ЦГНТБ ГМК
ГЛАВНАЯ
О БИБЛИОТЕКЕ
ПАРТНЕРЫ
ССЫЛКИ
КОНТАКТЫ
в нашем каталоге
258344
записей


Задать вопрос

Реклама
  • Http://k4sl.com

    Что такое интернет маркетинг расскажут на http://k4sl.com - интернет реклама и маркетинг.


Авторские книги Стасовский Ю.Н. Хотим предложить Вам на нашем сайте книгу Стасовский Ю.Н. "Проектирование современных производств обработки металлов давлением: Учебник."
Купить здесь.


Мироненко М.А. "Менеджмент ощадливого виробництва"
Купить здесь.



Научно-технический и производственный журнал «Металлургическая и горнорудная промышленность» Единственное в Украине специализированное издание, освящающее все проблемы ГМК. Журнал имеет государственную и зарубежную сферу распространения. Главная задача журнала – рекламная поддержка передовых технологий, публикация информации о новейших научно-технических достижениях.


Интернет магазин бытовой техники и электроники. Доставка по Украине

Интернет магазин бытовой техники и электроники Mega-Mart

Профсоюз металлургов и горняков Украины

Металлургический государственный музей Украины
Инновационный центр СЛАЛЕН. Помощь изобретателям.






 
 
Указатель РАЗДЕЛЫ  //  Координационно-методическая работа  //  Полезная информация  //  Маркетинг в работе с фондами библиотек





Маркетинг в работе с фондами библиотек

 

 

 

 

ФОРМУВАННЯ БІБЛІОТЕЧНОГО ФОНДУ.
МАРКЕТИНГОВИЙ ПІДХІД

 

 

 

 


(доповідь)

В останні роки ми стаємо свідками, як зміни, що відбуваються у державі, впливають на діяльність бібліотек. Це у першу чергу значне розширення правового поля, в якому працює публічна бібліотека, необхідність швидкого реагування на економічні процеси. Бібліотеки сьогодні не можуть пасивно очікувати державного фінансування. У прагматичному світі, який визнає лише економічні регулятори господарської діяльності вони мають активно застосовувати ринкові механізми.
Чим же є бібліотека з економічної точки зору? Це посередницько-збутова установа, що працює як закупівельний агент з інтелектуальної продукції або оптовий посередник. Вона має передбачати потреби та попит своїх користувачів, надаючи придбаний товар у тимчасове користування, оренду (книгу для читання, місце у читальному залі, засоби зчитування тощо).
Її діяльність вигідна населенню, яке проживає в зоні обслуговування, бо виконуючи цю роботу, бібліотека знижує ризик читачів у придбанні непотрібного або неякісного товару, економить їхні витрати на придбання товару, який потрібен тимчасово, на його зберігання, запобігає збитків від псування, старіння, крадіжки і т. ін. Більше того, вона надає зручні для користувачів сервісні послуги, можливість зменшення інтелектуальних і фізичних витрат при пошуку потрібної інформації чи джерела знань. У той же час бібліотека виступає посередником між творцем продукту (автором та видавцем) і споживачем (читачем, користувачем), а також рекламним агентом і дилером першого.
Так чому ж бібліотекам, працюючим у площині ринкових відносин, не використовувати відповідні механізми, заради найповнішого задоволення потреб читачів? Сьогодні бібліотеки, намагаються будувати свою стратегію, використовуючи маркетинг. Якщо вас лякає слово "маркетинг", знайте, що це інструмент постійного, реального, а не просто декларованого оновлення виробничої діяльності. Тактика ж маркетингу полягає у формуванні та визначенні завдань бібліотечної діяльності з урахуванням поточної ринкової ситуації, що забезпечить стійкий рівень запитуваності населення і високу активність користувачів.
Не будемо розглядати бібліотечний маркетинг у цілому. Розглянемо аспекти його використання тільки з точки зору формування фондів публічних бібліотек.
Яка основна функція бібліотеки? Забезпечувати освітні, інформаційні, культурні потреби користувачів друкованою і аудіовізуальною продукцією та різними видами бібліотечно-інформаційного обслуговування, котрі настільки для них значимі, що вони готові їх оплачувати безпосередньо або опосередковано шляхом сплати податків, взаємообміну, передплати тощо.
Сьогодні, в умовах систематичного недофінансування бібліотек, процес формування їхніх фондів є дуже непростим. Він ускладнюється ще й тим, що публічні бібліотеки отримали у спадок книжкові фонди, частина яких стала мертвою ще за радянських часів, адже їх комплектування визначалось державною політикою. Фонди бібліотек були уніфіковані, практично не орієнтовані на потреби місцевих спільнот. Ситуація ще більш поглибилась у 90-роки, коли фонди бібліотек практично не поповнювалися через відсутність фінансування, а відпрацьовану роками систему комплектування було зруйновано.
В даний час переважна більшість публічних бібліотек використовує елементи маркетингу, розробляючи стратегічні плани комплектування. Вони є не тільки основою ефективного формування фонду, а й сприяють розвитку бібліотеки.
При розробці стратегії якісного поповнення своїх фондів, бібліотека, в першу чергу, орієнтується на реалізацію місії. Місія - це певним чином слоган бібліотеки, що широко і постійно згадується і який націлений як на створення і підтримку сприятливої оцінки бібліотеки з боку спільноти, яку вона обслуговує, так і на мобілізацію творчих зусиль бібліотекарів.
Чітко визначена місія бібліотеки дозволяє фахівцям сконцентрувати свою увагу на основному завданні: виконувати ті функції, які найбільш потрібні місцевій громаді. Це може бути бібліотека як центр духовного відродження чи центр безперервної освіти, центр дозвілля для населення або бібліотека сімейного читання, місце спілкування осіб похилого віку тощо. Головне, що місія має бути реально досяжною, зрозумілою виконавцям, відповідати наявним матеріальним і людським ресурсам.
Реалізація проголошеної в місії ідеї, дозволяє розробити маркетингову стратегію, яка спрямовує і конкретизує роботу бібліотеки, в т. ч. і з фондових питань. Ця стратегія реалізується в усіх технологічних процесах щодо формування бібліотечного фонду, спрямованих на створення, планомірне поповнення, організацію зберігання, раціональну експлуатацію та вилучення документів, що не відповідають читацьким запитам.
Так, сформульована маркетингова стратегія бібліотеки відповідає на три головні питання: на кого вона буде працювати, чим працювати, як працювати. Конкретизувати необхідні дії і способи, до яких треба вдатися, розробити тактику реалізації впровадження маркетингової стратегії допомагає постійне вивчення сегментів „ринку" користувачів, книжкового фонду, послуг, їхня реклама, широка кооперація з культурно-освітніми, громадськими закладами, соціальними службами, розширення впливу та значимості бібліотеки серед населення. Це вимагає постійного аналізу зовнішніх факторів: характеру суспільних потреб, прогнозування розвитку культури і освіти, можливі джерела фінансування і відповідні пропозиції послуг з боку бібліотеки.
Враховуючи політико-правові, економічні та соціальні складові макросередовища, спеціалісти оцінюють бібліотечні, інформаційні, культурні потреби жителів свого мікрорайону, виробничих колективів.
На основі отриманого аналізу зовнішньої ситуації, у якій має працювати бібліотека, її реальних та потенційних конкурентів, можливостей, потреб і запитів населення, визначивши типи користувачів і сегменти ринку, фахівці накреслюють шляхи подальшої маркетингової діяльності.

