припускає й ставить за обов'язок цій фірмі вказувати свою назву, наприклад, на товарі.

        Якщо пріоритет у реєстрації фірмового найменування (стосовно реєстрації Вами товарного знака) у фірми-конкурента, то ситуація зворотна. Ця фірма вправі використовувати свою назву по розсуду, а також може подати скаргу в Укрпатент (Апеляційну палату) з метою анулювання Вашого товарного знака на основі більше ранньої реєстрації фірмового найменування (п.3.ст.6 ЗУ "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг"). Якщо ж ні у Вас, ні у фірми-конкурента назва не зареєстрована як товарний знак, то це потрібно негайно робити, що дозволить одержати виключні права на території країни на цю назву (принаймні, стосовно інших фірм). А з фірмою-конкурентом потім можна боротися з використанням цього знака й більше ранньої реєстрації Вашої фірми, або не входити в конфлікт. У всякому разі, тепер Ваші позиції будуть набагато сильніше через наявність зареєстрованого знака й висунути претензії без анулювання його реєстрації буде не можна. А процедура анулювання нешвидка й недешева. Тому пропонуємо терміново реєструвати знак (якщо це ще не зроблено), у зв'язку із чим додаємо перелік відомостей для підготовки до реєстрації й тарифи на реєстрацію. Якщо ж знак уже зареєстрований, можемо узятися за судове переслідування порушника через подібність назви "РЕЙТИНГ" і "РЕЙТИНГ плюс".

 

Який товарний знак реєструвати: графічний, текстовий або комбінований?

Відповідає: Ярослав Ващук

Питання:

      Я власник веб-студії (є приватним підприємцем). Підкажіть, є чи сенс реєструвати товарний знак для студії? Найкраще який товарний знак реєструвати (графічний, текстовий або комбінований)?

Відповідь:

      Товарний знак завжди має сенс реєструвати, тому що альтернативного захисту його від можливого незаконного використання немає. Крім того, це дозволить відносити на собівартість послуг фірми (або підприємця) витрати на рекламу, пов'язану зі знаком. У процесі пошуку (перевірки новизни) знака з'ясується, чи є він оригінальним і чи немає схожих знаків, тому що наявність останніх може викликати претензії їхніх власників. Особливо це відчутно через кілька років роботи, коли знак уже "розкручений", у нього вкладені великі кошти, а доводиться від нього відмовлятися й проводити ребрендинг. Ваша студія робить, наскільки я зрозумів, послуги з веб-дизайну. Тому у всіх супровідних документах, рекламних матеріалах і ін. можна й потрібно вказувати свій товарний знак, що згодом при якісних послугах приводить до його пізнання споживачем і гарного іміджу, що збільшує затребуваність послуг. Відносно вибору виду знака при реєстрації (зображувальний, словесний або комбінований), те це залежить як від Вашого бажання, так і від характеру послуг, наявності сильного елемента в знаку, переважних способів його поширення й інших факторів. Якщо Ви не визначилися остаточно з дизайном знака й можливо його зміна згодом, то доцільно реєстрацію словесного знака, що дозволить надалі використовувати слово в різному написанні й з будь-якою графікою. Якщо ж графічний елемент залишається незмінним, то є смисл реєструвати комбінований знак. Але тоді відповідно до закону про товарні знаки його потрібно використовувати саме в такому виді. Якщо ж на практиці словесний елемент може використовуватися окремо, як і зображувальний, то є смисл реєструвати їх окремо (якщо їх можливо розділити й вони композиційно не пов'язані). Частіше первинним реєструється словесний елемент, а потім, після вибору його дизайну, уже комбінований.

 

Щодо реєстрації слогана

Відповідає: Ярослав Ващук

Питання:

      1) Чи потрібна реєстрація слогана й чи захищає наше право незареєстрованний слоган?

      2) Які слогани не можна зареєструвати (довжина слогана та ін.) і як розуміти термін "подібний до ступеня змішання" стосовно слогану?

      3) Скільки часу займає реєстрація слогана?

Відповідь:

       1) Тільки реєстрація слогана як товарний знак дозволить законно вводити це словесне позначення в господарський оборот відносно потрібних товарів і послуг і забороняти третім особам його незаконне використання. Альтернативний шлях захисту слогана - авторським правом, однак такий захист, по-перше, споконвічно можливий тільки для фізичних осіб, по-друге, не припускає використання для маркування товарів і послуг, в-третіх - залишається невідомим широкому споживачеві без реклами, і по-четверте - на відміну від товарного знака, реєстрація якого проводиться державним органом - Держдепартаментом, авторське право не припускає обов'язкової реєстрації й тому сутужніше захищається в судовому порядку.

        2) До реєстрації слогана ті ж вимоги, що й до інших товарних знаків, обумовлені ст.5 і ст..6 ЗУ "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг". Зокрема, не реєструються слогани, не здатні виконувати функції товарного знака, у тому числі такі, що не володіють розпізнавальною здатністю, що характеризують товари, що є загальноприйнятими термінами. Також не реєструються слогани, виходячи із захисту прав і інтересів третіх осіб, у тому числі помилкові оманливі, а також такі, які суперечать суспільним інтересам, гуманності й моралі. Не реєструються слогани й по відносних підставах, зокрема, через подібність до ступеня змішання з раніше зареєстрованими й заявленими на реєстрацію. Така подібність установлюється, якщо порівнювані слогани асоціюються в цілому, незважаючи на окремі відмінності. Обмеження довжини слогана немає, тому відомі реєстрації навіть віршованих слоганов, наприклад "Есть у птичек и букашек добрый доктор Айболит, а бухгалтерским бумажкам нужен только аудит!" Придумуючи слоган, необхідно враховувати сприйняття його споживачем, уникати двозначних і нестійких до трансформацій вразів, що не відображають адекватно діяльність фірми й не визивають позитивних асоціацій. Приклади таких слоганів: "Ми взуємо всю країну!", "Відтер попс - заморозь і з'їли", "Видал сассун - вош энд гоу", використання в слогані слова "піраміда" і багато інших.

        3) Звичайний строк реєстрація слогана, як і інших товарних знаків - близько 14 місяців, але Укрпатентом передбачена прискорена реєстрація - до 7-8 місяців. Щоб уникнути зайвих витрат важливо перевірити охороноспособність слогана до його подачі на реєстрацію й введення в господарський оборот, повна перевірка займає 15 днів.

 

 

 

 

Чи можна зареєструвати словесне позначення як знак для товарів і послуг?

Відповідає: Ярослав Ващук

Питання:

      Чи можна зареєструвати словесне позначення як знак для товарів і послуг з використання www (трьох w) поперед словосполучення? У планах - розвиток торговельної марки із продажу ноутбуків (є через словосполучення "www.ноутбук.недорого"). Саме з словами після www, що написані кирилицею, адже це не вказує на доменне ім'я. Марка буде мати відношення до Інтернету.

Відповідь:

      Стаття 6 "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" не містить заборони на реєстрацію словесних знаків, що містять неохоронювані елементи, що входять до складу знака, зокрема, такий елемент, як "www". Позначення "www" є неохоронюваним, тому що являє собою буквосполучення, що не має словесного характеру. Це значить, що при наявності в знаку охоронюваного словесного елемента (наприклад, значимого або фантазійного слова), позначення буде зареєстровано в цілому, за винятком надання охорони зазначеному буквосполученню. Про це робиться спеціальний запис у свідоцтві на знак, так званий запис про дискламацію (виключення з охорони) цього буквосполучення. Однак сполучення "www.ноутбук.недорого" неохороноздатно, тому що прямо вказує на вид товарів і послуг. Для додання неохороноздатності потрібно хоча б одне фантазійне або значиме, але оригінальне слово, або наявність зображувального елементу.

 

Чи можна без проблем використовувати назву закордонного фільму?

Відповідає: Ярослав Ващук

Питання:

        Існує відомий закордонний фільм, з відомою назвою. Чи можна без проблем використовувати його назву як назва конкурсу/рекламної акції/продукту? Чи зміниться щось, якщо фільм український? Ті ж самі питання є у випадку використання назви відомої російської книги.

Відповідь:

         Думаю, що при широкій популярності такої назви в Україні можуть бути проблеми при його використанні по зазначеному Вами призначенню, тому що цьому перешкоджають авторські права творців фільму. У випадку ж реєстрації правовласниками цієї назви в Україні як товарний знак такі проблеми для третіх осіб очевидні відносно тих видів діяльності, які будуть зазначені у свідоцтві на товарний знак. При цьому несуттєво, український це фільм або іноземний, все залежить від його популярності в Україні. У той же час малоймовірно, що правовласникам удасться висунути претензії у випадку використання назви відомого фільму в далекі від PR, рекламних і аналогічних цілях, наприклад, як назва виробу або продукту. У випадку використання назви відомої української книги відповідь аналогічна попередній. Без згоди правовласників (авторів) відомого літературного твору використовувати його назву, персонажі, цитати не можна. При цьому, звичайно, сама назва або персонаж не повинні бути загальновикористовуваними й широко використовуватися до створення цього твору.

 

Чи можна зареєструвати як торговий знак своє ім'я й прізвище?

Відповідає: Ярослав Ващук

Питання:

       Я дизайнер і хочу зареєструвати своє ім'я й прізвище як авторське право, взагалі, щоб на моїх виробах після значка COPIRIGHT стояли мої ім'я й прізвище щоб уникнути реєстрації кожної зі своїх робіт. Чи можливо це? Або для цього потрібно стати ПП або ТОВ?

Відповідь:

       Єдиний прийнятний вихід у даній ситуації - реєстрація Вашого прізвища як товарного знака. Так поступають відомі дизайнери, артисти, політики, у тому числі українські, наприклад "Назарій Яремчук" (свідоцтво на знак для товарів і послуг № 66793), Ющенко (№ 34748), "Наталія Валевська"... Однак можливість реєстрації Вашого прізвища як товарний знак залежить від його поширеності. І якщо, наприклад, словосполучення "В'ячеслав Зайцев" однозначно ідентифікує цього дизайнера, то Ваше, у випадку, наприклад, "Галина Іванова", навряд, принаймні на сьогоднішній день. Якщо ж прізвище у Вас не настільки розповсюджене, як Іванов, так до того ж Ви досить відомі в середовищі дизайнерів, то реєстрація цілком реальна. При цьому можна реєструвати прізвище або ім'я із прізвищем як чисто в словесному вираженні, так і у вигляді логотипа, тобто характерного їхнього написання, або із оригінальним зображувальним елементом (комбінований знак), що переважніше для захисту. Реєстрація товарного знака в Україні передбачена для юридичних і фізичних осіб. Звичайно, найбільше поширена в цьому середовищі реєстрація товарного знака на фізичну особу.

 

Що таке «фірмове найменування», «комерційне позначення»...?

Відповідає: Ярослав Ващук

Питання:

        1) У чому різниця між поняттями "Товарний знак" і "Знак обслуговування"?

        2) Що таке "фірмове найменування" і чим воно відрізняється від вищевказаних термінів?

        3) Що таке "комерційне позначення" і чим цей термін відрізняється від "товарного знака", "знака обслуговування", "фірмового позначення"?

