ЦГНТБ ГМК
ГЛАВНАЯ
О БИБЛИОТЕКЕ
ПАРТНЕРЫ
ССЫЛКИ
КОНТАКТЫ
в нашем каталоге
248359
записей


Задать вопрос

Реклама

Авторские книги Стасовский Ю.Н. Хотим предложить Вам на нашем сайте книгу Стасовский Ю.Н. "Проектирование современных производств обработки металлов давлением: Учебник."
Купить здесь.


Мироненко М.А. "Менеджмент ощадливого виробництва"
Купить здесь.



Научно-технический и производственный журнал «Металлургическая и горнорудная промышленность» Единственное в Украине специализированное издание, освящающее все проблемы ГМК. Журнал имеет государственную и зарубежную сферу распространения. Главная задача журнала – рекламная поддержка передовых технологий, публикация информации о новейших научно-технических достижениях.


Интернет магазин бытовой техники и электроники. Доставка по Украине

Интернет магазин бытовой техники и электроники Mega-Mart

Профсоюз металлургов и горняков Украины

Металлургический государственный музей Украины
Инновационный центр СЛАЛЕН. Помощь изобретателям.






 
 
Указатель РАЗДЕЛЫ  //  Координационно-методическая работа  //  Нормативные документы  //  Про телекомунікації (закон)





Про телекомунікації (закон)

 

Про телекомунікації
ЗАКОН УКРАЇНИ
вiд 18.11.2003 № 1280-IV

( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2004, N 12, ст.155 )
 
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
  N 1876-IV ( 1876-15 ) від 24.06.2004, ВВР, 2004, N 48, ст.526
  N 2119-IV ( 2119-15 ) від 21.10.2004, ВВР, 2005, N  2, ст.34
  N 2285-IV ( 2285-15 ) від 23.12.2004, ВВР, 2005, N 7-8, ст.162
  N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005, ВВР, 2005, N 17, N 18-19,
                                                           ст.267 )
 
 
     Цей Закон   встановлює  правову  основу  діяльності  у  сфері
телекомунікацій.
 
     Закон визначає  повноваження  держави  щодо   управління   та
регулювання  зазначеної  діяльності,  а також права,  обов'язки та
засади відповідальності фізичних  і  юридичних  осіб,  які  беруть
участь  у  даній  діяльності  або користуються телекомунікаційними
послугами.
 
                             Глава I
 
                        ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
     Стаття 1. Визначення основних термінів
 
     1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
 
     абонент - споживач телекомунікаційних  послуг,  який  отримує
телекомунікаційні  послуги  на умовах договору,  котрий передбачає
підключення кінцевого обладнання,  що перебуває в  його  власності
або користуванні, до телекомунікаційної мережі;
 
     абонентна плата - фіксований платіж,  який може встановлювати
оператор  телекомунікацій  для  абонента  за  доступ  на постійній
основі до своєї  телекомунікаційної  мережі  незалежно  від  факту
отримання послуг;
 
     адреса мережі  Інтернет  -  визначений  чинними  в  Інтернеті
міжнародними стандартами цифровий та/або символьний  ідентифікатор
доменних імен в ієрархічній системі доменних назв;
 
     адресний простір  мережі  Інтернет  - сукупність адрес мережі
Інтернет;
 
     безпроводовий доступ     до     телекомунікаційної     мережі
(безпроводовий   доступ)   -   електрозв'язок   з    використанням
радіотехнологій, під час якого кінцеве обладнання хоча б одного із
споживачів може вільно  переміщатися  із  збереженням  унікального
ідентифікаційного    номера    в    межах    пунктів    закінчення
телекомунікаційної мережі,  які під'єднані до одного комутаційного
центру;
 
     взаємоз'єднання телекомунікаційних   мереж   -   встановлення
фізичного    та/або    логічного     з'єднання     між     різними
телекомунікаційними   мережами  з  метою  забезпечення  можливості
споживачам   безпосередньо   або    опосередковано    обмінюватись
інформацією;
 
     голосова телефонія  -  обмін  інформацією голосом у реальному
часі з використанням телекомунікаційних мереж;
 
     дані - інформація  у  формі,  придатній  для  автоматизованої
обробки її засобами обчислювальної техніки;
 
     домен -   частина   ієрархічного  адресного  простору  мережі
Інтернет,  яка   має   унікальну   назву,   що   її   ідентифікує,
обслуговується  групою  серверів  доменних  імен та централізовано
адмініструється;
 
     домен.UA -  домен  верхнього  рівня  ієрархічного   адресного
простору мережі Інтернет, створений на основі кодування назв країн
відповідно до міжнародних стандартів, для обслуговування адресного
простору українського сегмента мережі Інтернет;
 
     домен другого  рівня  -  частина  адресного  простору  мережі
Інтернет,  що розташовується на другому рівні ієрархії імен у  цій
мережі;
 
     електрозв'язок - див. "телекомунікації";
 
     загальнодоступні (універсальні)  телекомунікаційні  послуги -
мінімальний набір визначених цим Законом послуг нормованої якості,
доступний усім споживачам на всій території України;
 
     Інтернет - всесвітня інформаційна система загального доступу,
яка логічно зв'язана глобальним адресним простором та базується на
Інтернет-протоколі, визначеному міжнародними стандартами;
 
     інформаційна система    загального   доступу   -   сукупність
телекомунікаційних мереж  та  засобів  для  накопичення,  обробки,
зберігання та передавання даних;
 
     інформаційна безпека  телекомунікаційних  мереж  -  здатність
телекомунікаційних  мереж  забезпечувати  захист   від   знищення,
перекручення,  блокування інформації,  її несанкціонованого витоку
або від порушення встановленого порядку її маршрутизації;
 
     інформація - відомості,  подані у вигляді  сигналів,  знаків,
звуків, рухомих або нерухомих зображень чи в інший спосіб;
 
     канал електрозв'язку    -   сукупність   технічних   засобів,
призначених  для  перенесення  електричних  сигналів   між   двома
пунктами телекомунікаційної мережі, і який характеризується смугою
частот та/або швидкістю передачі;
 
     кінцеве обладнання - обладнання,  призначене для з'єднання  з
пунктом  закінчення телекомунікаційної мережі з метою забезпечення
доступу до телекомунікаційних послуг;
 
     ліцензія -   документ,   що    засвідчує    право    суб'єкта
господарювання на здійснення зазначеного в ньому виду діяльності у
сфері телекомунікацій протягом визначеного  строку  на  конкретних
територіях з виконанням ліцензійних умов;
 
     ліцензування -  видача,  переоформлення,  продовження терміну
дії,  визнання недійсними,  анулювання ліцензій,  видача копій  та
дублікатів  ліцензій,  ведення  ліцензійних  справ  та ліцензійних
реєстрів,  контроль  за  додержанням  ліцензійних   умов,   видача
розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов;
 
     монопольний (домінуючий) оператор телекомунікацій - оператор,
який  відповідно  до  законодавства  України   займає   монопольне
(домінуюче) становище на ринку певних телекомунікаційних послуг на
території держави чи певного регіону;
 
     Національний план  нумерації - нормативно-правовий акт,  який
визначає структуру,  регламентує розподіл  та  умови  використання
номерного ресурсу в телекомунікаційних мережах;
 
     номерний ресурс   -   сукупність    цифрових    знаків,    що
використовуються  для  позначення  (ідентифікації) мереж,  послуг,
пунктів закінчення мережі в телекомунікаційних мережах  загального
користування;
 
     оператор телекомунікацій  - суб'єкт господарювання,  який має
право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій  із  правом
на  технічне  обслуговування  та  експлуатацію  телекомунікаційних
мереж;
 
     передавання даних - передавання інформації у вигляді даних  з
використанням телекомунікаційних мереж;
 
     провайдер телекомунікацій - суб'єкт господарювання,  який має
право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій  без  права
на  технічне  обслуговування  та  експлуатацію  телекомунікаційних
мереж і надання в користування каналів електрозв'язку;
 
     проводовий електрозв'язок   -   передавання    і    приймання
інформації  із  застосуванням  проводових  ліній  з металевими або
волоконнооптичними жилами;
 
     пункт закінчення  телекомунікаційної  мережі  -  місце  стику
(з'єднання) мережі телекомунікацій та кінцевого обладнання;
 
     ресурси телекомунікаційних      мереж      -     наявні     в
телекомунікаційних мережах кількість  номерів  (номерний  ресурс),
кількість  і  пропускна спроможність проводових ліній з металевими
жилами,  оптичними волокнами,  радіоліній,  каналів,  трактів  для
передавання    інформації,   комутаційних   станцій   та   вузлів,
радіочастотний ресурс;
 
     розподіл номерного ресурсу - виділення  номерного  ресурсу  з
визначеного   діапазону  номерів  для  надання  телекомунікаційних
послуг;
 
     розрахункова такса -  сума,  що  визначає  розмір  оплати  за
доступ  до  технічних  та  технологічних ресурсів мереж операторів
телекомунікацій (здійснення доступу) для пропуску одиниці  трафіка
і  застосовується  для операторів,  які є суб'єктами господарської
діяльності на території України;
 
     рухомий (мобільний) зв'язок - електрозв'язок із застосуванням
радіотехнологій, під час якого кінцеве обладнання хоча б одного із
споживачів  може  вільно  переміщатися  в   межах   усіх   пунктів
закінчення телекомунікаційної мережі, зберігаючи єдиний унікальний
ідентифікаційний номер мобільної станції;
 
     споживач  телекомунікаційних послуг (споживач) - юридична або
фізична    особа,    яка   потребує,   замовляє   та/або   отримує
телекомунікаційні послуги для власних потреб;
 
     споруди електрозв'язку   -   будівлі,   вежі,   антени,    що
використовуються для організації електрозв'язку;
 
     сталість телекомунікаційної      мережі     -     властивості
телекомунікаційної мережі зберігати  повністю  або  частково  свої
функції за умови впливу на неї дестабілізуючих чинників;
 