 

 


Консультація

На діяльність бібліотеки впливають фактори внутрішнього та зовнішнього середовища. Із зовнішнього - вона отримує інформацію, капітал, людські і матеріальні ресурси, а внутрішнє - використовує чи обробляє, перетворюючи у продукцію - товар чи послуги.
У той же час зовнішні фактори можна розподілити на макро- та мікросередовище. Серед великої кількості зовнішніх факторів, що належать до макросередовища і найбільш впливають на формування бібліотечних фондів, слід вирізнити, зокрема політико-правові, економічні, соціокультурні.
Наприклад, серед політико-правових чинників, враховуються гарантоване законодавством право громадян, незалежно від місця проживання, на безкоштовний доступ до бібліотечних фондів та одержання основних видів бібліотечних послуг, право бібліотек на співпрацю з бібліотеками та іншими установами, в тому числі і зарубіжних країн.
На діяльність бібліотек впливають і такі фактори, як політична ситуація в країні, несприятливі законодавчі умови для діяльності українських видавництв і книгорозповсюджуючих організацій, особливості комплектування бібліотек на даному етапі тощо.
Економічні фактори макросередовища спонукають бібліотеки детально вивчати природне середовище, поліпшувати науково-технічне забезпечення, підвищувати рівень впровадження інформаційних технологій, враховувати реальний стан розвитку промисловості в регіоні. Так вона має досконально знати підприємства в зоні обслуговування та професії, задіяні на цих виробництвах, брати до уваги перепрофілювання підприємств, передбачати появу нових професій, і відповідно змінювати пропозиції щодо бібліотечних послуг.
Особливу увагу бібліотека звертає на книговидавничий ринок, де відбулися суттєві зміни у зв'язку з переходом видавництв на нові економічні умови праці, вільний вибір у визначенні видавничої політики та ціноутворенні, що, звичайно, впливає на стан комплектування фондів бібліотек.
Саме економічні фактори позначаються на фінансуванні бібліотек, змушують шукати додаткові джерела - позабюджетні кошти, фінансову допомогу підприємств, установ, організацій, благодійних фондів, різних об'єднань громадян, пожертвувань та ін.
Найважливішими чинниками соціокультурного середовища, є, зокрема, перспективні програми уряду та місцевої влади, потяг населення до національних та духовних витоків, вплив західної культури і взагалі процесів глобалізації, викликаних стрімким розвитком інформаційних технологій.
Так, стрімкий розвиток вищої освіти, поява нових спеціальностей у галузі економіки, психології, соціології, інформатики і в той же час недостатнє інформаційне забезпечення учбового процесу зумовили не тільки зростання кількості студентів-користувачів, а відповідно збільшення попиту на учбову та довідкову літературу. Тому успішна діяльність бібліотек можлива лише за умови врахування ситуації у сфері освіти, книговидання та книгорозповсюдження, появи документів на нетрадиційних носіях інформації та постійної адаптації до мінливих умов сьогодення.
До факторів безпосереднього впливу на бібліотечну діяльність належать рішення державних структур та органів місцевого самоврядування. Слід враховувати і реальних та потенційних "конкурентів" публічної бібліотеки. Це великі книгозбірні, в тому числі і навчальних закладів, бібліотеки найближчих мікрорайонів, торгівельні точки з продажу книг, які останній час пропонують таку послугу як „прокат книг для читання". Сьогодні треба передбачати і можливість виходу на ринок нових конкурентів бібліотеки, таких як різноманітні інформаційні агенції, "Інтернет-кафе" тощо.
Відбулися зміни і в загальній структурі книжкового ринку, а саме - збільшилася питома вага художньої літератури і зменшилася - галузевої, як у загальній структурі видавничого книжкового потоку, так і за репертуаром назв та тиражем. Провідне місце у новинках займають такі жанри літератури, як детектив, трилер, любовний роман, пригоди, фантастика, які відповідають масовому попиту населення. Видання, які користувачі бачать на прилавках книжкових магазинів, чи точках продажу, вони бажають бачити і у публічних бібліотеках.
Одночасно зменшився обсяг соціально-економічних видань, з'я-вилася релігійна, ізотерична, „ділова" література, а також нової якості філософська, економічна, політична, історична; збільшився потік видань про здоровий спосіб життя, домашнє господарство, піднявся рейтинг довідкової літератури. Все це відбувається на фоні значного підвищення цін на папір, і як результат - на видавничу продукцію.
Така реальність спонукає ретельно відслідковувати отримані пропозиції, шукати і підтримувати контакти з громадськими організаціями, благодійними фондами, осередками тощо, що займаються виданням та розповсюдженням довідкової, науково-популярної та учбової літератури. Наприклад, прекрасну довідково-популярну літературу для українських аграріїв видає Міжнародна благодійна організація „Український освітній центр реформ", ґендерні організації також видають літературу певної направленості, зокрема, довідники „Екологічна ліга" тощо.
Важливим фактором для розроблення стратегії комплектування є також вивчення демографічної ситуації, що склалась у мікрорайоні обслуговування. Сегментування населення за демографічними ознаками дозволяє виділити групи за віком, статтю, рівнем добробуту, родом занять, освітою, національні меншини, категорії тимчасово не працюючих, безробітних тощо. Враховуються також і потреби, пов'язані з поворотними подіями на шляху людини, які зумовлюють розширення сфери діяльності людини. До уваги беруться також і сталі інтереси поколінь. Треба звернути увагу і на різноманітні неформальні організації: національні громади, релігійні об'єднання тощо, яким можна надавати приміщення для спільних зустрічей. Це внесе новий зміст у роботу бібліотеки, напрями комплектування фондів, інформаційно-бібліографічне обслуговування, може сприяти збільшенню асигнувань на поповнення фонду.
Ці дані можуть стати важливим аргументом для місцевих органів, представників національних громад при спробі отримання додаткових асигнувань.
Джерелами інформації про книжковий ринок є офіційні довідники, що видаються державними та місцевими органами державної статистики, регіональні та місцеві ЗМІ, опубліковані підсумки соціологічних досліджень, в яких узагальнені потреби населення і користувачів бібліотеки.
Аналіз факторів, що впливають на розвиток бібліотечних фондів, дозволяє зробити висновок щодо необхідності оновлення фондів з певних галузей знання, придбання фахової літератури, у т.ч. і виробничої, передбачити появу нових груп користувачів тощо. Наявний склад фонду слід постійно співставляти з ситуацією на книжковому ринку.
Для цього слід ретельно вивчати інформацію про нові видання. Це може бути і більш доступна книготорговельна інформація, що вміщується у газеті "Друг читача", у виданнях Книжкової палати України, а також у прайсах, листах окремих видавництв, каталогах періодичних видань, мережі Інтернет-магазинів.
Паралельно з аналізом зовнішнього середовища публічна бібліотека має постійно вивчати внутрішнє, тобто самостійно робити бібліотечний аудит з метою визначення відповідності роботи бібліотеки задекларованій місії. Неможливо придбати все, що б хотілося, якщо бажань на мільйон, а грошей лише тисяча. Потрібно зробити раціональний вибір, який найбільш відповідав би реальним потребам реальних споживачів, причому у необхідних для них обсягах.
Варто пам'ятати, що попит користувача публічної бібліотеки практично повністю відповідає маркетинговим характеристикам. Так він може бути негативним (користувач може, але не хоче читати запропоновану літературу через погане ставлення до теми чи автора), нульовим - користувач міг би читати, але не хоче, бо йому це не цікаво чи він взагалі не знає про цю літературу; непостійним (нерегулярним, сезонним) - запити відповідно до проходження шкільної програми чи учбового процесу; оманливим - запитують протягом короткого часу, але навряд чи будуть питати у майбутньому; ажіотажним - досить високий, але внаслідок того що ця книга у всіх на слуху; повноцінним - література тематики, що має постійний інтерес у читачів, повсякденним - сталий інтерес до інформації за короткі проміжки часу (день, тиждень) тобто періодичних видань, особливим - на унікальні твори, які потрібні одиницям, небажаним - це високий попит на літературу небажану з огляду на етичні норми або соціальні стандарти суспільства.
Виявленню кількісних і якісних параметрів попиту цільової групи споживачів, визначених у ході маркетингових досліджень, може допомогти вже аналіз першої частини „Щоденника роботи...". Отриману повну інформацію щодо соціально-демографічної характеристики користувачів, зокрема, про їхню стать, вік, соціальний статус, освіту, професію тощо необхідно проаналізувати відповідно до складу населення. При визначенні такого сегменту ринку, як користувачі бібліотеки, варто пам'ятати що вони бувають постійними, тобто такими, що регулярно відвідують бібліотеку, або випадковими відвідувачами. Слід передбачити і категорію потенційних користувачів та колишніх користувачів, які ще можуть повернутись до бібліотеки.
Так, аналіз співвідношення кількості користувачів пенсійного віку до кількості пенсіонерів, які проживають у даному мікрорайоні, може виявити картину досить низького охоплення цієї категорії населення бібліотечним обслуговуванням. Це вже інформація для роздумів фахівців, чому люди ще соціально активні, які мають вільний час, не стали користувачами місцевої бібліотеки?
Варто систематично проводити моніторинг читацьких потреб, ступінь їхнього задоволення фондом бібліотеки або її конкретного підрозділу (абонементу, читального залу тощо), для того, щоб знати, які галузі знання та жанри недостатньо представлені у фонді бібліотеки, які книги (за темою, за назвою), журнали, газети вони хотіли б бачити у бібліотеці, які, на їхню думку, кращі твори вони прочитали останнім часом тощо. При розробці пошукових питань для моніторингу слід звернути увагу на вивчення мотивів звернення користувачів до бібліотеки, закономірності їхньої поведінки, пріоритети, тобто прослідкувати вирішальні фактори, що зумовлюють їхній вибір, аналізувати специфічні запити.
Дані, як часто користувачі відвідують бібліотеку, абонемент, читальний зал та ін., скільки читають книги та періодичні видання, також дають інформацію для прийняття подальших рішень.