Відповідь:

         Як я думаю, співвідношення між зазначеними Вами об'єктами (фірмовим найменуванням і комерційним позначенням, а також товарним знаком, знаком обслуговування й найменуванням місць походження товарів) наступне. Всі перераховані об'єкти відносяться до позначень і служать засобами індивідуалізації учасників цивільного обороту й виробленої ними продукції (товарів, послуг). Перші два - фірмові найменування й комерційні позначення - служать для індивідуалізації учасників цивільного обороту (фірм або індивідуальних підприємців). Фірмове найменування (фірма) - найменування, під яким підприємець виступає в цивільному обороті і яке індивідуалізує його серед інших учасників. Структура фірмового найменування складається з обов'язкової частини (корпуса фірми) - його організаційно-правової форми (наприклад, ТОВ, ЗАТ), а в окремих випадках також типу й предмета діяльності (державне, приватне, муніципальне) або профілю діяльності (виробниче, страхове, наукове), а також необов'язкової частини (доповнення), наприклад, номера (трест №7), спеціального найменування ("Прапор", "Калібр"), скорочень (МТЗ, ХТЗ) і інших. Комерційне позначення - це прийняте фірмою й широко відоме найменування, що символізує діяльність підприємства й використовується в її діяльності, що охороняється без спеціальної реєстрації (приклади - Майкрософт, Дебенхемс, Газпром, Нафтогаз) і яке ми можемо зустрічати повсюдно: назви ресторанів, кафе, магазинів і т.д. Різниця між описаними двома об'єктами у функціях - комерційне позначення звичайно використовується у відносинах між споживачами й підприємцями, а фірмове найменування - у ділових відносинах між фірмами. Крім того, комерційними позначеннями можуть бути не тільки найменування (як з фірмовими найменуваннями), але малюнки, кольори, звуки й ін. Фірмове найменування досить докладно розкрито в нормативній базі - Положення про фірму 1927р., комерційне позначення згадане в ЦКУ.

         На відміну від згаданих двох об'єктів товарні знаки (знаки обслуговування) і найменування місць походження товарів служать для індивідуалізації товарів, робіт або послуг, а не учасників цивільного обороту. Якщо згадані вище фірмове найменування й комерційне позначення реєструються адміністративними органами або взагалі не реєструються, то товарні знаки й найменування місць походження товарів реєструються Укрпатентом і без такої реєстрації недійсні. Розходження також мають місце в строках дії порівнюваних позначень і необхідності його продовження, оскільки фірмове найменування й комерційне позначення не визначені терміном дії, а товарні знаки й найменування місць походження товарів діють строком 10 років з дати подачі заявки на їхню реєстрацію, з можливістю продовження цього строку щораз на 10 років за умови оплати держзбору. Нормативна база про товарні знаки й найменування місць походження товарів утримується у відповідних Законах.

 

Торговельна марка зареєстрована в іноземній державі, які права на неї в Україні?

Відповідає: Ярослав Ващук

Питання:

     1) Є зареєстрована в Узбекистані торговельна марка. У зв'язку із продажами товару в Україну потрібно чи окремо реєструвати її в Укрпатенті або між країнами СНД існує угода про визнання торговельних марок держав СНД?

     2) При реєстрації торговельної марки в Україні факт її реєстрації в Узбекистані буде полегшуючим фактором або це не має значення? (наприклад, при видачі свідоцтва в Україні на товар, сертифікований в Узбекистані, процедура спрощується й прискорюється)

     3) Якщо нашу торговельну марку в Україні зареєструє інша особа, при розгляді справи в суді Україні буде мати значення реєстрація даної Торговельної марки більше ранньою датою в Узбекистані?

Відповідь:

     1. Реєстрація торговельної марки в Узбекистані не дає прав на її захист у Україні, як і навпаки. Потрібна реєстрація в кожній країні, куди передбачається поставка товарів. Тому доцільно реєструвати марку по процедурі Мадридської угоди й Протоколу до нього, що дасть можливість одержати захист практично у всіх країнах миру. Але можна в матеріалах цієї міжнародної заявки вказати тільки країни СНД, у яких Ви зацікавлені, що знизить витрати на реєстрацію.

     2. Реєстрація марки в Узбекистані не впливає на реєстрацію в Україні, якщо, звичайно, не збереглося право конвенційного пріоритету (6 місяців з дати подачі заявки в Узбекистані). Якщо право на нього збереглася й заявка по міжнародній процедурі подана до закінчення 6 місяців з дати подачі в Узбекистані, то пріоритет міжнародної заявки залишається по даті подачі заявки в Узбекистані.

      3. У випадку більше ранньої реєстрації в Україні цієї марки на іншу особу права будуть у цієї особи й більше рання реєстрація Вашої марки в Узбекистані не вплине на реєстрацію в Україні. У суді, звичайно, це може розглядатися як вияв несумлінної конкуренції, це не факт, що на цій підставі реєстрація на іншу особу в Україні буде анульована. Це можливо у випадку широкої популярності марки, у тому числі в інших країнах за рубежем.

 

Патентувати установку чи реєструвати товарний знак на неї, з чого почати?

Відповідає: Ярослав Ващук

Питання:

        Наукова організація буде реєструвати товарний знак, що буде надалі розміщений на медичне устаткування (воно не запатентовано поки що). Чи потрібно одержувати патент на мед. установку перед тим, як одержимо свідоцтво на товарний знак, тобто чи можливо розміщення зареєстрованого товарного знака на незапатентовану медичну установку?

Відповідь:

       Маркування устаткування товарним знаком не зв'язано прямо з патентним захистом цієї установки. Товарний знак як позначення призначене для індивідуалізації товару (ст..1 Закону про товарні знаки). При цьому сам товар (у цьому випадку медична установка) може як містити запатентовані рішення (наприклад, конструктивне або відносно складу матеріалу), так і не містити їх. Маркування товарним знаком вказує на виробника товарів і дозволяють легше просувати товар на ринку. Тому розміщення зареєстрованого товарного знака на незапатентовану медичну установку цілком законно. Інша справа, що при продажі незапатентованого нового обладнання, якщо воно цілком патентозатно, може втратитися можливість одержання патенту саме через факт відкритих продажів. Тому, якщо установка патентоздатна, доцільно подати заявку на патент до початку продажів або паралельно з ними, але не пізніше 6 місяців з початку продажів щоб уникнути втрати охороноздатності.

 

Яка різниця між поняттями "торговельна марка", "торговельний знак"...?

Відповідає: Ярослав Ващук

Питання:

        Прошу пояснити різницю між поняттями "торговельна марка", "торговельний знак", "товарна марка", "товарний знак" (якщо ця різниця є).

Відповідь:

       Чинним Законом України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" установлена назва "знак для товарів і послуг", Цивільним кодексом України - "торговельна марка" як позначення, що служить для індивідуалізації товарів, виконуваних робіт або надаваних послуг юридичних або фізичних осіб. Зазначені назви "ТОРГОВЕЛЬНА МАРКА", "ТОРГОВЕЛЬНИЙ ЗНАК", "ТОВАРНА МАРКА", так само як "СЕРВІСНА МАРКА" звичайно використовуються як синоніми зазначеного в законі терміна, так само як "ЛОГОТИП" (словесний товарний знак у характерному графічному написанні) і "БРЕНД" (відомий і "розкручений" товарний знак). В англійському написанні звичайно використовується "trademark" і "service mark", які й можуть переводитися перерахованими вище термінами.

 

Чому експерт Укрпатенту вважає, що трьохрівнений домен "ml.net.ua" відображує назву держави "Україна"?!

Відповідає: Ярослав Ващук

       В Повідомленні від 29.01.2009 № 2920/4, отриманим представником заявника 05.02.2009, експертом відділу формальної експертизи заявок на знаки визначено, що заявка на реєстрацію знака № m 2009 00232 містить включене до знак позначення, що відображує назву держави "Україна". В зв'язку з цим заявнику доводиться до відома, що до сплаченої суми збору 2000 грн. необхідно доплатити ще 6000 грн. В телефонній розмові з експертом було з'ясовано, що мається на увазі літери "ua" з указаної на зображенні електронної адреси підприємства - "zhz2002@ml.net.ua".

        Відповідно до п.1.4 "Правил погодження питань про внесення позначення, що містить офіційну назву держави "Україна", до знака для товарів і послуг", затверджених наказом МОН від 04.03.2004 № 175, використанням офіційної назви держави "Україна" вважається внесення позначення до знака як елемента, що містить: "...міжнародний код України "UA", визначений згідно зі Стандартом Міжнародної організації із стандартизації ISO 3166 та Стандартом Всесвітньої організації інтелектуальної власності ST.3". Згідно стандарту ISO 3166 міжнародний код України це символ, що складається з двох великих (заголовних) латинських літер "U" і "A".

        На нашу думку твердження експертизи, що літери "ua" в трьохрівнемому домені "ml.net.ua", який вказаний на етикетці, що реєструється як знак (заявка № m 2009 00232), "відображують назву держави "Україна" є помилковим по наступним причинам:

       1) літери "ua" виконані малими (стрічковими) літерами в складі електронної адреси підприємства - "zhz2002@ml.net.ua" і розглядати лише ці дві букви із контексту це рівнозначно стверджувати, що словосполучення "Papua New Gvinea" теж відображує назву держави "Україна";

        2) сам домен ".ua" не може відображати назву держави "Україна", так як:

- він є позначенням певної віртуальної зони всесвітньої комп'ютерної мережі Інтернет, а не держави*;

- його адмініструє (розпоряджається ним: реєструє, надає в оренду, забирає у користувача) "Інтернет корпорація з присвоєння імен та номерів" (ICANN), що знаходиться в США***;

- він може бути в користуванні (оренді) у фізичної чи юридичної особи, причому не обов'язково громадянина України чи територіально розташованої в Україні, наприклад, власник домена "microsoft.ua" американська корпорація Microsoft Corporation (див. додаток 2);

      3) на офіційному сайті міжнародних стандартів ISO розміщено пояснення, що домени на зразок .jp, .fr, .zw (маємо на думці і .ua) не є міжнародними кодами держав і находяться у віданні Internet Corporation for Assigned Names and Numbers (ICANN)**;

       4) на реєстрацію, згідно заявки № m 2009 00232, заявлена етикетка (такий вид знака передбачений п.2.1.20 "Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг"), а розміщення реквізитів виробника на етикетці**** - це обов'язкова вимога ст.. 15 Закону України "Про захист прав споживачів" до змісту любої етикетки (див. додаток 1);

       5) виходячи із мотивації нормативного документу, що визначає умови надання згоди на внесення до знака позначення, що містить офіційну назву держави "Україна" (п.2.1. "Правил погодження питань про внесення позначення, що містить офіційну назву держави "Україна"), використання офіційної назви держави "Україна" як елемента знака не повинно суперечити "публічному порядку, принципам гуманності й моралі, сприятиме інтересам держави та не вводитиме в оману громадськість щодо особи, яка виробляє товар чи надає послуги". Але по відношенню до написання на етикетці електронної адреси цієї особи така вимога є, по меншій мірі, безпідставною.

         На підставі вище викладеного, просимо Вас доручити юридичній службі Укрпатенту провести аналіз заявленого позначення з урахуванням приведених доводів відносно визначення факту використання в ньому офіційної назва держави "Україна".

Примітки:

        *Доменное имя - символьное имя домена. Должно быть уникальным в рамках одного домена. Полное имя домена состоит из имён всех доменов, в которые он входит, разделённых точками. Например, полное имя luris.net.ru. (с точкой в конце) обозначает домен третьего уровня luris, который входит в домен второго уровня net, который входит в домен ru, который входит в корневой домен. Доменное имя служит для адресации узлов сети Интернет и расположенных на них сетевых ресурсов (веб-сайтов, серверов электронной почты, сетевых сервисов) в удобной для человека форме. Альтернативой может быть адресация узла по IP-адресу, что менее удобно и труднее запоминается. (http://ru.wikipedia.org/wiki/Доменное_имя).

        **The country coded Top-Level Domains (ccTLDs) in the Internet are identified by ISO 3166-1 alpha-2 codes (.jp, .fr, .zw). This does not mean that ISO is involved in the governance of the Internet. So for all questions on the administration of the Internet Domain Name System please ask either the Internet Assigned Numbers Authority (IANA) or the Internet Corporation for Assigned Names and Numbers (ICANN) for information. (ISO 3166 Maintenance agency (ISO 3166/MA) - ISO's focal point for country codes, http://www.iso.org/iso/country_codes).

       ***ТОВ "Хостмайстер" надає послуги по адмініструванню і супутньому технічному супроводу домену ".ua" і публічних доменів у ньому. За 7 років адміністрування домену ".ua" 400848 зареєстрованих доменних імен в домені ".ua". "Правила домену ".ua". 1.1. Домен верхнього рівня ".ua" є складовою частиною всесвітньої системи доменних імен, що її адмініструє "Інтернет корпорація з присвоєння імен та номерів" (ICANN)... 1.4. Термін "особа" в межах цих Правил охоплює як фізичних, так і юридичних осіб..." (ТОВ "Хостмайстер" https://hostmaster.net.ua).