     суб'єкти ринку   телекомунікацій   -   оператори,  провайдери
телекомунікацій, споживачі  телекомунікаційних  послуг,  виробники
та/або постачальники технічних засобів телекомунікацій;
 
     телекомунікації (електрозв'язок)        -        передавання,
випромінювання  та/або  приймання  знаків,  сигналів,   письмового
тексту,  зображень  та  звуків  або повідомлень будь-якого роду по
радіо, проводових, оптичних або інших електромагнітних системах;
 
     телекомунікаційна мережа   -   комплекс   технічних   засобів
телекомунікацій   та   споруд,   призначених   для  маршрутизації,
комутації,  передавання   та/або   приймання   знаків,   сигналів,
письмового  тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого
роду по радіо,  проводових,  оптичних  чи  інших  електромагнітних
системах між кінцевим обладнанням;
 
     телекомунікаційна мережа     загального     користування    -
телекомунікаційна  мережа,  доступ  до  якої  відкрито  для   всіх
споживачів;
 
     телекомунікаційна мережа доступу - частина телекомунікаційної
мережі  між  пунктом  закінчення  телекомунікаційної   мережі   та
найближчим вузлом (центром) комутації включно;
 
     телекомунікаційна послуга   (послуга)  -  продукт  діяльності
оператора  та/або  провайдера  телекомунікацій,   спрямований   на
задоволення потреб споживачів у сфері телекомунікацій;
 
     телемережі     -    телекомунікаційні    мережі    загального
користування,  що призначаються для передавання програм радіо-  та
телебачення,  а  також  інших  телекомунікаційних і мультимедійних
послуг  і  можуть  інтегруватися  з   іншими   телекомунікаційними
мережами  загального  користування;  (  Абзац  статті 1 в редакції
Закону N 1876-IV ( 1876-15 ) від 24.06.2004 )
 
     технічні засоби телекомунікацій -  обладнання,  станційні  та
лінійні   споруди,  призначені  для  утворення  телекомунікаційних
мереж;
 
     транспортна телекомунікаційна мережа - мережа,  що забезпечує
передавання  знаків,  сигналів,  письмового  тексту,  зображень та
звуків або повідомлень будь-якого роду  між  підключеними  до  неї
телекомунікаційними мережами доступу;
 
     фіксований зв'язок  -  телекомунікації,  що  здійснюються  із
застосуванням стаціонарного (нерухомого) кінцевого обладнання.
 
     Стаття 2. Мета Закону
 
     1. Метою  цього  Закону  є  забезпечення  повсюдного  надання
телекомунікаційних послуг достатніх асортименту,  обсягу та якості
шляхом  обмеженого  регулювання  ринкових  відносин  для  сприяння
ефективному     функціонуванню    відкритого    і    справедливого
конкурентного ринку. Закон визначає засади захисту прав споживачів
та контролю за ринком телекомунікацій з боку держави.
 
     Стаття 3. Призначення телекомунікацій
 
     1. Сфера  телекомунікацій є складовою частиною галузі зв'язку
України.
 
     2. Телекомунікації  є  невід'ємною  частиною  виробничої   та
соціальної інфраструктури  України  і  призначені  для задоволення
потреб фізичних та  юридичних  осіб,  органів  державної  влади  в
телекомунікаційних послугах.
 
     Стаття 4. Законодавство про телекомунікації
 
     1. Законодавство  України  про  телекомунікації складається з
Конституції   України  (  254к/96-ВР  ),  цього  Закону  та  інших
нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері.
 
     Стаття 5. Сфера дії Закону
 
     1. Дія  цього Закону поширюється на відносини суб'єктів ринку
телекомунікацій  щодо  надання  та  отримання   телекомунікаційних
послуг   і   використання   телекомунікаційних   мереж  загального
користування.
 
     2. Дія  цього  Закону  не  поширюється  на  телекомунікаційні
мережі,   що   не   взаємодіють   з  телекомунікаційними  мережами
загального користування,  за винятком  їх  використання  в  умовах
надзвичайної ситуації, надзвичайного та воєнного стану.
 
     Стаття 6. Принципи діяльності у сфері телекомунікацій
 
     1. Основними принципами діяльності у сфері телекомунікацій є:
 
     1) доступ  споживачів до загальнодоступних телекомунікаційних
послуг,  які необхідні їм для задоволення власних потреб, участі в
політичному, економічному та громадському житті;
 
     2) взаємодія та  взаємозв'язаність  телекомунікаційних  мереж
для забезпечення можливості зв'язку між споживачами всіх мереж;
 
     3) забезпечення    сталості    телекомунікаційних   мереж   і
управління  цими   мережами   з   урахуванням   їх   технологічних
особливостей на основі єдиних стандартів, норм та правил;
 
     4) державна   підтримка   розвитку  вітчизняного  виробництва
технічних засобів телекомунікацій;
 
     5) заохочення     конкуренції    в    інтересах    споживачів
телекомунікаційних послуг;
 
     6) збільшення обсягів телекомунікаційних послуг,  їх переліку
та утворення нових робочих місць;
 
     7) впровадження  світових  досягнень у сфері телекомунікацій,
залучення,  використання вітчизняних та іноземних  матеріальних  і
фінансових ресурсів, новітніх технологій, управлінського досвіду;
 
     8) сприяння  розширенню  міжнародного співробітництва у сфері
телекомунікацій та розвитку глобальної телекомунікаційної мережі;
 
     9) забезпечення  доступу споживачів до інформації про порядок
отримання та якість телекомунікаційних послуг;
 
     10) ефективність,    прозорість    регулювання    у     сфері
телекомунікацій;
 
     11) створення   сприятливих   умов   діяльності    у    сфері
телекомунікацій  з  урахуванням  особливостей  технологій та ринку
телекомунікацій.
 
     2. Надання телекомунікаційних послуг на території  України  є
виключним  правом  юридичних осіб з місцезнаходженням на території
України,  які зареєстровані відповідно до  законодавства  України,
та/або  фізичних  осіб  -  суб'єктів  підприємницької діяльності з
постійним місцем проживання на території України.
 
     Стаття 7. Вживання мов у сфері телекомунікацій
 
     1. У  сфері  надання  телекомунікаційних  послуг  в   Україні
вживаються українська мова,  мови інших національностей відповідно
до законодавства України.
 
     2. Адреси   відправника   та    одержувача    телеграм,    що
пересилаються в межах України, повинні зазначатись українською або
російською мовою.
 
     3. Текст телеграми може  бути  написаний  будь-якою  мовою  з
використанням літер кирилиці або латинської абетки.
 
     4. Міжнародні    повідомлення,    які    передаються    через
телекомунікаційні мережі загального користування,  обробляються  з
використанням мов, передбачених міжнародними договорами України.
 
     Стаття 8. Обліково-звітний час у сфері телекомунікацій
 
     1. При   здійсненні   діяльності   у   сфері  телекомунікацій
застосовується єдиний обліково-звітний час - київський.
 
     2. У  міжнародних   телекомунікаціях   обліково-звітний   час
визначається міжнародними договорами України.
 
     Стаття 9. Охорона таємниці телефонних розмов, телеграфної
               та іншої кореспонденції, безпека телекомунікацій
 
     1. Охорона таємниці телефонних розмов,  телеграфної чи  іншої
кореспонденції,     що     передаються     технічними     засобами
телекомунікацій,  та інформаційна безпека телекомунікаційних мереж
гарантуються Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України.
 
     2. Зняття  інформації  з телекомунікаційних мереж заборонене,
крім випадків, передбачених законом.
 
     3. Оператори,  провайдери телекомунікацій зобов'язані вживати
відповідно до законодавства технічних та організаційних заходів із
захисту   телекомунікаційних   мереж,   засобів   телекомунікацій,
інформації з обмеженим доступом про організацію телекомунікаційних
мереж та інформації, що передається цими мережами.
 
     Стаття 10. Землі телекомунікацій
 
     1. До земель  телекомунікацій  як  складової  частини  земель
зв'язку  належать  земельні ділянки,  що надаються в установленому
порядку у власність або передаються їх власниками в  постійне  або
тимчасове користування,  у тому числі в оренду,  фізичним особам -
суб'єктам  підприємницької  діяльності  та  юридичним  особам  для
розташування   лінійних,  станційних  споруд,  антен,  веж,  інших
технічних засобів телекомунікацій.
 
     2. Уздовж  повітряних,  кабельних  ліній  електрозв'язку   та
навколо   випромінюючих   споруд   електрозв'язку   встановлюються
охоронні зони,  а в разі необхідності утворюються просіки. Порядок
надання та використання земельних ділянок,  установлення охоронних
зон і утворення просік визначається законодавством України.
 
     3. У разі припинення діяльності у сфері телекомунікацій осіб,
зазначених  у  частині  першій  цієї  статті,  припинення  прав на
земельну ділянку  здійснюється  на  підставах  і  в  порядку,  які
встановлені земельним законодавством України.
 
     4. Розміри  земельних ділянок,  у тому числі охоронних зон та
просік,  що надаються особам,  зазначеним у  частині  першій  цієї
статті,  визначаються  відповідно  до  норм  відведення земель для
цього  виду  діяльності  та  проектно-кошторисною   документацією,
затверджених в установленому порядку.
 
     5. У  разі  вилучення  земельної ділянки або виникнення права
обмеженого  користування  чужою  земельною   ділянкою   та   іншою
нерухомістю викупна ціна,  а також плата за користування земельною
ділянкою  та  іншою  нерухомістю  встановлюються   відповідно   до
законодавства.
 
     6. Особи, які відповідно до цього Закону отримали ліцензію на
здійснення  діяльності  у  сфері  телекомунікацій,   мають   право
вимагати  від  власників  земельних  ділянок або землекористувачів
установлення сервітутів до категорії земель,  визначених Земельним
кодексом   України   (  2768-14  ),  для  прокладання  під  землею
телекомунікаційних  мереж  та/або  усунення  їх пошкоджень. Розмір
плати   (тарифи)   за   встановлення   земельного   сервітуту  для
прокладання     під     землею    та/або    усунення    пошкоджень
телекомунікаційних   мереж  для  власників  або  землекористувачів
установлює Кабінет Міністрів України.
 