Такий глибокий, змістовний аналіз дозволяє розробити раціональну маркетингову концепцію, в якій перераховуються сегменти ринку, в яких буде діяти бібліотека - на кого вона буде працювати і чим буде працювати.
Це передбачає аналіз наявного книжкового фонду, його кількості, якості та інформаційної цінності, шляхом вивчення складу фонду, його структури, тематичного наповнення тощо. Аналіз використання кожного розділу, обертаності, виявлення причин виникнення пасивної частини документів співставляється зі складом користувачів бібліотеки. Це прагматичне усвідомлення того, наскільки фонд бібліотеки відповідає очікуванням, потребам та інтересам реальних та потенційних користувачів, дає змогу спланувати можливі заходи для активізації його використання. Проведення Тижня якості (див. Додаток 1) дозволяє проаналізувати технологічні аспекти організації та використання бібліотечного фонду, відповідність довідково-бібліографіч-ного апарату, професіоналізм працівників.
Вивчення використання певного розділу бібліотечного фонду, розроблення заходів щодо активізації читацького інтересу до літератури цієї тематики, дозволяють також своєчасно звільнятись від морально застарілої, непрофільної, дублетної літератури (див. Додаток 2).
Важливо також проаналізувати бібліотечну рекламу, наскільки точно та своєчасно вона доводить до відома користувачів інформацію про новинки книжкового фонду, репертуар періодичних видань, що отримує бібліотека. А чи обізнані користувачі з можливостями внутрісистемного книгообміну, міжбібліотечного абонементу, чи ознайомлені вони з переліком додаткових платних послуг, що надає бібліотека, чи користуються ними, чи влаштовує їх плата за ці послуги?
Вивчення внутрішніх факторів потрібно підкріпити матеріалами анкетування реальних користувачів бібліотеки, узагальненням даних картотеки незадоволеного читацького попиту (див. Додаток 3).
Не повинна залишитися поза увагою внутрішня аудиторія до якої належать бібліотечні працівники. Від їхнього ставлення до своєї праці залежить якість бібліотечних послуг, що надаються користувачам, ступінь задоволення їхніх потреб. Сьогодні до бібліотекарів висуваються такі нові професійні вимоги, як володіння методами маркетингу, знання психології і потреб людини, вміння побудувати гнучку і раціональну стратегію і тактику формування фонду.
Комфортність обслуговування, зручне розташування бібліотеки, подовжені години роботи значно підвищують її популярність серед населення. В результаті вивчення внутрішні і зовнішні фактори, що прямо чи опосередковано впливають на діяльність публічної бібліотеки, співставляються з усім блоком даних щодо її фонду. При цьому слід враховувати основні вимоги до фонду - його універсальний характер та спеціалізацію в межах такої окремої бібліотеки. Це може бути спеціалізація фонду бібліотек таких типів як: "бібліотека сімейного читання", "бібліотека - центр дозвілля", "бібліотека-музей", "ділова бібліотека".
На основі отриманих результатів розробляється маркетингова стратегія формування фонду бібліотеки. В умовах централізації стратегія комплектування вибудовується у такій послідовності: збирання інформації по регіону, її аналіз, вироблення управлінських рішень, апробація у структурних підрозділах бібліотеки або ЦБС у цілому.
Стратегія відбору має бути обґрунтованою (політика, програма, профіль комплектування), тобто необхідно визначити його основні напрями, межі (за якими галузями знання, темами, типами, видами буде формуватись фонд, для яких категорій користувачів і в якій екземплярності він буде придбаватись). Визначаються також основні форми і методи роботи з його популяризації, що будуть застосовані, формулюються завдання щодо бібліотечно-бібліографічного та інформаційного обслуговування
Результативність маркетингової діяльності проявляється у процесі відбору нових надходжень. Це мають бути видання, відібрані та організовані за певною системою для виконання конкретних цілей, адже жодна бібліотека, і, особливо невелика публічна, неспроможна охопити все. Саме тому фонд кожної бібліотеки має бути унікальним, а не просто випадковим зібранням кращих книг.
Потрібно поєднати два послідовні рівні відбору документів у фонд: визначення розділів пріоритетного відбору (стратегія) і проведення індивідуального відбору у межах цих розділів (тактика).
У рамках такої публічної бібліотеки, як центральна бібліотека ЦБС, цим процесом керує відділ комплектування, керівник якого має оцінювати стан фонду в цілому та його окремих частин, рівень його використання, характер попиту, можливості зберігання. Він оперативно приймає рішення, обирає і кваліфіковано застосовує потрібні організаційно-управлінські заходи; опрацьовує інформацію про документний потік, потреби населення та інше; налагоджує необхідні контакти.
Розглянемо основні етапи планування процесу формування бібліотечних фондів при маркетинговому підході:
формування команди з планування;
вивчення і оцінка зовнішнього і внутрішнього середовища бібліотеки (маркетинговий аудит) і створення системи бібліотечного моніторингу;
визначення завдань бібліотеки і підготовка стратегії формування фонду;
розробка програми маркетингу;
реалізація маркетингових програм;
оцінка і аналіз результатів.
У випадку ступінчатої структурної побудови бібліотеки (наприклад, в умовах ЦБС) плани спочатку розробляються у центральній бібліотеці, потім у філіях, низових ланках вони уточнюються і знову передаються до ЦБ. І такі процеси відбуваються по декілька разів.
На основі типової моделі низової бібліотеки готують макет тематико-типологічного плану (або профілю) комплектування (ТТПК), який надсилають у бібліотеки-філії для уточнення, потім його повертають до ЦБ. За рейтингом затверджуються ті запропоновані варіанти, що отримали найбільшу підтримку.
Інформаційною базою і основою бібліотечного моніторингу є внутрішня звітність, зовнішня поточна інформація, підсумки маркетингових досліджень.
Так, до системи внутрішньої звітності з питань комплектування фондів відносяться такі фінансові показники, як загальна сума коштів, що використовуються на ці потреби, в тому числі і щоквартально, з місцевого бюджету, позабюджетних коштів. Відслідковуються зміни у таких статистичних даних, як видача, кількість користувачів, відносні показники, як то книгозабезпеченість, читаність, обертаність фондів; картотека (база даних) поточного комплектування, каталоги і картотеки бібліотеки (або бібліотек, що входять до корпорації), картотека замовлень та відмовлень (на основі вивчення незадоволеного читацького попиту), документи внутрішньої служби з питань організації фондів, різноманітні плани і звіти тощо, підсумки аналізу, матеріали бесід, де зафіксовані спостереження за потребами і поведінкою користувачів.
Збирається і опрацьовується зовнішня поточна інформація про події, що відбуваються на цільових ринках, зміни у макросоредовищі, а також про конкурентів бібліотеки.
Маркетингова інформація збирається у будь-якій формі (традиційній чи із застосуванням сучасних комп'ютерних технологій) і постійно оновлюється.
Сегментування споживчого ринку дозволяє визначити профільні мікропотоки документів, які потрібні конкретній публічній бібліотеці. Для цього розробляється тематичний проблемно-орієнтований рубрикатор. Наприклад, робиться аналіз сленгів для формулювання читацького бібліотечного попиту типу: „меблі своїми руками", „доступна кулінарія" та ін.
Статистичний аналіз кількісних даних щодо бібліотечного фонду можна структурувати за такими параметрами, як види документів, типи видань, галузева, художня література, конкретний жанр художньої літератури, в тому числі для дорослих, для дітей; актуальна тематика, видавництва і видавничі організації (центральні, місцеві, універсальні, спеціалізовані тощо), вартість, тираж тощо. Це дозволяє оцінити і мати уяву про його формування і використання за певний час, передбачити розвиток певних напрямів у мікропотоці та окремих тем. Одночасно здійснюється моніторинг рівня цін на одні і ті ж назви у різних видавництвах і книготорговельних фірмах.
У рамках невеликої публічної бібліотеки, яка не розробляє тематико-типологічний план комплектування, радимо скласти детальний паспорт бібліотеки, в якому визначити її місію, структуру фондів, завдання та напрями роботи, основні групи населення, зони обслуговування реальних та потенційних користувачів, профіль комплектування фондів, стан їхнього використання, координаційні зв'язки у комплектуванні, прогноз щодо зміни діяльності бібліотеки і напрямів її комплектування, запланувати заходи щодо поліпшення ситуації тощо.
Все більше входять у практику такі форми роботи, як благодійні акції з боку місцевого населення, самоорганізації користувачів у любительські об'єднання, читацькі клуби, які займаються пошуком доброчинних внесків на придбання літератури.
Важливе значення має і економічна діяльність самої бібліотеки. Мова йде про розвиток різних додаткових видів послуг, що надаються бібліотекою за певну платню, як реальним користувачам бібліотеки, так і установам, організаціям, колективам, що розташовані в мікрорайоні обслуговування бібліотеки.
Зараз більшість публічних бібліотек України надають такі додаткові платні послуги, як: оформлення запису користувача (плата за формуляр), пеня за несвоєчасне повернення документа, подовження терміну користування книгою, користування послугами "платного", "нічного" абонемента, ксерокопіювання окремих частин документів, деякі інформаційно-бібліографічні послуги, в тому числі складні бібліографічні довідки, а також продаж населенню невикористаної літератури тощо.
На жаль, більшість публічних бібліотек України знаходяться у невеликих населених пунктах з недостатньо розвинутою інфраструктурою і тому не можуть надати своїм користувачам широкий асортимент додаткових платних послуг, пов'язаних із застосуванням нових інформаційних технологій.
Таким чином, впровадження концепції бібліотечного некомерційного маркетингу допомагає виконувати закон „відповідності бібліотечного фонду запитам читачів", який набагато більше знайомий бібліотечній спільноті як п'ять законів Ш. Ранганатана. Вони надзвичайно прості: "книги для читання", „книги для всіх, або кожному читачеві - його книгу", "кожній книзі - її читача", "бережіть час читача", „бібліотека організм, що постійно зростає".