       ****Этикетка - ярлык на товаре, экспонате, продукте производства и т.п. с указанием названия, производителя, его реквизитов, даты производства (или срока годности) и других сведений о нем... (Україна поліграфічна, http://www.ukr-print.net).

Додаток:

1) зображення знака відповідно до заявки № m 2009 00232, на 1 арк. в 1 прим.;

2) інформація з сайту власника домена "microsoft.ua", на 1 арк. в 1 прим.

 

 

 

 

 

Чи можна без дозволу власника комбінованого (логотип і слоган) товарного знака використовувати частину (слоган) ним зареєстрованого знака?

Відповідає: Ярослав Ващук

Питання:

      Є якась компанія, є в неї логотип і слоган, включений у цей логотип, це є її зареєстрованим товарним знаком. З іншого боку - виходить газета, що підтримує тематику цієї компанії, але при цьому назва газети є слоганом цієї компанії (газета й компанія незалежні один від одного). Чи має право газета використовувати цей слоган як свою назву? Або ж потрібно від компанії якісь дозволи одержати?

Відповідь:

        1. Газета не має права без дозволу компанії - власника комбінованого товарного знака (логотипа й слогана) - використовувати частину цього знака, тобто слоган. Звичайно, власник знака вправі висунути претензії за умови, якщо знак зареєстрований на 16 клас МКТП (газети). Такі претензії засновані на нормах закону про те, що використанням знака вважається використання одного з його елементів (словесного або зображувального). При цьому видозміна газетою шрифту, написання, кольору й т.д. словесного елемента не вплине на можливість пред'явлення претензій, тому що в зареєстрованому комбінованому знаку захищеним вважається саме словосполучення (у цьому випадку слоган), тобто його семантика. Тому така назва газети буде визнана подібною до ступеня змішання зі словесним елементом комбінованого знака.

        2. Компанія-власник знака не може претендувати на права власників газети відносно самої газети як видання. Але, як сказано вище, власник знака вправі висунути претензії у випадку незаконного використання його знака. У цьому випадку порушник повинен буде або одержати дозвіл власника знака на його використання за допомогою ліцензійної угоди або іншого договору, або змінити назву, або припинити випуск видання.

 

 

 

При якій степені подібності товарних знаків споживач буде вводитися в оману відносно власника знака?

Відповідає: Ярослав Ващук

Питання:

       Наша компанія є правовласником товарного знака, що включає графічне зображення й буквосполучення, що є неохоронюваним елементом. Це буквосполучення - назва програми для ЕОМ, розробленою нашою компанією. Чи може інша організація розробити подібну програму й дати їй таку ж назву, виконану трошки по-іншому (наприклад, у нас це два слова через дефіс, у неї - ті ж два слова, написані разом)? Ми ж не можемо посилатися на те, що подібний ТЗ зареєстровано, тому що використовується неохоронювана частина ТЗ. Як нам зареєструвати це буквосполучення, щоб забороняти використовувати його іншим особам?

Відповідь:

      1. Якщо словесний елемент у знаку Вашої фірми складається із двох слів, написаних через дефіс (наприклад, " soft-line", а інша фірма почне використовувати його у вигляді "softline"), то при неохоронюваності цього словесного елемента висунути претензії до використання самого словесного елемента не можна. У той же час, це залежить від ступеня запозичення графічного виконання словесного елемента, тому що у Вашім знаку захищена саме графіка цього елемента. Якщо інша фірма буде використовувати цей словесний елемент навіть у злитому виді, але в тотожному або схожому до ступеня змішання виконанні, Ваша фірма вправі висунути претензії. Це обумовлено тим, що споживач буде вводитися в оману відносно власника знака, тому що при співпадаючій графіці наявність дефіса не має істотного значення. Інше ж графічне виконання цього словосполучення третьою особою не дасть Вам можливості висунути претензії. Те ж стосується випадку виконання цього словосполучення у Вашім знаку стандартним шрифтом, що також не перешкодить використовувати його іншими особами стандартним шрифтом або в будь-якому іншому виконанні.

     2. Думаю, що саме захист і використання в характерному графічному виконанні навіть неохоронюваного словесного елемента дозволить захистити його від незаконного використання. Ваша фірма буде виводити програмний продукт на ринок саме в такому виконанні позначення, вказуючи його на продукції, рекламі, упакуванні й т.д. При цьому в споживача буде формуватися стійкий зв'язок між цим позначенням і Вашою фірмою, як це має місце, наприклад, відносно логотипа "1С" відомої фірми. При неохоронюваності самого цього буквено-цифрового елемента виконання його в певній колірній гамі й графічному виконанні не дозволяє плутати його з іншими позначеннями, а підробки під нього відразу видні. Якщо словесний елемент у Вашім знаку виконаний нестандартним шрифтом, тобто саме в певнім графічному виконанні, Ви вправі просувати й захищати його від незаконного використання. Безсумнівно, кращим було б використання охоронюваного (наприклад, фантазійного словесного елемента), що захищає від його використання третіми особами навіть при спробах графічно змінити його. Тому якщо є можливість трохи доробити словесний елемент, не міняючи принципово, а потім захистити його, це було б кращим виходом. При цьому ніщо не заважає власникові знака реєструвати змінене виконання знака.

 

Торговельна марка

Відповідає: Голова Державного департаменту інтелектуальної власності М.В.Паладій

Питання:

      У нас виникло запитання по торговельних марках, які належать нашій фірмі. Документально наша фірма Д є дочірньою компанією Х. Які дії тоді можна почати відносно товарних знаків? Чи можуть товарні знаки перейти по праву спадкоємності, або на підставі злиття повинна бути їхня перереєстрація на Х? Чи може ліцензіат Х укладати ще один ліцензійний договір з іншим юр.особами, у якому він буде виступати ліцензіаром?

Відповідь:

      Якщо Д, незважаючи на дочерність стосовно Х, є самостійною юридичною особою (а саме це дотепер мало місце), то Д вправі самостійно володіти знаками. Однак при цьому Х повинен мати законні підстави для їхнього використання на тарі, упакуванні, у рекламі й т.д. Це можна зробити передачею прав від Д до Х по ліцензії або поступкою знаків повністю або по певних видах товарів і/або послуг.

      В основному знаки Д зареєстровані по 35 класу, тобто для послуг просування товарів і т.п., тобто тим же, чим займається й Х. Тому все залежить від того, чиї інтереси дотримувати й у яких відносинах далі будуть їхні керівники. В інтересах Х перевести всі знаки у свою власність, а потім всім дочкам дати ліцензії на їхнє використання.

      В інтересах Д, якщо її керівництво хоче залишитися досить самостійним і мати свої економічні й правові важелі, потрібно не надавати право на ці знаки Х або дати ліцензії, які завжди можна припинити. Якщо ж між фірмами повна дружба й це одні люди (або навіть одна людина), то можливі як перший варіант(ліцензії від Д на Х), так і другий (поступка прав фірмі Х и потім ліцензії на дочку (на всіх інших дочок і синів).

        У відношенні "права спадкоємності, або на підставі злиття" потрібно зрозуміти, що мається на увазі. Якщо при злитті Д перестає бути юр.особою, то недостатньо буде просто внести зміни в кожний знак, написавши нового власника. Необхідно до ліквідації Д як юр.особи поступитися правами на знаки фірмі Х. Якщо ж Д залишиться юр.особою, те цей варіант описаний вище.

 

       Останнє Ваше питання (по субліцензуванню договорі).Такий варіант можливий, тобто Д дає фірмі Х виключну ліцензію на використання знака (знаків), а Х при цьому одержує право надавати субліцензії іншим особам у необмеженій кількості. Однак у цьому варіанті Д втратить право давати ліцензії іншим особам, саме тому, що вже надала виключну ліцензію фірмі Х, і буде вправі використовувати знаки тільки від своєї особи.

 

На який клас товарів або послуг реєструвати товарний знак при торгівлі будматеріалами?

Відповідає: Ярослав Ващук

Питання:

     Фірма займається закупівлею оптових партій будматеріалів і їх подальшим роздрібним продажем споживачам через свій магазин і хотіла б зареєструвати свій товарний знак. З огляду на, що асортимент будматеріалів великий (від цвяхів до сантехніки та ін.), чи досить буде в переліку товарів і послуг по 42 класу МКТП вказати "реалізація будматеріалів у роздріб" чи необхідно окремо перераховувати конкретні види товарів "реалізація лакофарбових виробів; реалізація сантехніки й т.д."? Або може просто вказати "реалізація промислових товарів"?

Відповідь:

       Послуги з реалізації товарів відсутні в 42 класі 9-й редакції МКТП.

       Передбачається, що фірми, що не займаються виробництвом товарів, а тільки їхньою реалізацією, роблять послуги, перераховані в класі 35 МКТП: "розміщування в одному місці, на користь іншим особам, асортименту будматеріалів або інформації щодо цих товарів, яке дає змогу покупцям зручно оглядати і купувати ці товари на підприємствах оптової і роздрібної торгівлі". Тому для зазначеної Вами фірми немає ніякої необхідності реєструвати товарний знак по класах самих реалізованих товарів, тим більше з огляду на їхню широку номенклатуру.

 

Як оформити авторські права на логотип?

Відповідає: Ярослав Ващук

Питання:

      Я придумав логотип і хочу на нього оформити авторські права. Логотип у мене такий: дуже популярне слово ("старе"), виконане гарним графічним шрифтом. Що мені це авторство дасть? Як мені це авторство зробити у своєму місті? Чи дорого це все робити?

Відповідь:

       Шановний автор, якщо Ви хочете захистити дизайн логотипа, це дійсно доцільно зробити фіксацією авторських прав на нього. Можна зробити це реєстрацією авторських прав і депонуванням малюнка в УААСП. Як альтернатива можлива публікація дизайну логотипа в будь-якому виданні або депонування в нотаріуса. Витрати на такий захист невеликі, строки також невеликі. Перераховані способи захисту авторських прав не є вичерпними, але дозволяють запобігти запозиченню (копіювання, відтворення) Вашого малюнка іншими особами, тому що Ви вправі висунути претензії порушникові. У той же час, якщо Вами передбачається введення цього логотипа в господарський оборот у якості опзначення товарів і/або послуг, доцільно захистити його як товарний знак. При цьому необхідно знать, що реєстрація знака за законом можлива на юридичну або фізичну особу. Витрати на реєстрацію товарного знака, як і строки реєстрації, істотно вище. Однак товарний знак дає виключні права на території України його власникові відносно використання знака для тих товарів і/або послуг, у відношенні яких він зареєстрований. Тобто, Ви зможете маркірувати цим знаком товари, що виготовляються й реалізовані, або передати по ліцензії право на використання знака іншим особам. Тому визначайтеся з подальшими планами відносно придуманого логотипа.

 

Як поступити із ліцензійними договорами при реорганізації ліцензіара?

Відповідає: Ярослав Ващук

Питання:

      Допоможіть розібратися в наступній ситуації. Є компанія-правовласник товарних знаків. Вона передає невиняткове право користування цими знаками двом іншим компаніям. Ліцензійні договори зареєстровані в Укрпатенті. Зараз виникає ситуація, коли правовласник реорганізується у формі приєднання до однієї з компаній-ліцензіатів. Які дії правовласник повинен почати, щоб не втратити права на знаки? Чи повинен бути укладений договір передачі права чи це буде регулюватися договором про приєднання? Або ще якимсь способом? Які документи треба подавати в Укрпатент? І що буде з договором, укладеним з іншим ліцензіатом?