     Стаття 11. Взаємодія операторів телекомунікацій з органами
                державної влади, органами місцевого самоврядування
                та іншими особами
 
     1. Взаємодія  операторів телекомунікацій з органами державної
влади та органами місцевого самоврядування стосовно отримання ними
телекомунікаційних   послуг  здійснюється  на  договірних  засадах
відповідно до законодавства України.
 
     2. Власники  залізничних  вокзалів,  аеропортів,  морських  і
річкових портів,  пристаней,  автовокзалів (автостанцій),  а також
контрольно-пропускних  пунктів  на  державному  кордоні,   станцій
технічного    обслуговування,    готелів,    мотелів   зобов'язані
організувати  надання  телекомунікаційних   послуг   у   достатніх
обсягах.
 
     Стаття 12. Науково-технічне забезпечення функціонування
                і розвитку телекомунікацій
 
     1. Науково-технічне забезпечення  функціонування  й  розвитку
телекомунікацій    здійснюється    шляхом   організації   наукових
досліджень,  створення  нормативно-правової  бази  та  розроблення
нормативної   документації,  гармонізації  державних  і  галузевих
стандартів  з   міжнародними   стандартами,   впровадження   нових
технологій та засобів телекомунікацій.
 
                             Глава II
 
           ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ
 
     Ухвалення державної   політики  та  законодавче  забезпечення
державного  управління  і  регулювання  у  сфері   телекомунікацій
здійснює Верховна Рада України.
 
     Стаття 13. Органи управління у сфері телекомунікацій
 
     1. Державне управління у сфері телекомунікацій здійснюють:
 
     Кабінет Міністрів України;
 
     центральний орган виконавчої влади в галузі зв'язку;
 
     інші органи виконавчої влади відповідно до закону.
 
     Стаття 14. Компетенція Кабінету Міністрів України у сфері
                телекомунікацій
 
     1. Кабінет Міністрів України:
 
     1) забезпечує   проведення   державної   політики   у   сфері
телекомунікацій;
 
     2) забезпечує  рівні  умови  розвитку  всіх  форм власності у
сфері телекомунікацій;
 
     3) здійснює управління об'єктами державної власності у  сфері
телекомунікацій;
 
     4) спрямовує   і   координує  діяльність  міністерств,  інших
центральних органів виконавчої влади у сфері телекомунікацій.
 
     Стаття 15. Повноваження центрального органу виконавчої
                влади в галузі зв'язку
 
     1. Центральний   орган  виконавчої  влади  в  галузі  зв'язку
(ЦОВЗ):
 
     1) розробляє  пропозиції  щодо  державної  політики  у  сфері
телекомунікацій і реалізує її у межах своїх повноважень;
 
     2) розробляє   проекти   законів,  інших  нормативно-правових
актів;
 
     3) розробляє та затверджує нормативно-правові акти з  питань,
віднесених до його компетенції;
 
     4) визначає   вимоги  щодо  рівня  якості  телекомунікаційних
послуг;
 
     5) впроваджує   технічну    політику    у    сфері    надання
телекомунікаційних     послуг,    стандартизації,    підтвердження
відповідності технічних засобів телекомунікацій;
 
     (  Пункт  6  статті 15 виключено на підставі Закону N 1876-IV
( 1876-15 ) від 24.06.2004 )
 
     7) організовує та  відповідає  за  розроблення  стандартів  у
сфері телекомунікацій;
 
     8) затверджує  технічні  вимоги  до телекомунікаційних мереж,
засобів і об'єктів телекомунікацій;
 
     9) розробляє  та  реалізує  технічну  політику  у  формуванні
номерного ресурсу;
 
     10) розробляє   за   участю  Національної  комісії  з  питань
регулювання  зв'язку  (НКРЗ),  міністерств  та  інших  центральних
органів   виконавчої   влади  Концепцію  розвитку  телекомунікацій
України,  спрямовану  на  досягнення  стратегічних  інтересів   та
міжнародної конкурентоздатності України;
 
     11) розробляє  прогнози  розвитку телекомунікаційних мереж та
послуг;
 
     12) організовує   наукове   забезпечення   функціонування   і
розвитку сфери телекомунікацій;
 
     13) організовує    проведення    досліджень    та    розробку
рекомендацій щодо конвергенції комп'ютерних та  телекомунікаційних
технологій;
 
     14) інформує  суб'єктів ринку телекомунікацій про політику та
стратегію    розвитку    телекомунікаційних    мереж    загального
користування;
 
     15) вирішує  в  межах  компетенції  питання щодо забезпечення
зв'язку  для   потреб   державної   системи   урядового   зв'язку,
національної  системи  конфіденційного  зв'язку,  органів безпеки,
оборони, охорони правопорядку;
 
     16) вирішує  в  межах  компетенції  питання  щодо  готовності
функціонування  телекомунікаційних мереж загального користування в
умовах надзвичайних ситуацій та надзвичайного стану;
 
     17) здійснює співробітництво з міжнародними організаціями  та
відповідними органами інших держав;
 
     18) виконує  обов'язки  Адміністрації  зв'язку та радіочастот
України;
 
     19) здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.
 
                            Глава III
 
               РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ
 
     Стаття 16. Мета регулювання
 
     1. Метою регулювання у сфері  телекомунікацій  є  максимальне
задоволення   попиту   споживачів  на  телекомунікаційні  послуги,
створення  сприятливих  організаційних  та  економічних  умов  для
залучення  інвестицій,  збільшення обсягів послуг та підвищення їх
якості,  розвитку  та  модернізації  телекомунікаційних  мереж   з
урахуванням інтересів національної безпеки.
 
   ( Стаття 17 набирає чинності в 2004 році )
     Стаття 17. Орган регулювання у сфері телекомунікацій
 
     1. Органом  регулювання у сфері телекомунікацій є Національна
комісія з  питань  регулювання  зв'язку  (НКРЗ),  яка  утворюється
відповідно до законодавства України.
 
     2. НКРЗ є центральним органом виконавчої влади із спеціальним
статусом, який підконтрольний Президенту України.
 
     3. НКРЗ діє на підставі Положення про Національну  комісію  з
питань    регулювання    зв'язку,   розробленого   відповідно   до
законодавства і затвердженого Президентом України.
 
     Стаття 18. Повноваження Національної комісії з питань
                регулювання зв'язку
 
     1. Національна комісія з питань регулювання зв'язку:
 
     1) вносить   пропозиції   до  органів  державної  влади  щодо
проектів законів та інших нормативно-правових актів,  стандартів у
сфері телекомунікацій;
 
     2) видає нормативні акти з питань, що належать до компетенції
НКРЗ, та контролює їх виконання;
 
     3)  забезпечує  державний  нагляд  за  додержанням суб'єктами
ринку  законодавства  про  телекомунікації;  ( Пункт 3 статті 18 в
редакції Закону N 1876-IV ( 1876-15 ) від 24.06.2004 )
 
     4) здійснює  ліцензування  та  реєстрацію  у  сфері   надання
телекомунікаційних послуг;
 
     5) здійснює  розподіл,  присвоєння,  облік номерного ресурсу,
видачу та скасування дозволів,  нагляд за використанням  номерного
ресурсу;
 
     6) здійснює  контроль  за якістю телекомунікаційних послуг та
задоволенням попиту споживачів;
 
     7) здійснює відповідно до закону тарифне регулювання у  сфері
телекомунікацій   та   встановлює  порядок  взаєморозрахунків  між
операторами телекомунікацій;
 
     8) дає  дозвіл  операторам,  провайдерам  телекомунікацій  на
встановлення   спеціальних  тарифів  для  інвалідів  та  соціально
незахищених осіб на загальнодоступні телекомунікаційні послуги;
 
     9) здійснює        організаційно-правове         забезпечення
загальнодоступних телекомунікаційних послуг;
 
     10) отримує    безоплатно    від    операторів,   провайдерів
телекомунікацій статистичну  звітність  в  обсягах,  порядку  і  в
терміни, визначені законодавством;
 
     11) отримує  безоплатно  від  центральних та місцевих органів
виконавчої влади,  органів виконавчої влади Автономної  Республіки
Крим,   органів  місцевого  самоврядування  документи,  матеріали,
статистичну та іншу інформацію, визначену законодавством;
 
     12) приймає  в  межах  своєї  компетенції  рішення,   які   є
обов'язковими для виконання суб'єктами ринку телекомунікацій;
 
     13) застосовує   в   установленому   законодавством   порядку
адміністративні стягнення до суб'єктів ринку телекомунікацій;
 
     14) передає до Антимонопольного комітету України матеріали  в
разі  виявлення  порушень  законодавства  про  захист  економічної
конкуренції;
 
     15) звертається до суду з відповідними  позовними  заявами  в
разі порушення суб'єктами господарювання, що здійснюють діяльність
на ринку телекомунікацій, законодавства про телекомунікації;
 
     16) регулює   взаємодію   операторів   при    взаємоз'єднанні
телекомунікаційних мереж;
 
     17) створює  сприятливі організаційні та економічні умови для
залучення інвестицій у сферу телекомунікацій;
 
     18) забезпечує    рівні    умови    діяльності    у     сфері
телекомунікацій;
 
     19) забезпечує  досудове  вирішення  спорів  між операторами,
провайдерами      телекомунікацій       щодо       взаємоз'єднання
телекомунікаційних мереж;
 
     20) веде реєстр операторів, провайдерів телекомунікацій;
 
     21) розробляє   та   затверджує  в  межах  своєї  компетенції
Регламент НКРЗ, а також інші нормативно-правові акти;
 
     22) здійснює   співробітництво   з   відповідними    органами
регулювання у сфері телекомунікацій інших держав;
 
     23) видає  офіційний  друкований  бюлетень і публікує в ньому
нормативно-правові акти,  відомості,  передбачені цим Законом,  та
іншу інформацію;
 
     24) здійснює  інші  повноваження,  передбачені  цим  Законом,
іншими законами та нормативно-правовими актами.
 