 

 

 

 

Додаток 1

ПІДГОТОВКА ТА ПРОВЕДЕННЯ ТИЖНЯ ЯКОСТІ

Мета тижня - поліпшити якість обслуговування користувачів шляхом виявлення причин відмов, аналізу технологічних процесів, задіяних при цьому, виявити неузгодженості та можливості ліквідації недоліків, підвищити професіоналізм бібліотекарів.
Працівники методичного відділу 2-3 дні працюють у відділах обслуговування, фіксуючи кожний запит, його виконання чи відмовлення.
Матеріал накопичується у спеціальній таблиці (див. таблицю1 на наступній сторінці).


Таблиця 1

Назва
джерела або тема запиту Чи
задо-волено запит Причина
відмовлення Вимогу
Пере направлено до: Які складові ДБА
використано Примітки
Зайнято іншими
читачами Немає у структур. підрозділу Немає в ЄФ Іншого структурного
підрозділу МБА Абетк. каталог Системат. каталог СКС Бібліогр. посібник

 

 

 

Т. Кампа¬нел-ла „Город солнца"
ні
+
+
Від послуг МБА читач відмовився
Мацуо Басьо. Поезії
ні
+

+ У читальному залі повторна відмова
Б. Брехт. Поезії (укр. мовою)
ні
+
+
+ Не відоб-ражено в каталозі

Далі методисти самостійно перевіряють можливість виконання читацького замовлення, обґрунтованість відмови, визначаються шляхи пошуку, які не були використані бібліотекарем.
Підсумки цієї роботи узагальнюються в таблиці (див. таблицю 2).

Таблиця 2

Назва джерела або
тема запиту Знайдено
у фонді Не використано
можливості Рекомендації

 


ДБА Бібліогр. посіб СКС ВСО МБА
Т. Кампа¬нел¬ла „Город солнца" БВЛ, т. 34
+ Використовувати покажчик до БВЛ, у випадку його відсутності створити допоміжну картотеку
Мацуо Басьо. Поезії „Всесвіт. л-ра в шк.", 2001, № 25
+ Розписувати періодичні видання та вчасно вливати до картотеки
Б.Брехт.
Поезії (укр. мовою) Малишко А.
Твори, т. 10
+ Використовувати покажчик „Зарубіжна література в перекладах українських авторів"

Таким чином аналізуються всі відмови, реальні можливості їх виконання, причини, що стали на заваді.
Наступний етап - виявлення помилок у технологічному ланцюжку „Шлях книги в процесі обробки" або в інших процесах, що спричинили незадоволений читацький попит.
Наприклад, каталог не відповідає книжковому фонду через недбале ведення довідкового апарату, коли в ньому зберігаються картки на вже списані видання. При цьому виявляються акти, де попри примітку, що книги знято з каталогів, реально роботу не було виконано. Не дотримуються терміни бібліографічного опрацювання періодичних видань та відображення їх в систематичній картотеці. Не використовуються бібліографічні покажчики. Часто користувачі не можуть отримати певні видання через те, що вони зберігаються у сейфах, підсобках як найбільш цінні, про що бібліотекар на видачі може не знати. Затребувана література знаходилася в іншому структурному підрозділі, або її можна було зразу замовити по ВСО. Досить високий процент відмов, викликаний байдужістю бібліотекарів, пасивним відношенням до запитів користувачів.
Далі дуже важливо прийняти конкретні організаційні рішення. Зокрема, вибірково переглянути акти на списання, при вивченні певного розділу книжкового фонду, перевірити його відповідність систематичному та абетковому каталогам, вести архів виконаних довідок, відслідковувати нові запити, бібліографічно опрацьовувати книжковий фонд, а при бібліографічному описі збірника давати перелік всіх творів, що увійшли до нього. Так, ретельний пошук зарубіжної літератури, за шкільною програмою, виявив що більшість цих творів перекладено українською мовою давно відомими авторами. Наприклад, оповідання Грінвуда „Маленький грішник" є у останній книзі чотирьохтомного видання творів Марко Вовчок, переклади поезій О.С. Пушкіна, зроблені М. Рильським, знаходяться у багатотомному виданні цього класика української літератури і так далі. Так, за результатами Тижня якості у Публічній бібліотеці ім. Лесі Українки м. Києва було підготовлено бібліографічний покажчик „Зарубіжна література в перекладах українських класиків". При виявленні однотипних запитів доцільно запроваджувати тематичні стелажі, створювати інформаційні досьє тощо.
Результати проведення Тижня якості важливо довести до кожного працівника, зважаючи, що кінцевий результат діяльності всіх відділів бібліотеки це оперативне та якісне виконання читацьких запитів. Тому варто проаналізувати весь технологічний цикл, звернути увагу і на професійний рівень бібліотекарів, провести відповідні практичні заняття.
Отже, проведення Тижня допоможе розглянути всі бібліотечні процеси, пов'язані з використанням книжкового фонду, знайти і упущення, і резерви, оцінити роботу закладу не тільки за обсягом, а й за результативністю.