Відповідь:

       1. На мій погляд, краще поступитися правом на знаки новому власникові. При цьому потрібна буде згода на це другої компанії-ліцензіата, інакше Держдепартамент, який відповідно до "Інструкція про подання, розгляд, публікацію та внесення до реєстрів відомостей про передачу права власності на знак для товарів і послуг та видачу ліцензії на використання знака (міжнародного знака) для товарів і послуг", затвер. наказом МОН України від 03.08.2001 № 576, реєструє договори про передачу права і ліцензійні договори на використання знаків, не буде реєструвати передачу права на знаки при обтяженні їх ліцензіями. Згода нового власника, на мій погляд, не обов'язково, оскільки саме він надбаває знаки. Однак це необхідно буде вказати хоча б у супровідному листі.

       2. Відносно іншого договору (первісного власника-ліцензіара із другим ліцензіатом), то після поступки знаків новому власникові (першому ліцензіатові) доцільно зареєструвати в Держдепартаменті зміни до цього договору, оскільки зміна однієї зі сторін у договорі є істотною його умовою.

       3. Можна також зареєструвати новий договір між другим ліцензіаром і новим власником, для чого розірвати за згодою обох сторін первісний договір. Це потрібно зробити до того моменту, коли де-юре первісний власник не припинить існування, тобто буде мати право підписати цей договір і скріпити його печаткою.

 

Оформлення та реєстрація договору комерційної концесії (франчайзингу, франшизи)

Відповідає: Ярослав Ващук

Питання:

        Мене цікавить, як можна оформляти договір комерційної концесії ("франчайзингу, франшизи")? Необхідний пункт про те, що Правовласник надає право не тільки на використання товарного знака Користувачеві, але й право на своє фірмове найменування й (або) ком. позначення, а інакше не зареєструють? Який юр. зміст у передачі права на фірмове найменування, товарний знак? Що це все значить? Користувач повинен міняти юр. особу?

Відповідь:

      Франчайзинг - один з усе більше популярних способів поширення товарів і послуг. Втім, при ближчому розгляді франчайзинг виявляється куди більше багатогранним явищем, чим елементарне право на оренду торговельної марки. Адже франшиза - це повна бізнес-система, яку франчайзер передає партнерові (франчайзі). За цією схемою франчайзі одержує готовий проект підприємства (і саме в цьому головна привабливість франчайзингу), за користування яким платить вступний внесок і певний відсоток з обороту - роялті.

       За договором комерційної концесії (франшизи) згідно п.1 ст. ЦКУ надається право (прошу помітити - надається, а не передається) на використання в підприємницькій діяльності користувача комплексу виключних прав, що належать правовласникові, у тому числі право на фірмове (комерційне) найменування й (або) комерційне позначення. Наприклад, за договором франшизи від корпорації "Макдоналдс Корпорейшн" може надаватися право як на використання товарного знака цієї фірми (на вивісках, у рекламі, на продукції й т.д.) або декількох знаків (а в Україні зареєстрований як мінімум 6 товарних знаків, що належать цій фірмі, у тому числі словесні, зображувальні й комбіновані, причому відносно різних видів діяльності), так і на використання однойменного фірмового найменування - Корпорація "Макдоналдс Корпорейшн". Таке використання дає можливість споживачеві зайвий раз переконатися в тім, що користувач знака (знаків) одержав законне право на їхнє використання від правовласника, а не намагається вдатися до недобросовісної конкуренції, використовуючи подібні знаки. При цьому власником знаків і фірмового найменування як і раніше залишається франчайзер.

        Відповідно до пункту 2 статті 1118 Цивільного кодексу України та пункту 2 статті 367 Господарського кодексу України договір комерційної концесії підлягає державній реєстрації органом, який здійснив реєстрацію суб'єкта господарювання, що виступає за договором, як правоволоділець. В зв'язку з відсутністю нормативно-урегульованої процедури державної реєстрації договорів комерційної концесії п.4 ст. 1118 ЦКУ не працює. В 2009 році планується внести зміни до Цивільного та Господарського кодексів України, а також у спеціальне законодавство у сфері інтелектуальної власності та закріпити таким чином принцип "єдиного вікна". Тобто, передбачити для сторін договору комерційної концесії можливість подавати заяву про реєстрацію договору та про надання прав на використання об'єктів права інтелектуальної власності до одного органу, яким передбачається і стане Держдепартамент. Звичайно, стоїть проблема розробки та прийняття як першочергового заходу врегулювання проблеми реєстрації договорів комерційної концесії (франчайзингу), підзаконного нормативно-правового акту (наприклад, постанови КМУ), який би визначав порядок здійснення державної реєстрації таких договорів.

 

Термін дії на товарний знак

Городисський та Парнери

Питання: Який термін діє свідоцтва на товарний знак?

Відповідь:

     Свідоцтво на товарний знак діє 10 років від дати подачі заявки. Цей термін може бути продовжений на черговий десятирічний період необмежену кількість разів. За продовження терміну сплачується відповідний державний збір.

Зміни в охоронних документах

Городисський та Партнери

Питання: Які зміни можуть бути внесені в охоронні документи?

Відповідь:

     * Зміна імені або найменування і/або адреси власника охоронного документа;

    * зміна адреси для листування;

    * зміна імені або найменування і/або адреси осіб, які мають право використовувати колективний знак для товарів і послуг;

    * зміна класів в переліку товарів і/або послуг, пов'язані із зміною МКТП для реєстрації знаків;

    * зміна представника у справах інтелектуальної власності;

    * зміни, пов'язані із зміною форми власності власника (власників);

    * зміни внаслідок виправлення помилок;

    * зміни переліку товарів і послуг у разі часткової відмови від свідоцтва;

    * зміна складу винахідників (авторів) або власників патенту;

    * зміна назви винаходу.

 

Документи для подачі заявки на реєстрацію товарного знака

Городисський та Партнери

Питання: Які документи необхідні для подачі заявки на реєстрацію товарного знаку?

Відповідь:

  1. Лист-доручення на подачу заявки, що містить наступні відомості:

          * найменування заявника відповідно до Статуту;

          * юридична адреса заявника;

          * адреса заявника для листування;

          * перелік товарів і послуг, для яких заявник просить зареєструвати знак.

   2. Зображення товарного знаку в кількості 12 екземплярів розміром 8 х 8 см (фотографія, друкарський відтиск або комп'ютерний файл в форматі JPG, TIFF, CDR);

   3. Довіреність;*

   4. Для заявок з клопотанням щодо конвенційного пріоритету:

          * завірену копію пріоритетного документу. **

   5. Для заявок з клопотанням щодо виставкового пріоритету:

          * документ, який підтверджує участь у виставці. **

  * Документи, вказані в п. 3 можуть бути представлені пізніше протягом 2-х місяців з дати подачі заявки.

** Документи, вказані в пп. 4, 5 можуть бути представлені пізніше протягом 3-х місяців з дати подачі заявки.

 

Термін реєстрації товарного знаку

Городисський та Партнери

Питання: Який термін реєстрації товарного знаку в Україні?

Відповідь:

      У середньому реєстрація товарного знаку в Патентному відомстві України здійснюється протягом півтора - двох років.

Питання: Які максимально короткі терміни реєстрації товарного знаку?

Відповідь:

      При направленні запиту про проведення прискореної експертизи реєстрація може бути здійснена протягом 6-8 місяців. У разі подачі міжнародної заявки по процедурі Мадридської угоди і/або Мадридського Протоколу існує можливість проведення прискореної експертизи протягом 2-3 місяців. При замовленні проведення прискореної експертизи крім державних зборів необхідно додатково сплатити послуги Патентного відомства згідно з діючими тарифами.

 

Чи може бути заявником на товарний знак фізична особа?

Городисський та Партнери

Питання: Чи може бути заявником по заявці на товарний знак фізична особа?

Відповідь:

       Згідно з чинним законодавством України заявником може бути як юридична, так і фізична особа. Крім того, заявниками можуть бути декілька як фізичних, так і юридичних осіб.

 

Початок дії товарного знаку

Городисський та Партнери

Питання: З якої дати починають діяти права на зареєстрований товарний знак?

Відповідь:

      Права на зареєстрований товарний знак починають діяти з дати подачі заявки.

 

                                       Авторське право

Є ідея веб-сайту, як її запатентувати?

Відповідає: Ярослав Ващук

Питання:

Є ідея веб-сайту, як її запатентувати?

Відповідь:

      1) Патентуються технічні рішення, а не ідеї. Тому, якщо можливо представити Вашу пропозицію у вигляді такого рішення, наприклад, у вигляді конструктивного або технологічного, то таке рішення може бути охороноспроможним (якщо вже не запатентовано). Якщо, приміром, для реалізації Вашої новації заявляється якийсь пристрій, за допомогою якого це здійснюється, то такий об'єкт може бути визнаний винаходом. Патентне відомство перевіряє відповідність пропозиції двом критеріям: "новизна" й "винахідницький рівень". При відповідності їм пропозиція може бути визнана винаходом і на неї видається патент.

      2) Технічне рішення можна запатентувати й у вигляді корисної моделі і отримати деклараційний патент.

      3) Якщо ж Вашу пропозицію не можна представити у вигляді технічного рішення, то його можна захистити як об'єкт авторського права і отримати свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір, наприклад, у вигляді проекту, методики, статті й ін. Для цього потрібно надати сам твір або скласти максимально повний опис пропозиції, його короткий реферат і представити дані про автора (авторах).

       4) Патент забезпечує його власнику захист технічного рішення від неправомірного комерційного використання, свідоцтво - від неправомірного поширення (тиражування, публікації...) твору. Процедура доказів порушення авторських прав складніша, ніж патентних, крім того порушенням є дії, коли виріб не створений в одному примірнику, а передбачається його тиражувати й реалізовувати.

      5) Об'єкти інтелектуальної власності, правова охорона яких забезпечується чинним законодавством України і які можуть мати місце в Інтернет-порталі (сайті):

1. Зареєстрована торговельна марка (торговий знак) - патентне право.

2. Домен, якщо він зареєстрований як торговельна марка - патентне право.

3. Комп'ютерна програма - авторське право.

4. База даних - авторське право.

5. Дані, якими наповнені поля і розділи бази даних - право "sui generis".

6. Оригінальне художнє оформлення сторінки сайту - авторське право.

7. Дизайн загального вигляду сторінки сайту, при умові, що виданий патент на промисловий зразок - патентне право.

8. Оригінальна ідея/концепція, бізнес-проект, статті белетристичного, публіцистичного,

наукового, технічного або іншого характеру, фотографії - авторське право.

Примітка.

а) Домен, що не зареєстрований як ТМ, не є об'єктом виключних прав власника Інтернет-сайту, він знаходиться в тимчасовому його розпорядження і порядок перереєстрації визначає установа, що його зареєструвала, а конкретно яка - в залежності від його рівня.

б) Реєстрація домену як ТМ надає виключне право для його власника і є обов'язковою умовою реєстрації його в зоні .ua.

Додаткові питання:

- Чи змінюються умови, якщо співвласників авторського права двоє?

  • - Ні.
  • - - Що оцінює названа Вами формальна експертиза?

- Відповідність заявки вимогам розділів II і III "ПОРЯДКУ державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір":

II. Документи, потрібні для реєстрації авторського права та договору, який стосується права автора на твір

III. Вимоги до оформлення матеріальної форми твору Під час розгляду заявки Державний департамент не проводить експертизу твору на новизну і його характерні особливості, не встановлює факт виникнення авторства.

- Що, власне, ми можемо захистити авторським правом?

- Система авторського права на відміну від патентного надає можливість зареєструвати ваше виключне право на інформацію (опис) про дану ідею, а також дату її створення - пріоритет (виключити можливість її патентування), так би мовити, визнати Вас її автором, але не зможе зробити Вас монополістом в її промисловому використанні як технології...

- Якщо це ідея веб-сайту, то в якому виді вона повинна бути представлена?

- Опису самої ідеї або/і бази даних, або/і комп'ютерної програми - усе це об'єкти авторського права.

- І що саме захищає свідоцтво про авторське право?

- Наявність свідоцтва є презумпцією авторства. Свідоцтво захищає особисті немайнові права і майнові права суб'єктів авторського права.