     Стаття 19. Нагляд за ринком телекомунікацій
 
     1. Нагляд за ринком телекомунікацій здійснюється шляхом:
 
     1) контролю за якістю телекомунікаційних послуг;
 
     2) перевірки   додержання   ліцензійних   умов   операторами,
провайдерами телекомунікацій;
 
     3) контролю  за  додержанням суб'єктами ринку телекомунікацій
законодавства,  стандартів та  інших  нормативних  актів  у  сфері
телекомунікацій.
 
     2. Для  здійснення нагляду за ринком телекомунікацій у складі
НКРЗ створюється Державна інспекція зв'язку.
 
     3. Для здійснення нагляду за ринком телекомунікацій  посадові
особи НКРЗ мають право:
 
     1) безперешкодного   доступу  на  територію  і  в  приміщення
операторів, провайдерів телекомунікацій;
 
     2) давати  в  межах   своїх   повноважень   суб'єктам   ринку
телекомунікацій  обов'язкові  для  виконання приписи щодо усунення
порушень нормативно-правових актів;
 
     3) застосовувати  в  установленому   законодавством   порядку
санкції   за   порушення   законодавства  про  телекомунікації  до
суб'єктів ринку телекомунікацій;
 
     4) безоплатно отримувати від суб'єктів ринку  телекомунікацій
необхідні інформацію, пояснення та інші матеріали;
 
     5) інші права, визначені законом.
 
    ( Стаття 20 набирає чинності в 2004 році )
     Стаття 20. Склад, порядок призначення членів та керівництва
                НКРЗ
 
     1. НКРЗ складається з Голови Комісії та семи членів  Комісії,
яких  призначає  за поданням Прем'єр-міністра України на посади та
припиняє їх повноваження на цих посадах Президент України.
 
     2. Голова та члени НКРЗ призначаються на посаду  терміном  на
п'ять  років.  Голова  та  жоден із членів НКРЗ не можуть обіймати
посаду більше ніж десять років сумарно.
 
     3. НКРЗ набирає чинності з  моменту  призначення  повного  її
складу.
 
     4. Голова  та  члени НКРЗ повинні бути громадянами України не
старше 65 років,  мати вищу освіту,  практичний  та  управлінський
досвід, стаж роботи в галузі зв'язку не менше чотирьох років.
 
     5. Голова   та   члени   НКРЗ   не   можуть  бути  власниками
корпоративних  прав  операторів   телекомунікацій   та   поштового
зв'язку,  виробників  телекомунікаційного  обладнання,  діяльність
яких відповідно до цього Закону регулюється НКРЗ,  отримувати  від
них  фінансову  або  матеріальну винагороду та допомогу чи займати
будь-яку посаду, в тому числі на громадських засадах.
 
     6. Голова та члени НКРЗ можуть  бути  звільнені  з  посади  у
разі:
 
     1) подання у відставку;
 
     2) припинення громадянства України;
 
     3) неможливості виконувати свої обов'язки за станом здоров'я;
 
     4) набрання  законної  сили  обвинувальним  вироком суду щодо
них;
 
     5) порушення  обмежень,  передбачених  частиною  п'ятою  цієї
статті.
 
     7. Голова  НКРЗ  не може обіймати цю посаду більше ніж десять
років сумарно.
 
     8. Голова НКРЗ:
 
     1) координує   роботу   НКРЗ   таким   чином,   щоб   сприяти
оперативному й ефективному вирішенню всіх питань,  які належать до
повноважень НКРЗ;
 
     2) головує на засіданнях НКРЗ;
 
     3) представляє  НКРЗ  з  питань,  що  потребують  нарад   або
контактів   з   вищими   посадовими  особами  центральних  органів
державної влади;
 
     4)  інформує Президента України щодо прийнятих НКРЗ рішень та
прийнятих нормативних документів;
 
     5) надає  Президенту  України та до відома Кабінету Міністрів
України щорічний звіт щодо  діяльності  НКРЗ  стосовно  реалізації
Концепції   розвитку   телекомунікацій,   а   також   щодо   стану
телекомунікацій в Україні протягом минулого року;
 
     6) організовує діяльність НКРЗ та її апарату;
 
     7) видає накази з питань діяльності апарату НКРЗ;
 
     8) приймає на роботу та звільняє з роботи працівників апарату
НКРЗ;
 
     9) підписує  документи,  які  видаються  відповідно до рішень
НКРЗ;
 
     10) представляє   НКРЗ   у   відносинах   з   підприємствами,
установами, організаціями;
 
     11) здійснює  інші  повноваження  відповідно до законодавства
України.
 
     9. У разі вакансії  посади  Голови  чи  члена  НКРЗ  протягом
місяця  Президент  України  призначає  відповідно нового Голову чи
члена НКРЗ.  Термін повноважень нового  Голови  чи  члена  НКРЗ  в
даному разі відповідає терміну повноважень НКРЗ.
 
     10. Засідання  НКРЗ  є правомочними,  якщо на них присутні не
менше п'яти членів НКРЗ.
 
     11. Рішення НКРЗ приймаються більшістю голосів від загального
складу  НКРЗ.  Голова  та кожний член НКРЗ має один голос.  У разі
рівного розподілу голосів голос Голови НКРЗ є вирішальним.
 
     12. Рішення  НКРЗ,  прийняті  в  межах  її   повноважень,   є
обов'язковими     для    виконання    всіма    суб'єктами    ринку
телекомунікацій.
 
     13. Рішення  НКРЗ  можуть  бути  оскаржені  в   установленому
законодавством порядку.
 
     14. Для реалізації повноважень НКРЗ формується апарат у межах
асигнувань,  визначених  Державним  бюджетом  України.  Працівники
апарату НКРЗ мають статус державних службовців.
 
     Стаття 21. Діяльність НКРЗ щодо захисту прав споживачів
 
     1. З   метою   захисту  прав  споживачів  НКРЗ  співпрацює  з
організаціями,  які представляють інтереси споживачів,  забезпечує
такі організації,  а також самих споживачів необхідною інформацією
щодо  діяльності  операторів,  провайдерів   телекомунікацій,   за
винятком  випадків,  коли  ця інформація є інформацією з обмеженим
доступом.
 
     2. Споживачі мають право звертатися  до  НКРЗ  для  вирішення
будь-яких питань, що належать до її повноважень. НКРЗ розглядає ці
питання і приймає рішення відповідно до своєї компетенції.
 
     Стаття 22. Відкритість діяльності НКРЗ
 
     1. НКРЗ забезпечує відкритість своєї діяльності.
 
     2. Порядок і терміни оприлюднення порядку денного НКРЗ та  її
рішень визначаються Регламентом НКРЗ.
 
     3. Рішення НКРЗ приймаються на засіданнях,  які проводяться у
формі відкритих або закритих слухань.  У разі розгляду питань,  що
мають  важливе  суспільне значення,  засідання проводяться у формі
відкритих слухань,  у яких мають право брати участь суб'єкти ринку
телекомунікацій  і  громадські  організації  в  установленому НКРЗ
порядку.
 
     Стаття 23. Відповідальність посадових осіб НКРЗ
 
     1. За   порушення   вимог   цього   Закону,    інших    актів
законодавства,   за  невиконання  або  неналежне  виконання  своїх
службових обов'язків,  внаслідок чого порушені права  та  інтереси
суб'єктів ринку телекомунікацій,  які охороняються законом, Голова
та   члени   НКРЗ   і   посадові   особи   апарату   НКРЗ   несуть
відповідальність згідно із законом.
 
                             Глава IV
 
                 ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ
 
     Стаття 24. Умови застосування технічних засобів
                телекомунікацій
 
     1. Умовами застосування технічних засобів  телекомунікацій  є
їх  відповідність  стандартам  і  технічним регламентам.  Технічні
засоби  телекомунікацій  повинні  мати  виданий  у   встановленому
законодавством  порядку  документ  про підтвердження відповідності
вимогам нормативних документів у сфері телекомунікацій.
 
     2. Підтвердження     відповідності     технічних      засобів
телекомунікацій   здійснюється  згідно  із  Законом  України  "Про
підтвердження відповідності"  (   2406-14   )   акредитованими   в
установленому порядку органами,  уповноваженими на проведення цієї
діяльності, перелік яких узгоджується з НКРЗ.
 
     3. ЦОВЗ приймає рішення щодо переліку технічних засобів,  які
можуть  застосовуватися  в  телекомунікаційних  мережах загального
користування,  і не менше ніж два рази на рік публікує цей перелік
в офіційному бюлетені НКРЗ.
 
     4. Застосування засобів телекомунікацій, не внесених до цього
переліку, погоджується операторами, провайдерами телекомунікацій з
ЦОВЗ у порядку, встановленому законодавством.
 
     5. Критеріями  для  прийняття  рішення про погодження засобів
телекомунікацій,  які можуть застосовуватися в  телекомунікаційних
мережах, є:
 
     1) забезпечення  уніфікації  і  єдності мереж телекомунікацій
загального користування;
 
     2) забезпечення надійності, безпеки мереж телекомунікацій;
 
     3) можливість автоматизації оперативно-технічного  управління
мережами;
 
     4) забезпечення відповідності чинним нормативним документам у
сфері телекомунікацій та  технічним  регламентам  з  підтвердження
відповідності;
 
     5) гармонізація   національних  нормативно-правових  актів  з
підтвердження відповідності у сфері телекомунікацій з міжнародними
та європейськими актами;
 
     6) інші      техніко-економічні      показники,     визначені
законодавством України.
 