Додаток 2


ВИВЧЕННЯ ФОНДУ
(з досвіду роботи бібліотеки ім. В. Маяковського
ЦБС Дніпровського району м. Києва)

Вивчення бібліотечного фонду (БФ) переслідує багато цілей і носить багатоаспектний характер:
виявлення тенденцій розвитку БФ, внутрішніх і зовнішніх факторів, що впливають на БФ;
вивчення співвідношення моделі фонду потребам користувачів;
визначення стратегії щодо поповнення фонду бібліотеки необхідними документами.
В 2004 році ЦБС централізовано вивчала розділ 81.2Ук Українська мова з метою визначити хронологічні рамки використання ви-дань, виявити лакуни в наявному фонді бібліотеки, проаналізувати пасивну частину фонду, передбачити подальші дії щодо активізації цієї частини фонду.
В першу чергу сектор УФ бібліотеки ім. В. Маяковського визначив інтенсивність комплектування в цілому розділу 80-83 за п'ять років. Так, на 01.01. 2000 року, фонд бібліотеки цього розділу налічував 941 примірник, протягом останніх 5-ти років в фонд надійшло - 940 примірників, а вибуло - 463 примірники. Зміни в фонді протягом 5-ти років наступні:
Фt = 941 + 940 - 463 = 1 418
Тобто, розділ фонду 80-83 на 01.01. 2005 року складає 418 примірників. Фонд в цілому збільшився. Загальна кількість книг розділу 81.2Ук складала 279 примірників, це 21% від загальної кількості розділу 80-83.
Аналіз розділу 81.2Ук в хронологічному аспекті виявив наступну динаміку надходження літератури:

 

 


до 1985 року 1985-1990 рр. 1991-1997 рр. 1998-2004 рр.

Найбільший процент надходження літератури (47%) спостерігається протягом 1991-1997 років.
Коефіцієнт укомплектованості становив:
К ук = 279 . 100 = 19,7
1 418

Для популяризації книг цього розділу бібліотека використовувала різноманітні форми і методи наочної роботи:
1. Книжкова полиця: "О, мово моя, душа голосна України".
2. Інформ-досьє: "Нормативно-правові документи щодо функціонування української мови".
3. Книжкова полиця: "Плекаймо мовну особистість".
4. Бібліографічний огляд: "Здобутки перекладацької школи України".
5. Книжково-ілюстративна виставка: "Тернистий шлях до істини Нестора-літописця" (до Дня слов'янської писемності і культури).
3. Книжково-ілюстративна виставка: "Магічне царство мови".
4. Провести конкурс знавців української мови „Чи правильно ми говоримо?"
Статистичний аналіз таблиць показав, що обертаність фонду дорівнює 16,2. Це дуже високий показник. Взагалі, цей розділ фонду користується значним попитом серед учнів та студентів. Його якісний склад, відповідне до потреб користувачів комплектування не викликає проблем у задоволенні читацьких запитів, що і підтвердили результати вивчення цього розділу БФ протягом року.


Додаток 3
АНКЕТА
для опитування користувачів бібліотеки

Мета анкети - збирання та узагальнення матеріалів щодо визначення основних шляхів формування бібліотечного фонду

Чи задовольняє Вас склад фонду бібліотеки? Так Ні Частково
Бібліотечний фонд відповідає Вашим запитам на:
літературу для задоволення професійних запитів Так Ні Частково
допомагає в самоосвіті Так Ні Частково
сприяє успішному учбовому процесу Так Ні Частково
допомагає у розширенні Вашого світогляду, самоосвіті Так Ні Частково
забезпечує організацію культурного дозвілля Так Ні Частково
Чи задовольняє Вас склад фонду за його типологією, зокрема, чи достатньо в ньому:
книг, брошур Так Ні Частково
періодичних видань Так Ні Частково
довідкової літератури Так Ні Частково
науково-популярної Так Ні Частково
художніх творів Так Ні Частково
літератури для дітей Так Ні Частково
Чи задовольняє Вас фонд бібліотеки в мовному аспекті? зокрема, документи:
державною мовою Так Ні Частково
мовами національних меншин Так Ні Частково
російською мовою Так Ні Частково
іноземними мовами Так Ні Частково
Чи готові Ви посприяти комплектуванню бібліотеки (фінансова підтримка, дарунок літератури з власної бібліотеки)? Так Ні Частково
За якими темами, питаннями, видами, типами, мовами, на Вашу думку, не вистачає документів у фонді бібліотеки? Коротко висловіть думку з цього приводу.

Пояснення щодо анкетування користувачів бібліотеки.
Бажано провести анкетування найбільш активних користувачів. Отримані дані слід використати при організації роботи щодо застосування маркетингу у питанні формування складу фонду окремої бібліотеки та єдиного книжкового фонду ЦБС у цілому.


АНКЕТА
для опитування
мешканця мікрорайону обслуговування бібліотеки

Адреса
Стать (ч. ж., потрібне підкреслити)
Рік народження
Освіта
Соціальний стан (службовець, підприємець, робітник, працівник сільського господарства, інший - потрібне підкреслити)
Рівень матеріального забезпечення (добрий, задовільний, незадовільний - потрібне підкреслити)
Місце праці (вказати)
пенсіонер, домогосподарка, непрацюючі (потрібне підкреслити)
Сімейний стан (вказати)
Наявність дітей, їх вік
Наявність дітей-учнів (вказати)
Чи відвідують вони бібліотеки
Якими бібліотеками користуєтесь:
а) державною публічною за місцем проживання
б) за місцем праці, профспілковою, технічною, потрібне підкреслити)
Якщо не користуєтесь бібліотеками, то чому, вказати
Які журнали, газети передплачуєте (вказати)
Чи є особиста бібліотека: кількість книг, тематика, в т. ч. за фахом
Чи придбаєте Ви нові видання
Чи готові Ви надати підтримку своїй бібліотеці, в т. ч. матеріальну.