- Чи діє дане авторське право за межами України?

- Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів, підписана 1886р., переглядалася 1971, зміни 1979, Україна приєдналася: ДАТА РАТИФІКАЦІЇ - 23 12.1993 ПОСТАНОВА ВРУ № 3794-XII р. Утворила Союз - 149 країн для охорони прав авторів на їхні літературні і художні твори. Основні принципи: національний режим - твір створений в одній із країн одержує охорону у всіх членів Союзу...

 

 Як права на комп'ютерну програму діляться між співавторами?

Відповідає: Ярослав Ващук

Вопрос:

       Мы с партнером разработали программу для компьютера и зарегистрировали ее. Получили свидетельство, в котором указано два правообладателя. Сейчас мы хотим разойтись. Какие права на программу имеет каждый из нас?

       Еще вопрос - возможно ли мне внести данное ПО в уставной капитал организации, которую я хочу создать? Сколько примерно стоит оценка и юридическое сопровождение такой сделки (границы)?

Ответ:

       1. В отношении прав на программу каждого из правообладателей можно руководстваться отсылкой ст.436 в Гражданском кодексе Украины № 435-IV от 16.01.2003 "1. Авторське право на твір, створений у співавторстві, належить співавторам спільно, незалежно від того, становить такий твір одне нерозривне ціле чи складається з частин, кожна з яких може мати ще й самостійне значения... 3. Відносини між співавторами можуть бути визначені договором. У разі відсутності такого договору авторське право на твір здійснюється всіма співавторами спільно". В случае, когда исключительное право на результат интеллектуальной деятельности принадлежит нескольким лицам совместно, каждый из правообладателей может использовать такой результат или такое средство по своему усмотрению, если соглашением между правообладателями не предусмотрено иное. Взаимоотношения лиц, которым исключительное право принадлежит совместно, определяются соглашением между ними. Доходы от совместного использования результата интеллектуальной деятельности распределяются между всеми правообладателями поровну, если соглашением между ними не предусмотрено иное. Распоряжение исключительным правом на результат интеллектуальной деятельности осуществляется правообладателями совместно.

        2. Поскольку согласно этой норме каждый из правообладателей может использовать программу по своему усмотрению, то ничто не мешает Вам внести данное ПО в уставной капитал организации, которую Вы хотите создать. Оценку ПО целесообразно поручить сертифицированному по данной тематике (в области ИС) оценщику, поставив перед ним конкретные задачи.

 

Щодо публікації творів у газеті

Відповідає: Ярослав Ващук

Запитання:

       Наша газета хоче використовувати у одній із своїх рубрик матеріали одного з дитячих журналів. 1. Які саме договори потрібно укласти нам? 2. Яке право повинен передати журнал нам для того, щоб ми могли на законних підставах видавати газету з використанням "творів" журналу?

Відповідь:

       Відповідно до Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон України) "матеріали одного з дитячих журналів" відноситься до творів авторського права і при використанні таких творів необхідно дотримуватися прав суб'єктів авторського права - авторів цих матеріалів і власника журналу. Таким чином, для дотримання вимог діючого законодавства України у сфері авторського права і суміжних прав Ваша газета має укласти договори із тими суб'єктами авторського права та (або) суміжних прав, чиї результати творчої діяльності планується використовувати. В даному випадку, у разі використання матеріалів журналів (об'єктів авторського права), договір необхідно укласти з автором таких матеріалів чи іншою особою, яка має авторське право (наприклад, видавцем). Одним із суттєвих положень зазначеного договору має виступати спосіб використання твору. Положення щодо видів, форм та змісту договорів на право використання об'єктів авторського права та (або) суміжних прав передбачені в статтях 32, 33, 39 та 40 Закону України. Типові форми договорів розміщені на Інтернет-сайті "ВЯПат".

 

Щодо використання комп'ютерної програми декількома користувачами

Відповідає: Ярослав Ващук

Питання:

       Придбано одну ліцензійну комп'ютерну програму AutoCAD 2008 (мережну версію), що установлена на одному комп'ютері-сервері. Чи є порушенням авторських прав використання цієї програми декількома користувачами одночасно по засобах термінала (віддалене управління)?

Відповідь:

         Думаю, що в наведеному Вами випадку повинен бути дозвіл на використання цієї комп'ютерної програми, установленої на сервері, декількома користувачами по мережі. Зазвичай, це передбачується мережними версіями продаваних програм і такий дозвіл повинен бути зазначений в супровідних або інших документах, а також повинно з'ясовуватися при установці програми. В іншому випадку така можливість звичайно виключається технічними засобами, так що без спеціального "злому" використання програми декількома користувачами неможливо. Останній випадок відповідає ст. 25 ЗУ "Про авторське право і суміжні права", що описує випадки вільного відтворення програм особою, що правомірно володіє екземпляром програми.

 

Як зареєструвати права на власний програмний продукт?

Відповідає: Ярослав Ващук

Питання:

      Чи можна зареєструвати права на власний програмний продукт? Чи будуть вони охоронятися і як? Нас фактично троє розроблювачів, усім рівні права можна поставити?

Відповідь:

     Права на власний програмний продукт зареєструвати не тільки можна, але й потрібно. Це дозволить захищатися від його незаконного копіювання й одночасно одержати офіційний документ Державного департаменту інтелектуальної власності. Такий документ (свідоцтво) дозволить законно вводити цей продукт у цивільний оборот, врахувати по бух.обліку витрати на його виготовлення, а також узаконити авторські виплати розроблювачеві від фірми. Комп'ютерна програма може реєструватися і через патентного повіреного. Для цього необхідно заповнити заяву на сайті і представити роздруківку вихідного тексту. Розподіл прав і відповідно винагороди між авторами визначається угодою між ними. Конкретна творча участь вказується в заяві.

       

Порядок визначення уповноважених організацій колективного управління, які здійснюватимуть збирання і розподіл винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм і відеограм

Держдепартамент

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти і науки України  22.12.2008 N 1175

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 січня 2009 р.

за N 66/16082

ПОРЯДОК

визначення уповноважених організацій колективного управління, які здійснюватимуть збирання і розподіл винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм і відеограм

       1. Цей Порядок установлює процедуру визначення уповноважених організацій колективного управління (далі - уповноважені організац ії), які здійснюватимуть збирання і розподіл винагороди (роялті) виробникам фонограм, виробникам відеограм і виконавцям за комерційне використання без їх згоди опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм та їх примірників, а також зафіксованих у них виконань (далі - фонограми, відеограми, опубліковані з комерційною метою), контроль за правомірним використанням таких фонограм, відеограм, а також процедуру анулювання свідоцтва про визначення організації колективного управління уповноваженою організацією.

       До функцій уповноваженої організації належать: збирання винагороди (роялті) за використання фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою, відповідно до статті 43 Закону України "Про авторське право і суміжні права" ( 3792-12 ) та постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 N 71 ( 71-2003-п ) "Про затвердження розміру винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм і відеограм та порядку її виплати"; розподіл та виплата зібраної винагороди (роялті) особам, які відповідно до статті 45 Закону України "Про авторське право і суміжні права"( 3792-12 ) можуть управляти майновими правами суб'єктів суміжних прав (виконавців, виробників фонограм, виробників відеограм); контроль за правомірним використанням фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою, відповідно до статті 43 Закону України "Про авторське право і суміжні права"( 3792-12 ).

2. Визначення уповноважених організацій здійснює Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України (далі - ДДІВ). Визначення уповноважених організацій здійснюється за такими видами комерційного використання фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою:

а) публічне виконання фонограм, опублікованих з комерційною метою, чи публічна демонстрація відеограм, опублікованих з комерційною метою;

б) публічне сповіщення фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою, в ефір;

в) публічне сповіщення фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою, по проводах (через кабель).

        За кожним із зазначених видів використання фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою, визначається одна уповноважена організація. При цьому одна уповноважена організація може бути визначена за декількома видами використання фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою.

3. Організація колективного управління може бути визначена уповноваженою організацією, якщо вона:

а) перебуває на обліку організацій колективного управління в ДДІВ не менше п'яти років;

б) створена суб'єктами суміжних прав (крім організацій мовлення), не є державною організацією та має повноваження відповідних суб'єктів суміжних прав здійснювати управління на колективній основі їх майновими правами;

в) має кваліфікований персонал, необхідний для виконання функцій уповноваженої організації (керівник організації повинен мати вищу освіту та стаж роботи на керівних посадах не менше 3 років; головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку, - бухгалтерську або вищу економічну освіту та стаж роботи на посаді бухгалтера не менше 1 року);

г) здійснює збір, розподіл і виплату винагороди, у тому числі отриманої від уповноважених організацій, суб'єктам суміжних прав (виконавцям, виробникам фонограм, виробникам відеограм);

д) має необхідне для здійснення функцій уповноваженої організації матеріально-технічне та програмне забезпечення (комп'ютери, принтер, ксерокс, комп'ютерні програми, що дають змогу здійснювати розподіл зібраної винагороди, доступ до мережі Інтернет, телефон, телефон-факс, обладнані робочі місця);

д) має приміщення, необхідне для розміщення свого персоналу та виконання функцій уповноваженої організації;

е) має у більшості областей України (з урахуванням Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя) відокремлені структури: осередки, філії, представництва, відділення або інші відокремлені структурні підрозділи чи осіб, які на підставі відповідних договорів уповноважені вести від імені уповноваженої організації переговори щодо укладання договорів;

є) управляє на території України майновими правами іноземних суб'єктів суміжних прав (виконавців, виробників фонограм, відеограм) на основі договорів з аналогічними іноземними організаціями, у тому числі й про взаємне представництво інтересів;

ж) одержала від суб'єктів суміжних прав - резидентів майнові права в колективне управління на фонограми, опубліковані з комерційною метою, що мають найбільшу кількість публічних сповіщень вітчизняними телерадіоорганізаціями (радіо), які розповсюджували свої програми на території більшості областей України (з урахуванням Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя) протягом кварталу, що передує даті подання документів на визначення уповноваженою організацією;

з) має затверджене вищим органом управління організації положення про порядок розподілу зібраної винагороди (роялті) за використання фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою.

       Організація колективного управління може бути визначена уповноваженою організацією, якщо її організаційно-правова форма не передбачає задоволення та захист інтересів лише членів цієї організації.

4. Організація колективного управління для визначення її уповноваженою організацією подає до ДДІВ заяву встановленого зразка (додаток 1).

До заяви додаються:

а) копія рішення уповноваженого органу організації колективного управління про намір стати уповноваженою організацією щодо одного або декількох видів використання фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою, передбачених у частині першій  статті 43 Закону України "Про авторське право і суміжні права" ( 3792-12 );

б) копія свідоцтва про облік організації колективного управління;

в) відомості про посадових осіб та кваліфікований персонал організації з наданням копій підтвердних документів (копія документа про освіту, копія трудової книжки тощо) (додаток 2);

г) відомості про укладені договори на управління майновими правами суб'єктів суміжних прав, зазначених у підпункті "б" пункту 3 цього Порядку (додаток 3);

д) відомості про збір, розподіл та виплату винагороди   (роялті), зазначеної в підпункті "г" пункту 3 цього Порядку, за останні 5 років, що передують даті подачі заяви, за формою,  наведеною у додатку 6 до Порядку обліку організацій колективного управління та здійснення нагляду за їх діяльністю, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 21.05.2003 N 311 ( z0436-03 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.06.2003 за N 436/7757 (із змінами);

д) відомості про матеріально-технічне та програмне забезпечення, зазначене у підпункті "?" пункту 3 цього Порядку;

е) копія документа, що підтверджує право власності на приміщення, або копія договору оренди (суборенди) приміщення, або інші документи на право користування цим приміщенням;

є) відомості про відокремлені структури організації: наявні осередки, філії, представництва, відділення або інші відокремлені структурні підрозділи чи осіб, які на підставі відповідних договорів уповноважені вести від імені організації переговори щодо укладання договорів, передбачені у підпункті "е" пункту 3 цього Порядку, з наданням відповідних документів (копій положень про осередки, філії, представництва, відділення або інші відокремлені структурні підрозділи, рішення про створення підрозділу,  договорів) (додаток 4);

ж) копії установчих документів;

з) відомості про укладені договори з аналогічними іноземними організаціями, у тому числі й про взаємне представництво інтересів  (країна, найменування організації, її місцезнаходження, реквізити договору, строк його дії);

и) копія положення про порядок розподілу зібраної винагороди (роялті), визначеного в підпункті "з" пункту 3 цього Порядку.