     6. ЦОВЗ протягом 60 календарних  днів  від  дати  надходження
заявки оператора,  провайдера телекомунікацій приймає рішення щодо
погодження засобу телекомунікацій,  який може  застосовуватися  на
мережах  телекомунікацій.  У разі прийняття рішення про погодження
засіб  телекомунікацій  повинен   бути   внесений   до   переліку,
передбаченого частиною третьою цієї статті.
 
     7. Контроль  за  дотриманням  умов   застосування   технічних
засобів   у  телекомунікаційних  мережах  загального  користування
здійснює НКРЗ.
 
     8. Порядок   використання   лічильників   обліку   тривалості
телекомунікаційних  послуг,   що   встановлюються   на   кінцевому
обладнанні,   визначає   ЦОВЗ.   Вирішення   спірних   питань  між
операторами,  провайдерами телекомунікацій та їх  абонентами  щодо
розбіжностей  показників тривалості послуг на лічильниках здійснює
НКРЗ.
 
     Стаття 25. Стандартизація у сфері телекомунікацій
 
     1. Метою стандартизації у сфері телекомунікацій  є  створення
єдиної   системи   державних   і  галузевих  стандартів  та  інших
нормативних    документів,    які     визначають     вимоги     до
телекомунікаційних   мереж,   їх   технічних   засобів  та  якості
телекомунікаційних  послуг,  а  також  гармонізація  цих  вимог  з
вимогами міжнародних нормативних документів.
 
     2. Вимоги державних і галузевих стандартів, інших нормативних
документів щодо технічних засобів телекомунікацій є  обов'язковими
для   всіх   виробників   і   постачальників   технічних  засобів,
науково-дослідних,  проектних та будівельних організацій,  а також
для  операторів,  провайдерів  телекомунікацій.  Вимоги  до якості
послуг    є    обов'язковими    для    операторів,     провайдерів
телекомунікацій, що надають телекомунікаційні послуги на території
України.
 
     3. Галузеві   стандарти   розробляються   та   затверджуються
відповідно   до   законодавства   України   про  стандартизацію  з
урахуванням стандартів та рекомендацій міжнародних організацій.
 
 
     Стаття 26. Метрологічне забезпечення у сфері
                телекомунікацій
 
     1. Метрологічне   забезпечення   у   сфері    телекомунікацій
здійснюється  ЦОВЗ  з  метою  забезпечення  єдності  і  необхідної
точності вимірювань відповідно до Закону України  "Про  метрологію
та метрологічну діяльність" ( 113/98-ВР ).
 
     2. Нормативною  основою  метрологічного  забезпечення у сфері
телекомунікацій є державні стандарти,  інші  нормативні  документи
державної   системи   забезпечення  єдності  вимірювань,  а  також
галузеві нормативні документи.
 
     3. Вимоги метрологічного забезпечення у сфері телекомунікацій
є    обов'язковими   для   виконання   операторами,   провайдерами
телекомунікацій,  виробниками технічних  засобів  телекомунікацій,
іншими  установами  та  організаціями,  які проводять випробування
технічних засобів телекомунікацій.
 
                             Глава V
 
                    ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНІ МЕРЕЖІ
 
     Стаття 27. Телекомунікаційна мережа загального користування
 
     1. Розвиток   та   вдосконалення   телекомунікаційних   мереж
загального   користування   України   здійснюється  відповідно  до
Концепції  розвитку  телекомунікацій  України   із   застосуванням
новітніх  технологій  у  сфері  телекомунікацій,  які відповідають
міжнародним стандартам,  з  урахуванням  технологічної  цілісності
всіх мереж та засобів телекомунікацій,  підвищення ефективності та
сталості  функціонування.  Головною   метою   Концепції   розвитку
телекомунікацій  України  є  гармонійний  та  динамічний  розвиток
телекомунікаційних мереж на всій території  країни,  насамперед  у
регіонах   з   недостатнім   рівнем   насиченості  місцевих  мереж
загального користування.
 
     2. Право власності та  право  на  технічне  обслуговування  і
експлуатацію  телекомунікаційних  мереж  може  належати  будь-якій
фізичній особі - суб'єкту підприємницької діяльності або юридичній
особі, які є резидентами України, незалежно від форм власності.
 
     3. Управління    телекомунікаційними    мережами   загального
користування   здійснюється   операторами   телекомунікацій,   які
експлуатують  ці  мережі,  на  основі  єдиних стандартів,  норм та
правил.
 
     4. Відповідальність      за       забезпечення       сталості
телекомунікаційних  мереж  загального користування покладається на
операторів телекомунікацій, які експлуатують ці мережі.
 
     5. При будівництві  та  обладнанні  телекомунікаційних  мереж
загального користування повинні враховуватися вимоги щодо сталості
зазначених мереж.
 
     6. Органи державної влади та органи місцевого  самоврядування
в  межах своїх повноважень зобов'язані створювати сприятливі умови
для функціонування розвитку  телекомунікаційних  мереж  загального
користування та повноцінного надання телекомунікаційних послуг.
 
     7. Оператори телекомунікацій, незалежно від форм власності, в
першу чергу надають у користування на договірних  засадах  ресурси
своїх  мереж  державній  системі  урядового зв'язку,  національній
системі конфіденційного зв'язку,  органам з надзвичайних ситуацій,
безпеки,    оборони,   внутрішніх   справ   України   у   порядку,
встановленому ЦОВЗ.
 
     8. На об'єктах телекомунікацій, а також в окремих структурних
підрозділах    операторів,    провайдерів    телекомунікацій,   де
передається,  обробляється або зберігається інформація з обмеженим
доступом, що є власністю держави, встановлюється спеціальний режим
доступу відповідно до законодавства.
 
     9. Несанкціоноване втручання та/або використання фізичними та
юридичними   особами   телекомунікаційних  мереж  тягне  за  собою
відповідальність згідно із законом.
 
     Стаття 28. Використання телекомунікаційних мереж загального
                користування для потреб телебачення
                та радіомовлення
 
     1. Використання ресурсів телекомунікаційних мереж  загального
користування  для потреб телебачення та радіомовлення здійснюється
на договірних засадах відповідно до законодавства.
 
     2. Надання телекомунікаційних послуг для  потреб  телебачення
та радіомовлення регулюється цим Законом.
 
     Стаття 29. Оперативно-технічне управління
                телекомунікаційними мережами загального
                користування в період надзвичайного стану
 
     1. Управління    телекомунікаційними    мережами   загального
користування та відповідальність за  забезпечення  їх  сталості  в
період надзвичайного стану покладається на ЦОВЗ.
 
     2. Для    забезпечення    можливості    оперативно-технічного
управління телекомунікаційними  мережами  загального  користування
всіх  операторів  телекомунікацій  в умовах надзвичайної ситуації,
надзвичайного та воєнного  стану  створюється  Національний  центр
оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій України.
 
     3. Порядок   створення  та  діяльності  Національного  центру
оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій  України
визначає Кабінет Міністрів України.
 
     4. В умовах надзвичайних ситуацій,  надзвичайного та воєнного
стану Національний центр оперативно-технічного управління мережами
телекомунікацій   України  виконує оперативно-технічне  управління
мережами  телекомунікацій  у  межах  повноважень,   наданих   йому
Кабінетом Міністрів України.
 
     5. У       звичайних      умовах      Національний      центр
оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій України:
 
     1) взаємодіє     з     центрами     управління     операторів
телекомунікацій, у тому числі іноземних;
 
     2) здійснює   інші   функції,   делеговані  йому  операторами
телекомунікацій на договірних засадах.
 
     6. З  метою  забезпечення   можливості   виконання   функцій,
покладених  на Національний центр оперативно-технічного управління
мережами  телекомунікацій   України,   оператори   телекомунікацій
зобов'язані надавати інформацію про власну мережу телекомунікацій,
її стан в обсязі та  порядку,  які  встановлює  Кабінет  Міністрів
України.
 
     7. Взаємодія   операторів   телекомунікацій   з  Національним
центром   оперативно-технічного   управління   телекомунікаційними
мережами  України  здійснюється на договірних засадах у порядку та
відповідно до умов Типового договору, що затверджуються ЦОВЗ.
 
     8. Держава здійснює фінансування спеціальних об'єктів зв'язку
за рахунок і в межах, передбачених Державним бюджетом України.
 
     Стаття 30. Визначення напрямів розвитку телекомунікаційних
                мереж загального користування
 
     1. Пріоритетні  напрями  розвитку  телекомунікаційних   мереж
загального    користування    визначаються   Концепцією   розвитку
телекомунікацій України.  Кабінет Міністрів України,  ЦОВЗ, НКРЗ у
межах   своїх   повноважень  створюють  відповідні  умови  для  її
виконання   шляхом   реалізації   державної   тарифної   політики,
впровадження  конкуренції та створення сприятливого інвестиційного
клімату у сфері телекомунікацій.
 
     2. Інвестування розвитку телекомунікаційних мереж  загального
користування    здійснюється    за    власні    кошти   операторів
телекомунікацій,  кошти  інших  юридичних  та  фізичних  осіб,  що
залучаються  на  договірних засадах,  а також за рахунок кредитів,
випуску  цінних  паперів  та  інших  надходжень,  не   заборонених
законодавством України.
 
     3. Інвестування  розвитку телекомунікаційних мереж загального
користування може  також  здійснюватися  за  кошти  державного  та
місцевих бюджетів у разі, якщо ці витрати передбачені відповідними
бюджетами. Державне інвестування розвитку телекомунікаційних мереж
загального  користування  здійснюється  в  порядку,  встановленому
законодавством   України,    на    основі    Концепції    розвитку
телекомунікацій   України,   відповідних   державних   програм  та
проектів.   Інвестування   розвитку    телекомунікаційних    мереж
загального   користування   з   місцевих   бюджетів   здійснюється
відповідно до планів розвитку відповідних  територій  за  рішенням
органів місцевого самоврядування.
 
     4. Суб'єктам   господарювання,   які   здійснюють  реалізацію
проектів    розвитку    телекомунікаційних    мереж     загального
користування,  можуть  надаватися гарантії та пільги,  встановлені
законодавством України.
 