 

 


Інформація з місць

Повідомлення з досвіду роботи

Стан виконання державної та місцевих програм поповнення бібліотечних фондів на прикладі сільської бібліотеки;
Пошуки шляхів оновлення фондів в умовах недофінансування бібліотек;
Використання альтернативних джерел комплектування фондів;
З досвіду співпраці щодо поповнення фондів на основі угод з різними організаціями та виробничими колективами;
Акції на допомогу поповненню фондів;
Платні послуги - додаткове джерело поповнення фондів;
З досвіду формування фонду спеціалізованої бібліотеки-філії ЦБС (самостійної бібліотеки);
Формування фонду краєзнавчих документів;
Комплектування фонду документів на допомогу екологічному вихованню населення;
Формування та розкриття фонду документів для зони сімейного читання у бібліотеці;
Нові підходи в організації відкритого доступу як засіб оптимізації його використання;
Аналіз складу та використання книг, отриманих за державними програмами;
Узагальнення даних моніторингу бібліотечного фонду з метою оптимізації його складу та використання;
З практики вивчення незадоволеного читацького попиту, виявлення лакун у фонді та врахування цих даних при доукомплектуванні;
Робота з дублетними, непрофільними документами, наявними у фонді;
Проведення моніторингу періодичних видань з метою оптимізації їхньої передплати та подальшого використання;
Використання внутрішньо системного книгообміну як основного ресурсу ЦБС;
Координація роботи публічної та шкільної бібліотек при формуванні фонду на допомогу учбовому процесу;
Застосування елементів маркетингу у практичній роботі з формування та використання фондів бібліотеки;
Організація обліку та взаємовикористання особистих бібліотек жителів села;
Робота „платного абонемента" у бібліотеці;
Збереження цінних та підвищеного попиту видань у фонді бібліотеки;
З практики виховної роботи з користувачами щодо збереження фондів.

 

 

Розробити примірну угоду про співробітництво з певною організацією (установою, виробничим колективом та ін.), де передбачити надання бібліотечних послуг (відкриття нестаціонарного пункту обслуговування книгою, пересувки, організація інформаційно-бібліог-рафічного обслуговування користувачів тощо), також надання цією організацією відповідного приміщення, обладнання для бібліотечного обслуговування, виділення нею коштів на поповнення фондів, передплату періодичних видань відповідної тематики тощо.
1. Написати лист-звернення до депутата будь-якого рівня з проханням частково профінансувати комплектування місцевої бібліотеки з обґрунтуванням доцільності такої допомоги.
2. Розробити звернення до користувачів "Подаруй бібліотеці книгу" у декількох варіантах: для розміщення у районній газеті, як тексту плакату, який буде розповсюджений у великих виробничих колективах мікрорайону бібліотечного обслуговування.
3. Розробити бліц-анкету для опитування користувачів щодо виявлення їхньої думки про відповідність репертуару журналів і газет, передплачених бібліотекою, їх інтересам і запитам. За даними опитування зробити висновки щодо доцільності передплати.
4. Здійснити вивчення питання щодо використання фонду певного розділу, підрозділу або теми. Висловити свої думки щодо складу цього фонду, стану його використання та популяризації.
5. Провести тестування: "Чи знаєте Ви художні твори, які були удостоєні Шевченківської премії?".

Поради щодо проведення практичних занять

1. Це завдання оцінюється за такими параметрами: правильне визначення партнера, грамотну укладання угоди, врахування специфічних особливостей установи, вірне визначення профілю потрібної літератури, специфіки потрібної нестаціонарної форми обслуговуван-ня, врахування інформаційних запитів майбутніх користувачів тощо. Бібліотека - учасник практичного заняття сама обирає потрібну організацію, враховуючи ситуацію, що склалася у мікрорайоні обслуговування своєї бібліотеки.
Проекти договорів оцінюються за 10-ти бальною системою.
2. Таке звернення базується на знанні депутатського корпусу, відповідної реакції публічної бібліотеки на передвиборчі програми, з пропозицією конкретних дій чи розробки бібліотечної програми, що відповідає задекларованим обіцянкам, взаємодії з громадськістю. Оцінюється обґрунтованість прохання, лаконічність тексту, переконливість у взаємовигоді партнерських стосунків депутата з бібліотекою.
5. Кожним учасником занять розробляється дві-три форми звернень. При їх оцінці враховується обґрунтованість прохання, лаконічність тексту, переконливість звернення до групи користувачів чи окремо взятого жителя мікрорайону.
6. При оцінці цього завдання враховуються обґрунтованість поставлених питань користувачам, оперативність збору таких відомостей у користувачів, вміння проаналізувати, з якою метою користувачі звертаються до періодичних видань, ефективність їх використання, переконливість аргументів щодо вибору групи користувачів для опитування, оцінюється також спроба виявити, яких саме періодичних видань, на думку користувачів, у бібліотеці не вистачає. Аналізується повнота відображення змісту періодичних видань у систематичній картотеці статей.
Завдання оцінюється за бальною системою.
7. Для виконання цього завдання кожному учаснику виділяється частина фонду бібліотеки - бази практичних занять у кількості 50-70 прим. книг.
Завдання оцінюється за такими параметрами: оперативність його виконання, спроможність визначити активну та пасивну частини фонду, виявити причини утворення пасивної частини, правильно спланувати заходи щодо списання, передачі зайвих, дублетних, непрофільних видань та популяризації "незаслужено забутих книг".
8. Для проведення такого тестування організатори семінарських занять готують попередній список художніх творів, що удостоєні Шевченківської премії.
На виконання цього завдання кожному учаснику дається певний час для ознайомлення з фондом і довідковим апаратом бібліотеки - бази проведення занять. Отримані відповіді звіряються з попереднім списком і визначаються переможці цього завдання.

 

 

 


Пропонована гра проводиться на основі визначення і подальшого розбору ситуацій, що склалися у виховній роботі, системі заходів щодо ліквідації читацької заборгованості. Учасники занять самостійно визначають міру відповідальності окремих користувачів, застосовують санкції у відповідності з діючим законодавством.


Поради щодо проведення "Ділової гри"

Учасники гри розподіляються на декілька груп, це: бібліотечні працівники, користувачі-боржники та експерти, які будуть оцінювати уміння ведення бесід, логічність поведінки бібліотекаря під час бесіди, правильність застосованих бібліотекарями санкцій у відповідності із діючим законодавством, ерудицію, тактовність бібліотекарів, знання ними інструктивно-регламентуючої і юридичної документації.


Примірні ситуації

Перша ситуація: Користувач-боржник - молода мама, яка на місяць затримала книгу по вихованню дитини, не відповіла на письмове нагадування, книгу не повернула.
Друга ситуація: Користувач-боржник - учень 8 класу затримав на два місяці два художніх твори за шкільною програмою. Він отримав одне письмове нагадування, один раз йому дзвонили по телефону, попереджали школу; ці дві книги повернув зіпсованими.
Третя ситуація: Користувач-боржник - пенсіонер похилого віку затримав на місяць пригодницький роман, нагадування не отримав, книгу загубив.
Четверта ситуація: Користувач-боржник - вчитель місцевої школи затримав на два місяці книгу за своїм фахом. Отримав два нагадування по телефону та поштою. На час бесіди книгу не повернув.
П'ята ситуація: Користувач-боржник, який затримав книгу на два тижні, про що був повідомлений по телефону. Цей користувач з'явився у бібліотеку і повідомив, що книгу він повернув вчасно. Але під час цього відвідування нових книг він не брав.

 

 


1. Розробити рекламний проспект: "Знайомтесь, фонд бібліотеки", в якому розкрити основний склад фонду, довести його відповідність запитам та інтересам реальних та потенційних користувачів, профілю мікрорайону обслуговування. Представити схему розміщення книжкового фонду, розкрити систему відкритого доступу, наявні основні інформаційні зони тощо. Керівники занять проводять конкурс рекламних проспектів, визначають кращих з них.
2. Розробити стратегічний план формування фонду своєї бібліотеки на 2006-2010 роки.
Керівники занять аналізують отримані плани і роблять узагальнення.

ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Список використаної літератури:
Законодавчі та інструктивні матеріали
Про бібліотеки і бібліотечну справу: Закон України №1561-ІІІ від 16.03.2000 (Зі змінами і доповненнями станом на грудень 2003 року). - [Витяг]// Документні ресурси бібліотек. - К.: Нац. парлам. б-ка України, 2006.- С. 8.
Типова інструкція про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ. Затверджено Наказом Державного казначейства України та Міністерства економіки України 10.08.2001 р., №142/181. Зареєстровано у Міністерстві юстиції України 5 вересня 2001 р. за № 787/5978 Документні ресурси бібліотек. - К.: Нац. парлам. б-ка України, 2005.- С. 62.
Інструкція зі складання типових форм з обліку та списання основних засобів, що належать установам і організаціям, які утримуються за рахунок державних або місцевих бюджетів: Затверджено наказом Головного управління Держказначейства України та Держкомітету статистики України від 2 грудня 1997 р., № 125/70. Зареєстровано у Міністерстві юстиції України 22 грудня 1997 р. за № 612/2416. - [Витяг]// Документні ресурси бібліотек. - К.: Нац. парлам. б-ка України, 2006.- С. 98.
Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей: Затверджено постановою Кабінету Міністрів від 22 січня 1996 року, №116 (Станом на 15.ХІІ.1997 р.) - [Витяг]// Документні ресурси бібліотек. - К.: Нац. парлам. б-ка України, 2005.- С. 71.
Перелік платних послуг, які можуть надаватися закладами культури і мистецтв, заснованими на державній та комунальній формі власності. Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 5.06.1997 р., № 534// Документні ресурси бібліотек. - К.: Нац. парлам. б-ка України, 2006.- С. 106.
Перелік платних послуг, які можуть надаватися бюджетними науковими установами. Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2003 р. № 1180// Документні ресурси бібліотек. - К.: Нац. парлам. б-ка України, 2006.- С. 106.
Інструкція про організацію та порядок обміну, перерозподілу та розповсюдження документів серед бібліотек України через систему книгообмінних фондів. Затверджено наказом Міністерства культури і мистецтв України 23.03.2005 р., № 152. Зареєстровано у Міністерстві юстиції України 30.03.2005 р. за № 347/10627 // Документні ресурси бібліотек. - К.: Нац. парлам. б-ка України, 2006.- С. 107-113.
Інструкція про порядок застосування у бібліотеках України грошової застави за особливо цінні книги та об'єкти користування. Затверджено Наказом Міністерства культури і мистецтв 05.05.1999 р. № 274. Зареєстровано у Міністерстві юстиції України 9.07.1999 р., № 459/3752. - [Витяг] // Документні ресурси бібліотек. - К.: Нац. парлам. б-ка України, 2006.- С. 116.
Типові правила користування бібліотеками в України. Затверджено Наказом Міністерства культури і мистецтв України № 275 від 05.05.1999 р. Із змінами і доповненнями, затвердженими Наказом Міністерства культури і мистецтв України № 319 від 25.05.2001. Зареєстровано у Міністерстві юстиції України 22.06.2001 за № 538/5729. - [Витяг] // Документні ресурси бібліотек. - К.: Нац. парлам. б-ка України, 2006.- С. 135.
***
Абакумова Н., Герасимова В. Маркетинг в библиотеке // Библиотека. - 1992.- № 3-4.- С. 14-15.
Акинфиева О., Антонова Н. У вас проблемы? А у нас их решение // Библиотека.- 2006.- №1.- С.60-63.
Александрова О. Виклад основних положень «Типової інструкції про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ» // Бібліотечна планета. - 2002.- №1 (15).- Інформ. бюлетень. - С. 8.
Афанасьев М.Д. Куда исчезают библиотечные книги [Изъятие изданий, кражи в библиотеках, продажа и списание библиотечных книг] // Десятая международная научная конференция по проблемам книговедения: Тез. докл. - М.: Наука, 2002.- С. 213-216.
Бабченко И.В. Наш главный козырь - экономические показатели// Библиотека.- 2005.- № 6.- С.20-24.
Бакейкин С.Д. Книжный рынок и фонды библиотек: проблемы взаимосвязей (90-е годы ХХ в.) // Библиотековедение.- 2004.- № 5.- С. 118-124.
Балкоцинова М. Методика комплектования библиотечных фондов [Альтернативные источники] // Новый облик публичных библиотек/ Рос. гос. б-ка.- 1995.- Ч. 2.- С.168-172.
Башун О. Маркетинговий підхід до комплектування фондів бібліотек// Бібліотечний вісник. - 1999.- № 3.- С. 29-30.
Бердагалиева Р.А. Дарения как источник пополнения фондов [Библиотеки Казахстана] // Библиотека.- 2004.- № 2.- С.73-77.
Библиотека. Дом. Семья. Быт. Досуг: Тематико-типологическая модель комплектования для фонда массовой библиотеки /Одесская гос. обл. универсальная науч. б-ка; Подгот.: Е.Л. Иванилова. - Одесса, 1994.- 12 с.
Библиотека. Население. Информация// Опыт публичных библиотек США.- М.: ЦБС "Киевская", 1999.- 178 с.
Борхард П. и др. Концепция маркетинга для публичных библиотек / Пер. с нем.- М.: НВЦ „Библиомаркетинг", 1993. - 144 с.
Ванеев А.Н. Совершенствование планирования в ЦБС // Централизованные библиотечные системы: проблемы функционирования.- Вып. 117.- Л.: ЛГИК, 1998.- С.138-148.
Ван Зун Л. Помните, у вас есть конкурент: Маркетинговый анализ - основа стратегии выживания библиотек // Библиотека.- 1996.- № 4.- С.73-75.
Варианты развития массовых библиотек: материалы научно-практичес-кой конференции/ Одесская гос. науч. б-ка. им. М. Горького; Сост. Тенен-
ко М.В.- Одесса, 1993.- 32 с.
Васильченко М.П. та ін. Бібліотечні фонди: (навч. посібник).- Х.: Основа, 1993.-152 с.
Васильченко Н. Главный принцип комплектования - принцип гуманизма// Библиотека.- 1993.- № 3.- С. 22-23.
Винокур В.Л. О правилах исключения литературы из фондов // Библиотека.- 2005.- № 6.- С. 65-66.
Вихрева Г.М. Принцип свободного доступа к информации: взгляд комплектатора: (Заметки по поводу дискуссии между Ю.Н. Столяровым и
Ю.П. Мелентьевой) // Науч. и техн. б-ки.- 2005.- № 5.- С. 62-69.
Воронько К.Л. Библиотечные фонды: Учеб. для библ. техникумов и библ. отд-ний культ.-просвет. училищ. - М.: Кн. палата, 1992.- 199 с.
Голодяєва В., Киреева Л. Маркетинг - движущая сила // Библиотека.- 1997.- № 8.- С. 27-29.
Гриханов Ю.А. Новые тенденции в развитии библиотечных фондов // Библиотечное дело - ХХІ век. - 2003.- № 2 (6).- С. 130-152.
Громадський фонд у бібліотеці: (З досвіду Худяківської бібліотеки-філіалу Черкаської районної ЦБС)/ Черкаська обл. наук. б-ка ім. Т.Г. Шевченка; Підгот. Т.В. Горда. - Черкаси, 2001.- 4 с.
Гудімова Н. Використання позабюджетних коштів для поповнення бібліотечних фондів: досвід, проблеми // Бібліотечна планета. - 2003.- № 1.- С. 27-29.