       Документи, зазначені в цьому пункті, мають бути засвідчені в

установленому законодавством порядку. Документи, визначені в цьому пункті, поверненню не підлягають і залишаються в ДДІВ.

Уповноважені організації повинні забезпечити достовірність  документів, поданих для визначення уповноваженої організації, та зазначеної в них інформації.

5. Заява організації колективного управління про визначення її уповноваженою організацією розглядається ДДІВ протягом 15 робочих днів з дня подання всіх необхідних документів. У разі виникнення потреби в перевірці інформації, зазначеної у наданих документах, строк розгляду заяви може бути продовжений, але не більше ніж на 10 робочих днів, про що письмово повідомляється організації. ДДІВ опрацьовує документи, після чого приймає рішення про визначення організації колективного управління уповноваженою організацією або приймає рішення про відмову у визначенні її такою організацією.

       Про визначення організації колективного управління уповноваженою організацією щодо одного або декількох видів використання фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою, передбачених у частині першій статті 43 Закону України "Про авторське право і суміжні права"( 3792-12 ), ДДІВ видає свідоцтво про визначення організації колективного управління уповноваженою організацією (далі - свідоцтво) встановленого зразка (додаток 5).

      Свідоцтво підписується керівником ДДІВ, засвідчується печаткою та вручається або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення організації не пізніше трьох робочих днів з дати прийняття рішення про визначення організації колективного управління уповноваженою організацією.

        У визначенні організації колективного управління уповноваженою організацією відмовляється у разі:

невідповідності вимогам пункту 3 цього Порядку;

подання неповного переліку документів, передбачених у пункті   4 цього Порядку;

подання документів з порушенням встановлених цим Порядком вимог щодо їх оформлення або зміст яких не відповідає вимогам законодавства у сфері авторського права і суміжних прав.

      Рішення про відмову у визначенні організації колективного управління уповноваженою організацією з обгрунтуванням такої відмови ДДІВ вручається або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення організації не пізніше трьох робочих     днів з дати прийняття такого рішення.

        Рішення про відмову може бути оскаржено у порядку, установленому чинним законодавством.

      Після усунення причин, що були підставою для прийняття рішення про відмову у визначенні організації колективного управління уповноваженою організацією, відповідна організація може повторно подати заяву про визначення її уповноваженою організацією.

6. Визначена уповноважена організація заноситься до Реєстру уповноважених організацій колективного управління (додаток 6).

7. Про визначення організації колективного управління уповноваженою організацією ДДІВ розміщує відповідне повідомлення на своєму офіційному веб-сайті у мережі Інтернет та здійснює його публікацію у своєму офіційному бюлетені.

8. У разі втрати, пошкодження свідоцтва до ДДІВ подається заява про видачу дубліката свідоцтва. Якщо бланк свідоцтва не придатний для користування внаслідок його пошкодження, організація подає до ДДІВ, крім заяви про видачу дубліката свідоцтва, непридатне для користування свідоцтво.

        Уповноважена організація, яка подала заяву про видачу дубліката свідоцтва замість втраченого або пошкодженого, може провадити свою діяльність на підставі довідки про прийняття заяви про видачу дубліката свідоцтва, яка видається ДДІВ.

        ДДІВ протягом 15-ти робочих днів з дати одержання заяви про видачу дубліката свідоцтва видає дублікат свідоцтва про визначення організації колективного управління уповноваженою організацією замість втраченого або пошкодженого.

У разі видачі дубліката свідоцтва замість втраченого ДДІВ приймає рішення про визнання недійсним свідоцтва, що було втрачене, та оприлюднює інформацію про це шляхом опублікування її в засобах масової інформації і (або) на офіційному веб-сайті ДДІВ у мережі Інтернет.

9. За порушення уповноваженою організацією вимог законодавства України у сфері охорони авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі і цього Порядку, рішенням ДДІВ свідоцтво анулюється.

       Свідоцтво також анулюється: у разі припинення організації як юридичної особи в установленому законодавством порядку; у разі зняття уповноваженої організації з обліку організацій колективного управління; на підставі заяви уповноваженої організації про анулювання свідоцтва; на підставі відповідного рішення суду.

      Рішення ДДІВ про анулювання свідоцтва із зазначенням підстав анулювання вручається або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідній організації в день його прийняття.

      Свідоцтво анулюється з дати прийняття рішення ДДІВ про анулювання свідоцтва, про що в цей самий день на офіційному веб-сайті ДДІВ у мережі Інтернет, а також протягом 15-ти робочих днів в засобах масової інформації має бути розміщено відповідне повідомлення.

     Організація, свідоцтво якої анульовано, позбавляється права здійснювати функції уповноваженої організації. На підставі рішення про анулювання свідоцтва ДДІВ виключає відповідну організацію з Реєстру уповноважених організацій колективного управління в день прийняття цього рішення.

     Протягом трьох робочих днів з дати розміщення на офіційному веб-сайті ДДІВ у мережі Інтернет рішення ДДІВ про анулювання свідоцтва організація має повернути до ДДІВ оригінал цього свідоцтва.

     Протягом 30 календарних днів з дати вручення або відправлення рішення ДДІВ про анулювання свідоцтва (далі - 30-денний строк) організація, свідоцтво якої анульовано, має розподілити та перерахувати зібрану винагороду (роялті) організаціям колективного управління. У разі, якщо винагороду було зібрано за використання фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою, права на які не передавалися в управління жодній організації колективного управління, організація має розподілити та виплатити зібрану винагороду безпосередньо відповідним особам, зазначеним у статті 45 Закону України "Про авторське право і суміжні права" ( 3792-12 ) (окрім організацій колективного управління), або

перерахувати винагороду діючій уповноваженій організації з метою подальшого розподілу та виплати цієї винагороди згідно із законодавством у сфері авторського права і суміжних прав. Разом з перерахованою винагородою організація має передати уповноваженій організації відомості про укладені з особами, які здійснюють використання опублікованих з комерційною метою фонограм і відеограм, договори про виплату винагороди (роялті) (із зазначенням реквізитів договору, строку дії, найменування юридичної особи, її місцезнаходження /прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання фізичної особи - підприємця/, контактних телефонів), а також інші відомості, необхідні для подальшого розподілу та виплати цієї винагороди згідно із законодавством у сфері авторського права і суміжних прав. Ці відомості посвідчуються підписом посадової особи організації, який скріплюється печаткою цієї організації. Протягом 30-денного строку організація, свідоцтво якої анульовано, має повідомити осіб, з якими укладені договори про виплату винагороди (роялті) за використання фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою, про розірвання цих договорів.

       Протягом 3 робочих днів з дати закінчення 30-денного строку організація, свідоцтво якої анульовано, зобов'язана надати ДДІВ звіт про виконання вимог, передбачених цим пунктом Порядку. У разі невиконання організацією вимог, передбачених цим пунктом Порядку, у тому числі ненадання зазначеного звіту, державні інспектори з питань інтелектуальної власності ДДІВ здійснюють перевірку діяльності організації, за результатами якої складається відповідний акт.

       У разі припинення організації як юридичної особи в установленому законодавством порядку процедура розподілу та виплати винагороди після анулювання свідоцтва здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

 

10. Рішення ДДІВ про анулювання свідоцтва може бути оскаржено в судовому порядку відповідно до законодавства.

11. ДДІВ визначає строк, протягом якого організації колективного управління можуть подати заяву та відповідні документи, визначені у пункті 4 цього Порядку, для визначення організації колективного управління уповноваженою організацією замість тієї, свідоцтво якої було анульовано відповідно до пункту 9 цього Порядку.

 

Чи можна одержати патент на комп'ютерну програму?

Відповідає: Ярослав Ващук

Питання:

     В одній з останніх ваших відповідей я прочитала, що можна одержати патент на програму. Що це? Це патент на винахід ? (тобто реєструється якась ідея?) Чим відрізняється від реєстрації програм як об'єкта авторського права? І ще одне питання - потрібно чи обов'язково реєструвати програму ЕОМ (і як? у Укрпатенті як програму ЕОМ?), щоб можна було потім зареєструвати ліцензійний договір і передавати цю програму в користування іншим підприємствам?

Відповідь:

       Одержання патенту на програмний продукт як такий не передбачено законом України. Програмний продукт захищається авторським правом. В Законі України "Про авторське право і суміжні права" прямо сказано, що до об'єктів авторських прав відносяться комп'ютерні програми, які охороняються як літературні твори. При цьому реєстрація авторського права на програми для ЕОМ здійснюється відповідним відділом Держдепартаменту інтелектуальної власності явочним порядком, тобто без проведення експертизи по них на новизну. Фактично це депонування, що відображає статус програми ЕОМ як об'єкта авторських прав, що виникають у чинність самого факту створення твору, вираженого в будь-якій об'єктивній формі. На відміну від цього патент (на винахід) проходить експертизу й видається при відповідності передбаченим законом критеріям (новизни й винахідницького рівня), а також вимагає проходження ряду формальних процедур. Розуміючи більшу вагомість і надійність патенту стосовно захисту авторським правом, автори програм найчастіше намагаються представити програмний продукт в охоронюваному патентом виді. Саме це нами й коментувалося раніше із вказівкою прикладів з пошукової бази Укрпатенту, де наведений ряд патентів, формули яких представлені, наприклад, у вигляді опису блок-схеми керуючих елементів, а метою винаходу зазначено, наприклад, підвищення швидкодії ЕОМ. Відносно необхідності реєстрації програми ЕОМ для наступної передачі прав на неї по ліцензії можна сказати, що такий варіант краще, ніж відсутність реєстрації. У цьому випадку ставиться завдання не захисту програми від копіювання (це можна зробити й технічними засобами), а врегулювання відносин між правовласниками й авторами, з одного боку, а також між правовласниками й ліцензіатами, з іншої сторони. При цьому узаконюються платежі й доходи/видатки на них можуть офіційно враховуватися в бухгалтерському обліку сторін (правовласника й ліцензіата), як і виплати авторам за створення програм.

 

 

Запитання: Що розуміють під неправомірним (нелегальним) використанням комп'ютерної програми і до чого воно може призвести?

 

Відповідає: Вероніка Березанська

 

Відповідь: З гідно з чинним законодавством комп'ютерні програми є об'єктом авторського права й охороняються як літературні твори у відповідності з Бернською конвенцією про охорону літературних і художніх творів від 24.07.71 р., Законом України від 23.12.1993 року № 3792-ХІІ "Про авторське право і суміжні права".

 

Для правомірного використання комп'ютерних програм необхідно, щоб примірники комерційних комп'ютерних програм або примірники програм вільного користування були забезпечені документацією, що підтверджує правомірність їх використання згідно з ліцензією (письмовим повноваженням на використання комп'ютерних програм певним способом і за певних умов, наданим особою, яка має виключне право видавати відповідний дозвіл), договором щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності або належність до комп'ютерних програм вільного використання.

 

Використання комп'ютерної програми без відповідного дозволу (ліцензії) автора є неправомірним (нелегальним), тобто є порушенням авторських прав і може бути підставою для притягнення особи-порушника до таких видів відповідальності згідно з чинним законодавством України:

 

- цивільно-правової (майнової) згідно зі статтями 431 Цивільного кодексу України та 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права";

 

- адміністративної - за статтею 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

 

- кримінальної - за статтею 176 Кримінального кодексу України.