     Стаття 31. Проектування, будівництво, реконструкція
                і модернізація телекомунікаційних мереж
 
     1. Проекти   будівництва,   реконструкції   та   модернізації
телекомунікаційних мереж підлягають  експертизі  у  випадках  і  в
порядку,   встановлених   законодавством.   Витрати,  пов'язані  з
проведенням     експертизи,     покладаються     на     операторів
телекомунікацій.
 
     2. Будівництво,       реконструкція       і      модернізація
телекомунікаційних  мереж  не  повинні  призводити   до   зниження
надійності та якості зв'язку. Усі витрати, пов'язані з дотриманням
цих  вимог,  покладаються  на  оператора   телекомунікацій,   який
здійснює ці роботи.
 
     3. Нові об'єкти житлово-побутового, культурного, лікувального
та іншого призначення, що належать до державної власності, повинні
бути обладнані забудовниками мережами і пристроями для організації
телекомунікацій загального користування.
 
     4. Замовникам    будівництва     телекомунікаційних     мереж
дозволяється  в  порядку,  встановленому  законодавством  України,
прокладати  кабельні  підземні,   підводні   та   надземні   лінії
телекомунікацій через мости,  тунелі,  колектори,  вулиці,  шляхи,
будівлі,  ліси і води,  а також використовувати  для  цього  опори
ліній електропередачі.
 
     5. Замовники  реконструкції  та будівництва мостів,  тунелів,
колекторів,  вулиць,  шляхів,  будівель,  ліній електропередачі зі
спільним використанням опор для підвішування ліній телекомунікацій
за власні кошти виконують роботи,  пов'язані  з  упорядкуванням  і
перенесенням  телекомунікаційних  мереж,  що  знаходяться  в  зоні
забудови,  відповідно до технічних умов,  виданих  власниками  цих
мереж.
 
     6. Суб'єкти   господарювання,   які   здійснюють  будівництво
телекомунікаційних   мереж   загального    користування,    можуть
установлювати  в  приміщеннях,  що  їм  належать  на правах найму,
телекомунікаційне  обладнання,  використовувати  дахи  будинків  і
технічні   приміщення   для   встановлення  антен  та  необхідного
обладнання на підставі договору з власником приміщення.
 
     7. Порядок  та  умови  використання   діючих   трубопроводів,
кабельних  каналів,  колекторів,  веж,  антен  та  інших пристроїв
особами,  яким вони не належать,  встановлюються  договором  з  їх
власником.
 
                             Глава VI
 
               СПОЖИВАЧІ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ ПОСЛУГ
 
     Стаття 32. Права споживачів телекомунікаційних послуг
 
     1. Споживачі    під    час    замовлення   та/або   отримання
телекомунікаційних послуг мають право на:
 
     1) державний захист своїх прав;
 
     2) вільний доступ до телекомунікаційних послуг;
 
     3) безпеку телекомунікаційних послуг;
 
     4) вибір оператора, провайдера телекомунікацій;
 
     5) вибір виду та кількості телекомунікаційних послуг;
 
     6) безоплатне    отримання    від    оператора,    провайдера
телекомунікацій вичерпної інформації щодо змісту, якості, вартості
та порядку надання телекомунікаційних послуг;
 
     7) своєчасне і якісне одержання телекомунікаційних послуг;
 
     8) отримання  від   оператора,   провайдера   телекомунікацій
наявних відомостей щодо наданих телекомунікаційних послуг;
 
     9) обмеження оператором,  провайдером телекомунікацій доступу
споживача  до  окремих  видів  послуг  на  підставі  його  власної
письмової заяви;
 
     10) повернення   від  оператора,  провайдера  телекомунікацій
невикористаної частки коштів  у  разі  відмови  від  передплачених
телекомунікаційних  послуг  у  випадках  і  в порядку,  визначених
правилами надання і отримання цих послуг;
 
     11) відмову  від   телекомунікаційних   послуг   у   порядку,
встановленому договором про надання телекомунікаційних послуг;
 
     12) відшкодування  збитків,  заподіяних унаслідок невиконання
чи неналежного виконання оператором,  провайдером  телекомунікацій
обов'язків,    передбачених    договором    із    споживачем    чи
законодавством;
 
     13) оскарження  неправомірних  дій  операторів,   провайдерів
телекомунікацій   шляхом   звернення   до  суду  та  уповноважених
державних органів;
 
     14) відмову від оплати телекомунікаційної послуги,  яку  вони
не замовляли;
 
     15) отримання  відомостей  щодо можливості та порядку відмови
від замовленої телекомунікаційної послуги;
 
     16) отримання  за  письмовою  заявою   рахунків   за   надані
телекомунікаційні   послуги   безпосередньо   в  оператора  та/або
провайдера телекомунікацій;
 
     17) інші права, визначені законодавством України та договором
про надання телекомунікаційних послуг.
 
     Стаття 33. Обов'язки споживачів телекомунікаційних послуг
 
     1. Споживачі     телекомунікаційних     послуг    зобов'язані
дотримуватися  Правил  надання  та  отримання   телекомунікаційних
послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема:
 
     1) використовувати  кінцеве  обладнання,  що має документ про
підтвердження відповідності;
 
     2) не допускати використання кінцевого  обладнання  споживача
для  вчинення  протиправних  дій або дій,  що суперечать інтересам
національної безпеки, оборони та охорони правопорядку;
 
     3) не допускати дій, що можуть створювати загрозу для безпеки
експлуатації   мереж   телекомунікацій,  підтримки  цілісності  та
взаємодії мереж  телекомунікацій,  захисту  інформаційної  безпеки
мереж       телекомунікацій,      електромагнітної      сумісності
радіоелектронних засобів,  ускладнювати чи унеможливлювати надання
послуг іншим споживачам;
 
     4) не  допускати використання на комерційній основі кінцевого
обладнання та абонентських ліній  для  надання  телекомунікаційних
послуг третім особам;
 
     5) виконувати  умови  договору про надання телекомунікаційних
послуг у разі його укладення,  у тому числі  своєчасно  оплачувати
отримані ними телекомунікаційні послуги;
 
     6) виконувати інші обов'язки відповідно до законодавства.
 
     2. У   разі   використання   абонентами   лічильників  обліку
тривалості  телекомунікаційних  послуг,   що   встановлюються   на
кінцевому  обладнанні для перевірки правильності нарахування плати
за отримані послуги, абоненти зобов'язані:
 
     1) використовувати  лічильники,   що   мають   документ   про
підтвердження відповідності згідно із законодавством України;
 
     2) періодично здійснювати метрологічну повірку лічильників як
засобів   вимірювальної    техніки    в    порядку,    визначеному
законодавством України.
 
     3. Споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані виконувати
інші  обов'язки  відповідно  до  цього  Закону  та   законодавства
України.
 
     Стаття 34. Захист інформації про споживача
 
     1. Оператори,      провайдери     телекомунікацій     повинні
забезпечувати і нести відповідальність за  схоронність  відомостей
щодо   споживача,   отриманих   при  укладенні  договору,  наданих
телекомунікаційних послуг,  у  тому  числі  отримання  послуг,  їх
тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо.
 
     2. Призначені  для  оприлюднення телефонні довідники,  у тому
числі електронні  версії  та  бази  даних  інформаційно-довідкових
служб,  можуть містити інформацію про прізвище, ім'я, по батькові,
найменування,  адресу та номер телефону абонента в  разі,  якщо  в
договорі  про  надання  телекомунікаційних  послуг міститься згода
споживача   на   опублікування   такої   інформації.    Під    час
автоматизованої   обробки   інформації   про   абонентів  оператор
телекомунікацій  забезпечує  її  захист  відповідно   до   закону.
Споживач  має  право  на безоплатне вилучення відомостей про нього
повністю   або   частково   з   електронних   версій   баз   даних
інформаційно-довідкових служб.
 
     3. Інформація про споживача та про телекомунікаційні послуги,
що він отримав, може надаватись у випадках і в порядку, визначених
законом.  В  інших випадках зазначена інформація може поширюватися
лише за наявності письмової згоди споживача.
 
     Стаття 35. Захист інтересів споживачів у разі припинення
                діяльності оператором, провайдером телекомунікацій
                з надання телекомунікаційних послуг
 
     1. Оператор,   провайдер   телекомунікацій,   який   припиняє
діяльність   з  надання  телекомунікаційних  послуг,  зобов'язаний
попередити споживачів не пізніше ніж за три місяці  до  припинення
надання телекомунікаційних послуг.
 
     2. У   разі   анулювання   чи  визнання  недійсною  ліцензії,
вилучення  номерного  та/або  радіочастотного  ресурсу   внаслідок
порушення  оператором,  провайдером  телекомунікацій законодавства
такий  оператор,  провайдер  зобов'язаний  відшкодувати   абоненту
витрати,   пов'язані   з  припиненням  надання  телекомунікаційних
послуг, у встановленому законом порядку.
 
     Стаття 36. Відповідальність споживачів телекомунікаційних
                послуг
 
     1. Споживачі       телекомунікаційних      послуг      несуть
відповідальність за порушення норм цього Закону, Правил надання та
отримання телекомунікаційних послуг відповідно до закону.
 
     2. У  разі  затримки плати за надані оператором,  провайдером
телекомунікаційні   послуги   споживачі   сплачують   пеню,    яка
обчислюється  від  вартості неоплачених послуг у розмірі облікової
ставки Національного банку України,  що діяла в  період,  за  який
нараховується пеня.
 
     3. Сплата   споживачем   пені,   правомірне   припинення   чи
скорочення  оператором,  провайдером  переліку  телекомунікаційних
послуг  не  звільняє  споживача від обов'язку оплатити надані йому
телекомунікаційні послуги.
 
     4. У разі виявлення пошкодження телекомунікаційної мережі, що
сталося з вини споживача, усі витрати оператора телекомунікацій на
усунення пошкодження,  а також відшкодування інших збитків (у тому
числі неотриманий прибуток) покладаються на споживача.
 