Гудімова Н., Панібратська С., Харченко Г. Про основні джерела поточного комплектування бібліотек у сучасних умовах // Бібліотечна планета. - 1998.- № 2.- С. 34-35.
Демчук М. У пошуках вірної стратегії: [Комплектування б-к Зарічанської ЦБС Рівненської області]// Бібліотечна планета. - 2001.- № 2.- С. 26.
Джерелиевская И.К. Синдром страха перед рыночными отношениями// Науч. и техн. б-ки.- 1992.- № 10.- С. 38-42.
Єрмолаєва Г. Проблеми управління документальним потоком публічних бібліотек: стан і тенденції розвитку // Вісник Кн. палати. - 2001.- № 7.- С. 23-25.
Жадько Н. Бюджет... как много в этом слове. К вопросу о социальных нормативах финансирования библиотек // Библиотечное дело - ХХІ век.- 2004.- № 5 (17).- С. 22-24.
Іващук О. Бібліотечні фонди в умовах фінансової дієти: з яких джерел поповнюються книжками // Книжковий огляд. - 2002.- № 6.- С. 68-77.
Классен У. Маркетинг: Путь к признанию // Библиотека.- 1994.- № 6.-
С. 12-15.
Коломейчук Е. Диагностика состояния документных фондов // Библиотека.- 1999. - № 5.- С. 40-42.
Комисарова Л.Д. Традиционные и инновационные аспекты планирования: размышления методиста// Библиотековедение. - 1998.- № 4.- С. 35-39.
Комплектование в условиях дефицита бюджета - опыт зарубежных университетских библиотек// Библиотека в эпоху перемен: Дайджест/ Рос. гос.
б-ка.- М., 2001.- Вып. 3(11).- С. 129-140.
Куликова Л.В. Публичная библиотека в социальной инфраструктуре// Справочник руководителя учреждения культуры.- 2003.- №10.- С.6-13.
Куштанина Л. Перспективное планирование: актуализация проблемы// Библиотековедение.- 1996.- № 2.- С. 20-28.
Майстрович Т. Кто же этого не знает? (О маркетинге в библиотеках) // Библиотека.- 1994.- № 3.- С. 13-14.
Маляренко Д.П. Системный подход - не мода, а необходимость [О модели системы формирования фонда библиотеки] // Библиотека.- 2004.- № 3.-
С. 22-24.
Маркин А. Моделирование фонда как управление комплектованием // Библиотека.- 1997.- № 1.- С. 20-21.
Матлина С.Г. Привлекательная библиотека или Что может реклама: Практ. пособие. - М.: Либерея, 1997. - 96 с.
Матусевич В., Чекмарев А. Менеджмент і маркетинг в інформаційній сфері: Функції бібліотекаря// Бібліотечний вісник. - 2002.- № 6.- С. 14-17.
Никитина Г.В., Годунова А.П. ЦБС: Пути развития // Библиотековедение.-1994.- № 2(6).- С.113-117.
Рассохіна Н. Бібліотечний фонд: проблеми поповнення, збереження та вивчення (З досвіду Алчевської міської ЦБС) // Бібл. планета. - 2004.- № 3.-
С. 17-19.
Панова Р. Положительный имидж: как его создать? // Библиотека.- 1997.- № 2.- С. 11-13.
Планування: стратегія і тактика. - К.: Нац. парламент. б-ка України, 2005. - 71 с.
Стан поповнення та збереження фондів у бібліотеках Черкаської області: (Моніторингове дослідження)/ Черкаська обл. університет. наук. б-ка ім. Тараса Шевченка; Підгот. К. Бугаєнко, Р. Куценко. - Черкаси, 2005.- 9 с.
Столяров Ю.Н. Как сохранить библиотечный фонд. - М.: Профиздат, 2001.- 256 с.
Стратегічне планування. - К.: Нац. парламент. б-ка України, 2004. - 52 с.
Суслова И. Некоммерческий маркетинг // Справочник руководителя учреждения культуры. - 2006. - № 4 - С. 46-53.
Суслова И. Стратегическое планирование// Основы библиотечного менеджмента: Учеб.-практ. пособие.- М.: Либерия, 2000.- С. 67-77.- (Альманах; Приложение к журн. «Библиотека»).
Суслова И.М. Практический маркетинг в библиотеках. - М.: Изд-во «Либерея», 2004.- 144 с.
Терехин В.И. Библиотечный фонд: Учеб. пособие / Моск. гос. ун-т культуры.- 2-е изд., исправ. и доп. - М.: Профиздат, 2001.- 176 с.
Тихонова Н. Оптимальный размер текущего комплектования: варианты расчетов // Библиотека.- 2002.- № 11.- С. 9-13.
Тюлина Н. Стратегия выживания? // Библиотека.- 1992.- №7/8.- С. 14-16.- (О сущности библиотечного маркетинга).
Федкевич Н. Редакції журналів - наші великі друзі! [Допомога у комплектуванні фонду] // Бібл. планета. - 2005. - № 3 (29).- С. 35-36.
Фенелонов Е.А., Некрасова Н.В. Пути к преобразованию публичных библиотек// Библиотековедение. -1996.- № 2 (6). - С. 104-113.
Филиппенко Н.И., Сергеева Н.К., Обновление библиотечных фондов как условие их эффективного использования // Сов. библиотековедение. - 1989.-
№ 3.- С. 32-36.
Фонотов Г. Маркетинг: обретения и потери // Библиотека.- 1994.- № 4.- С. 26-29.
Формування та використання інформаційних ресурсів бібліотек системи Міністерства культури і мистецтв України через призму державної статистики (1999-2001 рр.)/ Нац. парлам. б-ка України; Підгот.: Гудімова Н.О., Лахно О.П., Салко Л.Г. - К., 2002.- 12 с.
Харламова Н.Б. Поиск оптимальных путей комплектования фондов библиотек в новых экономических условиях// Науч. и техн. б-ки.- 1999.- № 3.-
С. 71-74.
Чернякова Ю. Стратегическое планирование в ЦБС // Библиотека.- 1997.- № 11.- С. 23-26.
Шелегеда В.М. Фонди обласної універсальної наукової бібліотеки: проблеми формування і збереження // Бібліотеки у створенні єдиного інформаційного простору Хмельниччини: Матеріали міжвід. наук.-практ. конф. / Хмельницька обл. універс. наук. б-ка ім. М. Островського. - Хмельницький, 2004.-
С. 97-98.
Эйдемиллер И.В. Стратегия формирования фондов публичных библиотек: Маркетинговый подход/ Рос. нац. б-ка.- СПБ., 1995.- 212 с.
Эйдемиллер И.В. Концепция формирования библиотечных фондов сельских библиотек в условиях новой информационной и экономической ситуации// Сельская библиотека на путях выхода из кризиса/ Рос. нац. б-ка.- СПб., 2002.- С. 30-33.
Эйдемиллер И. Тендер на закупку книг: экономия средств или непозволительная роскошь? // Бібліотечний форум України. - 2004.- №3 (5).- С. 7-12.
Ястребова Е.Н. Маркетинг-микс и его эффективность // Библиотека.- 1992.- № 5/6.- С. 12-14.
Ястребова Е.Н. Учимся маркетингу // Библиотекарь.- 1990.- № 6.-
С. 76-77.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підписано до друку 15.08.06. Формат 60х84/16
Обл.-вид. арк. 1,75. Тир. 150 пр. Зам. 81.

Ротапринт Нац. парлам. б-ки України
Київ-70, Боричів узвіз,13
Тел. 425-31-76

 

 



Расширенный поиск РАСШИРЕННЫЙ ПОИСК

Переводы ПЕРЕВОДЫ

Подборки ПОДБОРКИ

Фонд книг ЦГНТБ ГМК Украины КНИГИ

Фонд аналитических описаний ЦГНТБ ГМК Украины АНАЛИТИЧЕСКИЕ ОПИСАНИЯ

Фонд стандартов ЦГНТБ ГМК Украины СТАНДАРТЫ

Фонд патентов ЦГНТБ ГМК Украины ПАТЕНТЫ



Реклама

ГЛАВНАЯ    О БИБЛИОТЕКЕ    ПАРТНЕРЫ    ССЫЛКИ    КОНТАКТЫ   
Copyrights © ЦГНТБ ГМК Украины 2000-2017
Design and programming by Lemaryn