Крім того, піратські версії комп'ютерних програм часто є неповними, видозміненими, пошкодженими в результаті їх зламу програмними засобами, і виробники програмного забезпечення не несуть відповідальність за належну роботу цих програм, бо така відповідальність може мати місце лише у разі правомірного придбання та використання примірників комп'ютерної програми.

 

Запитання: Що таке легалізація програмного забезпечення?

 

Відповідь:

Легалізація представляє собою комплекс заходів, спрямований на припинення використання піратського програмного забезпечення, перехід на використання правомірних комп'ютерних програм і розбудову вітчизняної індустрії та ринку програмних продуктів, що є стратегічною метою і кінцевим завданням усіх заходів з легалізації.

 

Сам процес легалізації розпочався з прийняттям "Концепції легалізації програмного забезпечення та боротьби з нелегальним його використанням", затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.05.2002 р. № 247-р, яка визначила основні наукові та практичні заходи, спрямовані на встановлення ефективної системи правової охорони програмного забезпечення, розвитку і вдосконалення ринку програмних продуктів.

 

Згідно із розпорядженням Міністерство освіти і науки України, у складі якого діє Державний департамент інтелектуальної власності, було визначено головним виконавцем і організатором робіт з легалізації програмного забезпечення та боротьби з нелегальним його використанням. На виконання заходів, передбачених Концепцією, з метою запобігання поширенню використання неліцензійного програмного забезпечення та оптимізації використання комп'ютерних програм урядом була прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 р. № 1433 "Про затвердження Порядку використання комп'ютерних програм в органах виконавчої влади". Постанова Кабінету Міністрів України № 1433 від 10.09.2003 р. чітко прописує процедуру використання в органах виконавчої влади комп'ютерних програм як об'єктів авторського права, встановлює відповідальних осіб за дотримання вимог законодавства з питань правової охорони комп'ютерних програм під час їх придбання, встановлення, застосування, обліку та інвентаризації. Постановою передбачені щорічні інвентаризації програмного забезпечення, можливість здійснення раптових перевірок використання комп'ютерних програм у органах виконавчої влади, встановлені обов'язки користувачів комп'ютерів та інші механізми, які дозволять здійснювати поточний контроль дотримання авторських прав у державних органах. Заплановано й ряд інших заходів. Як вже зазначалось, вся діяльність з легалізації програмного забезпечення має одну мету - через посилення захисту прав інтелектуальної власності сприяти розвитку вітчизняного виробництва високоінтелектуальної продукції, і в першу чергу - конкурентоздатних комп'ютерних програм.

 

На досягнення цієї мети, зокрема, було спрямоване і створення Реєстру виробників і розповсюджувачів програмного забезпечення, ведення якого забезпечує Державний департамент інтелектуальної власності. Цей Реєстр покликаний забезпечити усім користувачам програмного забезпечення, в тому числі органам державної влади, бюджетним установам і організаціям, достовірні дані про діяльність суб'єктів підприємницької діяльності, які пропонують їм для придбання програмні продукти, та встановити правомірність таких пропозицій. До Реєстру за заявочним принципом і на безоплатній основі вносяться суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розробку чи розповсюдження програмного забезпечення і підтверджують правомірність такої діяльності відповідними документами. Наступним кроком нашого уряду стало прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.04 р. № 253 «Про затвердження Порядку легалізації комп'ютерних програм в органах виконавчої влади».

 

У цьому нормативному документі було надано визначення легалізації комп'ютерних програм в органах виконавчої влади як процесу приведення використання комп'ютерних програм у відповідність з вимогами законодавства про авторське право шляхом заміни неліцензійних примірників комп'ютерних програм на ліцензійні. Крім того, постанова визначила процедуру проведення легалізації комп'ютерних програм в органах виконавчої влади, механізм визначення потреб державних органів в комп'ютерних програмах, обробку інформації про такі потреби та її централізацію в Міністерстві освіти і науки України, закріпила прозорі механізми фінансування заходів з легалізації, зокрема передбачення органами виконавчої влади у бюджетних запитах необхідних обсягів фінансування на легалізацію і організацію Міністерством освіти і науки України закупівлі ліцензійних примірників комп'ютерних програм після прийняття закону про державний бюджет на відповідний рік.

 

У травні 2005 року було підписано Договір про легалізацію комп'ютерних програм виробництва компанії "Майкрософт" між компанією "Microsoft Ireland Operations Limited" та Міністерством освіти і науки України. Згідно з Договором державним органам надавалась можливість на виключно пільгових умовах протягом 2005-2007 років привести у відповідність із чинним законодавством програмне забезпечення компанії "Майкрософт", яке вони використовують у своїй діяльності, шляхом планомірної заміни неліцензійних примірників програм на ліцензійні, а також здійснювати поточне придбання комп'ютерних програм за пільговими цінами зі знижкою 60% від ринкової ціни. Наприкінці вересня цього року Міністерство освіти і науки України уклало низку договорів про легалізацію комп'ютерних програм з компаніями ABBYY, Adobe, Corel, Borland (нині - Embarcadero Technologies), PROMT, Доктор Веб, Лабораторія Касперського, Nero (далі - Договори). Договори будуть діяти до кінця 2010 року.

 

Підписання цих Договорів дозволить досягти суттєвої економії коштів державного бюджету в процесі забезпечення правомірного використання комп'ютерних програм виробництва зазначених компаній в діяльності органів виконавчої влади, за рахунок отримання суттєвих знижок від правовласників у порівнянні з їх ринковою вартістю в Україні, а саме: ABBYY - 70%; ПРОМТ - 50%; Adobe - 30%; Corel - 30%; Borland - 25%; Nero - 20%; Доктор Веб - 40%; Лабораторія Касперського - 30%. Наразі на основі Договорів всі державні органи України, у тому числі місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, матимуть можливість привести у відповідність з чинним законодавством комп'ютерні програми, які вони тривалий час використовують у своїй діяльності і мають намір продовжувати їх використання на правомірній основі, з суттєвими знижками від правовласників у порівнянні з ринковою вартістю таких комп'ютерних програм в Україні. Укладення та виконання Договорів дозволить провести першочергову легалізацію комп'ютерних програм виробництва зазначених компаній в органах виконавчої влади та укомплектувати державні органи у повному обсязі ліцензійним програмним забезпеченням.

 

Необхідно підкреслити, що договори не передбачають ексклюзивного та безальтернативного впровадження чи постачання будь-якого програмного забезпечення, а лише надають можливість органам державної влади привести у відповідність з чинним законодавством комп'ютерні програми, які вони тривалий час використовують у своїй діяльності і мають намір продовжувати їх використання на правомірній основі. У той же час органи виконавчої влади мають самі вирішувати - використовувати їм комерційне програмне забезпечення чи програми вільного використання, але в будь-якому випадку наявні примірники комп'ютерних програм мають бути забезпечені документацією, що підтверджує правомірність їх використання згідно з ліцензією або належність до комп'ютерних програм вільного використання. Кінцевим результатом процесу легалізації має стати забезпечення повного та неухильного дотримання вимог чинного законодавства про авторські права в органах виконавчої влади, реалізація конституційних прав і свобод громадян, ефективна та безперебійна підтримка засобами інформаційних технологій процесу прийняття управлінських рішень, забезпечення інформаційної і технологічної безпеки держави.

 

 

Запитання: Що необхідно зробити керівнику підприємства, щоб уникнути правової відповідальності за порушення авторських прав на комп'ютерні програми?

 

Відповідь:

Запобігання скоєнню правопорушення в даному випадку буде являти собою створення відповідної нормативної бази безпосередньо на підприємстві; здійснення роз'яснювальної та виховної роботи як при прийнятті на роботу так і в процесі трудової діяльності та здійснення оперативного і поточного контролю за виконанням зазначених нормативних документів.

 

Роботодавцеві доцільно передбачати в трудовому договорі обов'язок працівника дотримуватись законодавства про авторське право, пряму заборону інсталювати і використовувати на робочому місці неліцензійне програмне забезпечення, а також встановити повну матеріальну відповідальність працівника за порушення прав авторів на комп'ютерні програми. Є сенс також затвердити на підприємстві наказом керівника Правила використання комп'ютерних програм та довести до розпису кожного співробітника під цими Правилами, в яких детально відобразити, зокрема і такі моменти:

 

1. Комп'ютерна програма є об'єктом авторського права та охороняється як літературний твір у відповідності до чинного законодавства. Будь-яка особа, яка бажає використовувати комп'ютерну програму, повинна отримати дозвіл на використання цієї програми.

 

2. Використання комп'ютерної програми без дозволу автора є порушенням авторського права. Порушення авторського права, у тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством. Незабезпечення дотримання законодавства може бути підставою для притягнення працівника до відповідальності.

 

3. Працівники зобов'язані дотримуватися законодавства з питань правової охорони комп'ютерних програм та використовувати комп'ютерні програми в обсязі, формі, способом, визначеними в ліцензії або ліцензійному договорі, або в іншому договорі щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності.

 

4. Визначити на підприємстві особу, відповідальну за дотримання вимог законодавства під час використання комп'ютерних програм на підприємстві, покласти на неї обов'язок забезпечити дотримання положень Правил при використанні комп'ютерних програм і комп'ютерної техніки з попередньо встановленими комп'ютерними програмами.

 

5. Будь-які дії з комп'ютерними програмами (придбання, встановлення, отримання, передання, заміна тощо) мають здійснюватись тільки з дозволу особи, яка відповідальна за використання комп'ютерних програм на підприємстві;

 

6. Передбачити, що вповноважена особа: - визначає потреби в придбанні нової комп'ютерної техніки і комп'ютерних програм; - забезпечує ведення обліку комп'ютерної техніки і комп'ютерних програм, що придбаваються та використовуються; - організовує роботу зі створення архівів примірників комп'ютерних програм і збереження супровідної документації до них, зокрема ліцензії або ліцензійного договору, або іншого договору щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності на ці комп'ютерні програми; - забезпечує проведення інвентаризації комп'ютерних програм, що використовуються підприємством; - контролює встановлення комп'ютерних програм та їх використання користувачами комп'ютерної техніки, перевіряє наявність ліцензії або ліцензійного договору, або іншого договору щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності на ці комп'ютерні програми; - з метою запобігання неправомірному використанню комп'ютерних програм проводить легалізацію комп'ютерних програм, тобто забезпечує приведення використання наявних комп'ютерних програм у відповідність до вимог законодавства про авторське право шляхом заміни неліцензійних примірників комп'ютерних програм на ліцензійні; - організовує проведення щоквартальних (або з іншою регулярністю) та раптових перевірок правомірності використання комп'ютерних програм; - організовує проведення інструктажу, навчання співробітників підприємства правилам поводження з комп'ютерною технікою і комп'ютерними програмами та дотримання авторських прав на комп'ютерні програми.

 

При придбанні комп'ютерних програм для потреб підприємства або при придбанні комп'ютерної техніки з попередньо встановленими на жорсткі диски комп'ютерними програмами необхідно: - придбавати виключно ліцензійні примірники комп'ютерних програм або примірники програм вільного користування, які мають бути забезпечені документацією, що підтверджує правомірність їх використання згідно з ліцензією або ліцензійним договором, або іншим договором щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності чи належність до комп'ютерних програм вільного використання; - отримувати від постачальника документальне підтвердження правомірності використання комп'ютерних програм, зокрема ліцензію або ліцензійний договір, або інший договір щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності чи належності до комп'ютерних програм вільного використання. Примірники комп'ютерних програм, що реалізуються на дисках для лазерних систем зчитування (CD-дисках), обов'язково мають бути марковані контрольними марками; - придбавати примірники комп'ютерних програм, що за своїми технічними характеристиками відповідають конфігурації комп'ютерної техніки, на якій вони будуть використовуватися (у разі закупівлі комп'ютерних програм окремо від комп'ютерної техніки); - за інших однакових об'єктивних технічних і якісних характеристик віддавати перевагу україномовним версіям комп'ютерних програм. Відповідно, контроль за використанням комп'ютерних програм не може бути налагоджений без організації точного та повного обліку комп'ютерних програм, що використовуються на підприємстві.