                         Глава VII
 
              ОПЕРАТОРИ, ПРОВАЙДЕРИ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ
 
     Стаття 37. Правові основи діяльності операторів
                і провайдерів телекомунікацій
 
     1. Оператори,  провайдери  телекомунікацій  здійснюють   свою
діяльність відповідно до законодавства про телекомунікації.
 
     2. Правовими   основами  діяльності  операторів,  провайдерів
телекомунікацій є:
 
     1) рівні   права    операторів,    провайдерів    на    ринку
телекомунікацій України;
 
     2) пріоритет інтересів споживачів телекомунікаційних послуг;
 
     3) розвиток  конкуренції  в  умовах функціонування операторів
та/або провайдерів різних форм власності;
 
     4) недопущення  дискримінаційних  дій  з  боку  операторів  і
провайдерів,  що займають монопольне (домінуюче) становище,  проти
інших суб'єктів ринку телекомунікацій.
 
     (  Частину  третю  статті  37  виключено  на  підставі Закону
N 1876-IV ( 1876-15 ) від 24.06.2004 )
 
     4. Віднесення  операторів  і  провайдерів  телекомунікацій до
операторів і  провайдерів,  які  займають  монопольне  (домінуюче)
становище  на  ринку телекомунікацій,  проводиться Антимонопольним
комітетом України на підставі законодавства про захист економічної
конкуренції.
 
     Стаття 38. Права операторів, провайдерів телекомунікацій
 
     1. Оператори телекомунікацій мають право на:
 
     1) здійснення  діяльності  у сфері телекомунікацій відповідно
до законодавства;
 
     2) отримання ліцензій відповідно до цього Закону;
 
     3) отримання номерного ресурсу;
 
     4) планування та розвиток власних мереж;
 
     5) установлення тарифів на телекомунікаційні послуги, що ними
надаються,  крім  тих  послуг,  тарифи на які регулюються державою
відповідно до цього Закону;
 
     6) присвоєння   телефонних   номерів   споживачам   у   межах
виділеного оператору номерного ресурсу;
 
     7) з'єднання телекомунікаційних мереж,  що знаходяться в його
власності або користуванні,  з  телекомунікаційними  мережами,  що
знаходяться   у   власності  або  користуванні  інших  операторів,
відповідно до цього Закону;
 
     8) скорочення     переліку     або     припинення     надання
телекомунікаційних   послуг   споживачам,  які  порушують  правила
надання і отримання телекомунікаційних послуг,  або на відключення
кінцевого  обладнання  споживача,  якщо  воно  не  має  виданого в
установленому законодавством порядку документа  про  підтвердження
відповідності    вимогам    нормативних    документів    у   сфері
телекомунікацій, у порядку, визначеному цими правилами;
 
     9) відключення на підставі рішення суду кінцевого обладнання,
якщо воно використовується абонентом для вчинення протиправних дій
або дій, що загрожують інтересам державної безпеки;
 
     10) зупинення діяльності у сфері  телекомунікацій  відповідно
до  цього Закону і в порядку,  встановленому ЦОВЗ та узгодженому з
НКРЗ;
 
     11) установлення     телекомунікаційного     обладнання     в
приміщеннях,  що  належать їм на правах найму,  з дозволу власника
приміщення;
 
     12) інші  права,  передбачені   законодавством   України   та
договорами про надання телекомунікаційних послуг.
 
     2. Відключення  кінцевого обладнання підрозділам Міністерства
оборони України,  Служби безпеки України,  Міністерства внутрішніх
справ   України,  спеціально  уповноваженого  центрального  органу
виконавчої влади з  питань  надзвичайних  ситуацій  та  у  справах
захисту   населення   від   наслідків  Чорнобильської  катастрофи,
спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої  влади  з
питань  охорони  державного  кордону,  з'єднувальних  ліній  служб
екстреного виклику здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом
Міністрів України.
 
     3. Провайдер     телекомунікацій     користується    правами,
передбаченими частиною  першою  цієї  статті,  за  винятком  прав,
передбачених пунктами 2,  3,  6,  7 частини першої цієї статті,  а
також  має  право  на  підключення  засобів   телекомунікацій   до
телекомунікаційних  мереж  загального  користування  відповідно до
законодавства.
 
     4.  Провайдери  телекомунікацій здійснюють діяльність у сфері
телекомунікацій на підставі договору з оператором  телекомунікацій
-   резидентом  України  та  копії  ліцензії  цього  оператора  на
відповідний  вид  діяльності  у  випадках,  передбачених  законом.
(  Статтю  38  доповнено  частиною  четвертою  згідно  із  Законом
N 1876-IV ( 1876-15 ) від 24.06.2004 )
 
     Стаття 39. Обов'язки операторів і провайдерів
                телекомунікацій
 
     1. Оператори телекомунікацій зобов'язані:
 
     1) здійснювати   діяльність   у  сфері  телекомунікацій,  яка
підлягає ліцензуванню, тільки за наявності ліцензій;
 
     2) надавати     безоплатний     доступ     споживачам      до
телекомунікаційних   мереж  загального  користування  для  виклику
пожежної охорони, міліції, швидкої допомоги, аварійних служб газу;
 
     3) надавати  телекомунікаційні   послуги   за   встановленими
показниками якості;
 
     4) надавати  споживачам  вичерпну  інформацію,  необхідну для
укладення договору,  а також щодо телекомунікаційних  послуг,  які
вони надають;
 
     5) вести  достовірний  облік  телекомунікаційних  послуг,  що
надаються споживачеві;
 
     6) забезпечувати правильність застосування тарифів;
 
     7) зберігати  записи  про  надані  телекомунікаційні  послуги
протягом   строку   позовної  давності,  визначеного  законом,  та
надавати  інформацію  про  надані  телекомунікаційні   послуги   в
порядку, встановленому законом;
 
     8) не  допускати порушень правил добросовісної конкуренції на
ринку телекомунікацій;
 
     9) першочергово    надавати     телекомунікаційні     послуги
підрозділам Міністерства оборони України,  Служби безпеки України,
Міністерства внутрішніх справ України,  спеціально  уповноваженого
центрального   органу   виконавчої  влади  з  питань  надзвичайних
ситуацій  та   у   справах   захисту   населення   від   наслідків
Чорнобильської катастрофи,  спеціально уповноваженого центрального
органу виконавчої влади з питань охорони державного кордону;
 
     10) забезпечувати готовність своїх  телекомунікаційних  мереж
до   роботи  в  умовах  надзвичайних  ситуацій,  надзвичайного  та
воєнного  стану,  в  тому  числі   можливість   оповіщення   своїх
споживачів у цих умовах;
 
     11) надавати    щорічно   до   ЦОВЗ   інформацію   про   свої
телекомунікаційні мережі для відпрацювання мобілізаційних планів у
межах, визначених Кабінетом Міністрів України;
 
     12) вести   облікову   та   іншу,  визначену  законодавством,
документацію    щодо    своїх    телекомунікаційних    мереж    та
взаємоз'єднання з іншими телекомунікаційними мережами;
 
     13) своєчасно  надавати  ЦОВЗ  та  НКРЗ  звіти  та інформацію
відповідно до закону;
 
     14) оприлюднювати тарифи  на  телекомунікаційні  послуги,  що
встановлюються самим оператором, не пізніше ніж за сім календарних
днів до їх введення;
 
     15) забезпечувати використання наданого номерного  ресурсу  в
терміни, визначені НКРЗ;
 
     16) попереджувати  споживачів про можливе скорочення переліку
телекомунікаційних послуг чи відключення їх кінцевого обладнання у
випадках і порядку, передбачених правилами надання і отримання цих
послуг;
 
     17) вживати заходів для недопущення несанкціонованого доступу
до  телекомунікаційних  мереж  та інформації,  що передається цими
мережами;
 
     18) виконувати інші  обов'язки  відповідно  до  законодавства
України.
 
     2.  Усі пункти частини першої цієї статті, крім пунктів 1, 2,
10,   11,   12,   15,   17,   поширюються   також  на  провайдерів
телекомунікацій.  (  Частина  друга  статті  39  в редакції Закону
N 1876-IV ( 1876-15 ) від 24.06.2004 )
 
     3. У разі якщо оператор, провайдер телекомунікацій встановлює
плату  за  телекомунікаційні послуги згідно з почасовими тарифами,
то при розрахунках із  споживачами  він  зобов'язаний  враховувати
лише повні тарифні одиниці часу.
 
     4. Оператори  телекомунікацій  зобов'язані  за  власні  кошти
встановлювати на своїх телекомунікаційних мережах технічні засоби,
необхідні      для      здійснення     уповноваженими     органами
оперативно-розшукових заходів,  і забезпечувати функціонування цих
технічних  засобів,  а  також  у  межах  своїх повноважень сприяти
проведенню   оперативно-розшукових    заходів    та    недопущенню
розголошення  організаційних  і  тактичних прийомів їх проведення.
Оператори   телекомунікацій   зобов'язані   забезпечувати   захист
зазначених технічних засобів від несанкціонованого доступу.
 
     5. Оператори,   провайдери  телекомунікацій  не  мають  права
відмовляти в подальшому наданні загальнодоступних послуг інвалідам
I та  II  груп  усіх  категорій,  поточна  заборгованість  яких за
отримані послуги не перевищує трьох мінімальних пенсій за віком.
 