 

З практичної точки зору, для здійснення контролю за наявністю, збереженням та обігом комп'ютерних програм на кожен комп'ютер підприємства, після введення його в експлуатацію, доцільно оформлювати картку обліку комп'ютерної техніки із зазначенням установлених комп'ютерних програм, яка зберігається у закладі протягом усього строку експлуатації комп'ютера. Картка обліку може вестись в електронній та/або паперовій формах і повинна містити такі відомості: - інформацію про користувача(ів), за яким(и) закріплено комп'ютерну техніку; - технічні параметри комп'ютерної техніки, що експлуатується; - назву, вид, версію кожної встановленої програми, дату її придбання та встановлення, найменування виробника чи розповсюджувача примірників цієї програми, реквізити ліцензії або ліцензійного договору, або іншого договору щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності.

 

Закріплення комп'ютерної техніки на підприємстві за користувачем повинно бути документально оформлене. У разі зміни користувача, за яким закріплена комп'ютерна техніка, до картки обліку має вноситися відповідний запис. На підприємстві доцільно проводити періодичну планову інвентаризацію комп'ютерних програм, що використовуються на робочих місцях. У процесі інвентаризації перевіряються: наявні на підприємстві комп'ютерні програми; документація, що підтверджує правомірність використання комп'ютерних програм; відповідність програм, що використовуються, їх видам, версіям, кількості тощо тим, що обліковуються і ліцензійність яких підтверджена та інші питання, які можуть бути включені до програми інвентаризації.

 

Результати інвентаризації оформлюються актами інвентаризації. Крім того, керівник суб'єкта господарювання та/або уповноважена ним особа організовують проведення планових і позапланових (раптових) перевірок використання комп'ютерних програм з метою виявлення випадків невідповідності їх використання положенням чинного законодавства і Правил використання комп'ютерних програм та виявлення фактів використання неліцензійних примірників комп'ютерних програм. При виявленні фактів використання неліцензійних примірників комп'ютерних програм з'ясовуються причини й умови, які призвели до встановлення цих програм, вживаються заходи щодо припинення використання неліцензійних комп'ютерних програм і притягнення винних до відповідальності.

 

Як захистити ідею (концепцію) здійснення господарської діяльності від використання її ким-небудь?

Відповідає: Вигодін Боріс Анатольєвіч, патентний повірений РФ

 

Вопрос:

        Как защитить идею (концепцию) осуществления хозяйственной    деятельности от использования ее кем-либо? В частности, у нас имеется идея организации деятельности предприятия (организационная структура, включая способы взаимодействия между ее подразделениями, методика формирования и расчета прибыли, ранее никогда не применявшаяся). При этом сама методика может быть выражена математической формулой и содержится в создаваемой в настоящее время программе для ЭВМ. Регистрация в РАО обеспечит защиту от несанкционированного использования самой схемы работы предприятия? Если третьи лица организуют фирму, действующую по аналогичному принципу, с использованием тех же алгоритмов расчетов, можно ли как-то обезопасить себя от подобных последствий?

Ответ:

        Согласно п.5 ст.1259 ГК РФ в отношении объектов авторского права и п.5.ст.1350 ГК РФ в отношении патентов (на изобретения) не защищаются идеи, принципы, концепции, тем более хозяйственной деятельности. Но защитить-то хочется, т.к. затраты на разработку бывают велики, а сохранение ее в режиме "ноу-хау" или коммерческой тайны бывает трудноосуществимо. Поскольку Вы упомянули о программе ЭВМ, реализующей методику, то очевидно, что такую программу нужно защищать. Это уже какая-то возможность охраны. Далее можно попробовать представить идею (методику) в виде патентоспособного объекта, т.к. авторское право в принципе не может защитить такой объект, поскольку защищает форму выражения, т.е. фактически только конечный текст произведения, а не заложенные в нем идеи, принципы и т.п. Патент же, действительно, самый приемлемый путь для защиты именно общих принципов, поскольку грамотно написанная формула отражает суть предложения и не позволяет обойти ее заменой отдельных несущественных элементов. Как же это сделать? Только один путь - представить само предложение в виде технического решения, что является базовым требованием для охраноспособности патентов на изобретение или полезную модель. Согласно п.3.2.4.3. "Правил составления, подачи и рассмотрения заявки на выдачу патента на изобретение" и п.3.2.4.3. аналогичных "Правил....на полезную модель"(взамен данных ведомственных документов Роспатент разработал соответствующие регламенты) "Сущность изобретения/полезной модели как технического решения выражается в совокупности существенных признаков, достаточных для достижения обеспечиваемого изобретением/полезной моделью технического результата... Технический результат представляет собой характеристику технического эффекта, явления, свойства и т.п., объективно проявляющихся при осуществлении способа или при изготовлении или использовании продукта". Проше говоря, необходимо описать именно "технический результат" (например, повышение устойчивости, снижение вибрации, уменьшение искажения формы сигнала, повышение быстродействия компьютера и т.п.). Какой же может быть технический результат в Вашем случае? Например, какую цель пишут в схожих случаях:

- повышение скорости ввода изображения в ЭВМ

- снижения аппаратурных затрат при одновременном повышении помехоустойчивости

- автоматическом гибком управлении объектом с помощью обучающейся сети

- сокращение времени передачи приоритетных сообщений

- повышение точности результата моделирования за счет учета периодического запоминания промежуточных результатов.

То есть, например, можно представить предложение в виде методики или системы расчетов, но применительно к какому-либо техническому объекту. Обычно такие предложения оформляют в виде блок-схемы с описанием связей между ее элементами. Примеры можно посмотреть на сайте Роспатента в бесплатной поисковой базе по патентам. Если удастся представить Ваше предложение в виде решения технической задачи, то при соответствии другим критериям (новизны и изобретательского уровня для изобретения или новизны для полезной модели) может быть получен патент, который позволит максимально защитить разработку от заимствований.

 

Оцінка патентів з урахувнням цитування, або як піднімати вартість бізнесу за допомогою технологічного ричага

Відповідає: Володимир Платонов

       Синдром барона Мюнхгаузена - попытка поднять самого себя за волосы - весьма характерен для оценки стоимости бизнеса с учетом интеллектуального капитала. Тогда выходит следующее: финансовый эффект и рыночную ценность интеллектуального капитала выводят из рыночной ценности и/или финансовой эффективности бизнеса, которая, в свою очередь, зависит от тех же самых показателей интеллектуального капитала. Выход из тупика - в использовании нефинансовых индикаторов.

       Один из методов - "оценка патентов, взвешенных с учетом цитирования" (citation-weighted patents), разработанная Hall и Jaffe в конце 90-х годов. Он применим только к ограниченному числу инноваций, связанных с патентованием. Однако если у вас именно такой случай, в вашем распоряжении появляется весьма действенный инструмент. В основе данной модели лежит оценка нефинансовых индикаторов, характеризующих интеллектуальные ресурсы. Финансовая оценка возникает, когда полученный интегральный количественный нефинансовый индикатор сопоставляется с рыночной стоимостью бизнеса...

 

                          Юридичні питання

 

Процедура захисту інтелектуальної власності в Україні?

Городисський та Партнери

Питання:

       Яка процедура захисту інтелектуальної власності в Україні?

Відповідь:

       Інтелектуальна власність традиційно поділяється на промислову власність (винаходи, торгові марки, промислові зразки і т. п.) і авторське право.

     Набуття прав на об'єкти промислової власності передбачає обов'язкову процедуру їх державної реєстрації з видачею відповідного охоронного документа, патенту або свідоцтва.

    Необхідність державної реєстрації пояснюється тим, що, наділяючи власника промислової власності правами і гарантуючи надалі захист таких прав, держава повинна пересвідчитися, що об'єкт, який реєструється, відповідає вимогам, які встановлені спеціальним законодавством.

     В Україні таку перевірку і видачу охоронних документів здійснюють Державний департамент інтелектуальної власності і його експертний орган - Державний інститут промислової власності.

     Особа, яка бажає отримати правову охорону об'єкта промислової власності (заявник), подає до вказаних державних органів відповідним чином оформлену заявку і сплачує встановлений збір. Заявка повинна бути складена відповідно до суворих існуючих, затверджених Міністерством Юстиції України правил.

     Правильно оформлена заявка проходить державну, частіше за все двоетапну експертизу, в ході якої встановлюється відповідність заявленого, описаного в заявці об'єкта, умовам надання правової охорони, які визначені законодавством.

     При позитивному рішенні експертизи об'єкту надається правова охорона і заявник, після сплати держмита, отримує охоронний документ. У іншому випадку заявка відхиляється.

     У ході розгляду заявки можливий діалог між експертним органом і заявником, кожний з яких має можливість висловити додаткові міркування і уточнити деталі.

     Процедура розгляду заявки передбачає точне дотримання цілого ряду термінів, пов'язаних з етапами проходження документації. Порушення цих термінів веде до сплати штрафів або втрати заявки.

      Отриманий охоронний документ повинен підтримуватися в силі шляхом своєчасного внесення необхідних платежів.

Право на об'єкт авторського права (витвір мистецтва, літератури) спочатку виникає без спеціальної реєстрації, як наслідок публікації або оприлюднення такого об'єкта самим автором. Однак для юридичного оформлення такого права рекомендується все ж зареєструвати об'єкт шляхом подачі відповідної заявки в Українське Агентство авторських і суміжних прав. Під «суміжними правами» розуміються права виконавців, наприклад, музичних творів.

 

 

Які документи необхідно подати для реєстрації договору про передачу права власності на об'єкт інтелектуальної власності?

Городисський та Партнери

Відповідь:

       Для реєстрації відомостей про передачу права право власності на об'єкт інтелектуальної власності необхідно подати в Державний департамент інтелектуальної власності наступні документи:

    * заяву про публікацію і внесення в реєстр відомостей про передачу права;

    * договір або нотаріально завірену виписку з договору в 3-х екземплярах;

    * документ про сплату збору за внесення в реєстр відомостей;

    * довіреність, оформлену згідно з вимогами чинного законодавства.

 

Які документи необхідно надати для представлення інтересів в суді відносно захисту прав на об'єкт інтелектуальної власності?

Городисський та партнери

Відповідь:

       Для представлення інтересів Клієнта на території України юристами фірми необхідно від юридичних осіб:

     * довіреність (апостильована і завірена нотаріусом, у випадку якщо юр. особа - Клієнт - нерезидент України);

    * довідка з органів статистики ЄДРПОУ (виписка з торгового реєстру, апостильована і завірена нотаріально, якщо юр. особа - Клієнт - нерезидент України);

    * довідка з банку про наявність рахунку;

    * наявність підписаного договору про надання юр. послуг (для нерезидентів України достатньо письмового доручення).

 

Для представлення інтересів Клієнта на території України юристами фірми необхідно від фізичних осіб:

 

    * нотаріально завірена довіреність (з апостилем, якщо Клієнт - фіз. особа - нерезидент);

    * копія паспорта (документа, що засвідчує особу);

    * наявність підписаного договору про надання юр. послуг (для нерезидентів України достатньо письмового доручення).

 



Расширенный поиск РАСШИРЕННЫЙ ПОИСК

Переводы ПЕРЕВОДЫ

Подборки ПОДБОРКИ

Фонд книг ЦГНТБ ГМК Украины КНИГИ

Фонд аналитических описаний ЦГНТБ ГМК Украины АНАЛИТИЧЕСКИЕ ОПИСАНИЯ

Фонд стандартов ЦГНТБ ГМК Украины СТАНДАРТЫ

Фонд патентов ЦГНТБ ГМК Украины ПАТЕНТЫ



Реклама

ГЛАВНАЯ    О БИБЛИОТЕКЕ    ПАРТНЕРЫ    ССЫЛКИ    КОНТАКТЫ   
Copyrights © ЦГНТБ ГМК Украины 2000-2017
Design and programming by Lemaryn