     Стаття 40. Відповідальність операторів, провайдерів
                телекомунікацій
 
     1. Оператор, провайдер телекомунікацій несе перед споживачами
за ненадання або неналежне надання телекомунікаційних послуг  таку
майнову відповідальність:
 
     1) за   ненадання  оплачених  телекомунікаційних  послуг  або
надання їх в обсязі, меншому за оплачений, -
 
     у розмірі оплаченої вартості ненаданих  послуг  та  штрафу  в
розмірі 25 відсотків вартості послуг;
 
     2) за  затримку  передавання  телеграми,  що  призвело  до її
невручення або до несвоєчасного вручення, -
 
     штраф у розмірі 50 відсотків вартості  оплаченої  послуги,  а
також повернення споживачу отриманих за послугу грошей;
 
     3) за   безпідставне   відключення  кінцевого  обладнання, -
 
     у розмірі абонентної плати за весь період відключення;
 
     4) за безпідставні скорочення чи  зміну  переліку  послуг, -
 
     у розмірі абонентної плати за один місяць;
 
     5)  в інших випадках - у розмірах, передбачених договором про
надання телекомунікаційних послуг;
 
     6) у разі неусунення протягом однієї  доби  із  зафіксованого
моменту     подання     абонентом    заявки    щодо    пошкодження
телекомунікаційної мережі,  яке унеможливило доступ  споживача  до
послуги  або  знизило  до  неприпустимих  значень показники якості
телекомунікаційної  послуги,  абонентна  плата  за   весь   період
пошкодження  не  нараховується,  а оператор телекомунікацій у разі
неусунення пошкодження протягом п'яти діб із зафіксованого моменту
подання  абонентом  відповідної  заявки  сплачує споживачу штраф у
розмірі 25  відсотків  добової  абонентної  плати  за  кожну  добу
перевищення цього терміну, але не більше ніж за три місяці.
 
     2. Оператори,  провайдери  телекомунікацій не несуть майнової
відповідальності перед споживачами  телекомунікаційних  послуг  за
невиконання   чи   неналежне   виконання   зобов'язань  з  надання
телекомунікаційних  послуг   унаслідок   дії   непереборної   сили
(землетрус,   повінь,  ураган  тощо),  викрадання  чи  пошкодження
зловмисниками лінійних та станційних споруд,  що  використовуються
оператором  телекомунікацій,  або  з  вини  споживача  у випадках,
передбачених цим Законом.
 
     3. Питання  відшкодування  завданих   споживачеві   фактичних
збитків,   моральної   шкоди,  втраченої  вигоди  через  неналежне
виконання оператором,  провайдером телекомунікацій  обов'язків  за
договором  про  надання  телекомунікаційних  послуг  вирішуються в
судовому порядку.
 
     4. Оператори,   провайдери    телекомунікацій    не    несуть
відповідальності за зміст інформації, що передається їх мережами.
 
     Стаття 41. Персонал операторів, провайдерів телекомунікацій
 
     1. Персоналом  оператора,  провайдера  телекомунікацій  є всі
працівники, які перебувають з ним у трудових відносинах.
 
     2. Персонал  оператора,   провайдера   телекомунікацій   несе
відповідальність  за  порушення  вимог  законодавства України щодо
збереження  таємниці  телефонних  розмов,  телеграфної  чи   іншої
кореспонденції,   що   передаються   засобами  зв'язку  або  через
комп'ютер,  а  також  інформації   з   обмеженим   доступом   щодо
організації та функціонування телекомунікаційних мереж в інтересах
національної безпеки, оборони та охорони правопорядку.
 
     3. Персоналу    оператора,     провайдера     телекомунікацій
забороняється брати участь у страйках, якщо такі дії призводять до
припинення  функціонування  мереж   телекомунікацій   чи   надання
телекомунікаційних  послуг,  що створює перешкоди для забезпечення
національної безпеки, охорони здоров'я, прав і свобод людини.
 
     4. Операторами,  провайдерами   телекомунікацій   створюються
робочі  місця для працевлаштування інвалідів у розмірі 4 відсотків
загальної  чисельності  працівників  без  урахування  зайнятих   у
важких, шкідливих умовах та роботах з підвищеною небезпекою.
 
     5. Керівники    підприємств    -    операторів,   провайдерів
телекомунікацій  та  їх  філій  можуть  прийматися  на  роботу  за
контрактом.
 
                           Глава VIII
 
          РЕГУЛЮВАННЯ ДОСТУПУ ДО РИНКУ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ
 
     Стаття 42. Здійснення діяльності у сфері телекомунікацій
 
     1. Суб'єкти   господарювання,   які    бажають    здійснювати
діяльність  у  сфері телекомунікацій,  зобов'язані не менше ніж за
місяць до її початку подати повідомлення  до  НКРЗ,  зразок  якого
затверджує  НКРЗ.  У  тижневий термін після отримання повідомлення
НКРЗ зобов'язана внести  суб'єкта  господарювання  до  реєстру  та
надіслати йому відповідне повідомлення.
 
     2. Окремі    види    діяльності   у   сфері   телекомунікацій
здійснюються суб'єктами господарювання на підставі ліцензій.
 
     3. Ліцензуванню  підлягають  такі  види  діяльності  у  сфері
телекомунікацій:
 
     1) надання  послуг  фіксованого  телефонного зв'язку з правом
технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж
і надання в користування каналів електрозв'язку:
 
     місцевого;
 
     міжміського;
 
     міжнародного;
 
     1-1)   надання   послуг  фіксованого  телефонного  зв'язку  з
використанням  безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі
з  правом  технічного  обслуговування  і  надання  в  користування
каналів електрозв'язку:
 
     місцевого;
 
     міжміського;
 
     міжнародного;
(  Частину третю статті 42 доповнено пунктом 1-1 згідно із Законом
N 1876-IV ( 1876-15 ) від 24.06.2004 )
 
     2) надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з
правом     технічного     обслуговування      та      експлуатації
телекомунікаційних   мереж   і   надання  в  користування  каналів
електрозв'язку;
 
     3) технічне  обслуговування  і  експлуатація  мереж  ефірного
теле-  та  радіомовлення,  проводового радіомовлення та телемереж,
надання в користування каналів електрозв'язку.
 
     Стаття 43. Основні принципи ліцензування у сфері
                телекомунікацій
 
     1. Основними  принципами ліцензування у сфері телекомунікацій
є:
 
     1) створення відкритих,  недискримінаційних і  прозорих  умов
доступу до ринку телекомунікацій та діяльності на ньому;
 
     2) сприяння  ефективному функціонуванню ринку телекомунікацій
на  основі  збалансування  інтересів  суспільства  і   операторів,
провайдерів телекомунікацій;
 
     3) забезпечення   рівності   прав,  законних  інтересів  усіх
суб'єктів господарювання;
 
     4) раціональне  використання  обмежених  ресурсів   у   сфері
телекомунікацій;
 
     5) сприяння   впровадженню   нових  видів  телекомунікаційних
послуг і застосуванню новітніх технологій;
 
     6) залучення інвестицій у розвиток телекомунікацій України.
 
     2. Ліцензування  не  може  використовуватися  для   обмеження
конкуренції у здійсненні діяльності у сфері телекомунікацій.
 
     Стаття 44. Ліцензійні умови
 
     1. Ліцензійні  умови є нормативно-правовим актом,  що містить
вичерпний перелік організаційних,  кваліфікаційних,  технологічних
та   інших  спеціальних  вимог,  обов'язкових  для  виконання  при
здійсненні  діяльності  у  сфері  телекомунікацій,   що   підлягає
ліцензуванню, встановлений з урахуванням вимог цього Закону.
 
     2. Ліцензійні  умови  та  порядок  контролю за їх додержанням
установлюються НКРЗ.
 
     3. НКРЗ може включати до ліцензій на здійснення діяльності  у
сфері телекомунікацій для окремих операторів, провайдерів особливі
умови.
 
     Стаття 45. Документи, що подаються для одержання ліцензії
 
     1.   Суб'єкт   господарювання,  який  має  намір  здійснювати
діяльність у сфері  телекомунікацій,  що  ліцензується,  особисто,
через уповноважений ним орган чи особу або рекомендованим листом з
описом вкладення звертається до НКРЗ із заявою про видачу ліцензії
за  встановленим нею зразком. ( Частина перша статті 45 в редакції
Закону N 1876-IV ( 1876-15 ) від 24.06.2004 )
 
     2. До заяви про видачу ліцензії заявник додає:
 
     1) копію   свідоцтва   про   державну   реєстрацію   суб'єкта
підприємницької  діяльності  або  копію  довідки  про  внесення до
Єдиного державного реєстру  підприємств  та  організацій  України,
засвідчену нотаріально або органом, який видав оригінал документа;
 
     2) копії   установчих   документів   (для   юридичних  осіб),
засвідчені нотаріально або органом, який видав оригінал документа;
 
     3) засвідчені в установленому порядку  копії  документів,  що
підтверджують   право   власності   суб'єкта   господарювання  або
користування ним виробничими приміщеннями;
 
     4) плани утворення та використання телекомунікаційної  мережі
за підписом заявника - суб'єкта господарської діяльності;
 
     5) документи,   що   підтверджують  фінансові  можливості  та
кадрове забезпечення здійснення заявленої діяльності.
 
     3. НКРЗ забороняється вимагати від  суб'єктів  господарювання
інші документи, не передбачені цим Законом.
 
     4. У  разі  наявності  в заявника філій,  інших відокремлених
підрозділів,  які  здійснюватимуть  господарську   діяльність   на
підставі  отриманої  ліцензії,  у заяві зазначаються їх перелік та
місцезнаходження.
 
     5.  Заява  про  видачу ліцензії та документи, що додаються до
неї, приймаються за описом, копія якого видається або надсилається
заявнику,  з відміткою про дату прийняття документів  та  підписом
відповідальної  особи  НКРЗ.  ( Частина п'ята статті 45 в редакції
Закону N 1876-IV ( 1876-15 ) від 24.06.2004 )
 
     6. Усі  подані  заявником  документи  після  реєстрації заяви
формуються в окрему справу.
 
     7. Заява про видачу ліцензії залишається без розгляду, якщо:
 
     1) заява  подана  (підписана)  особою,  яка  не  має  на   це
повноважень;
 
     2) документи оформлені з порушенням вимог цієї статті.
 
     8. У  разі  залишення  заяви про видачу ліцензії без розгляду
заявник інформується в письмовій формі із зазначенням  відповідних
підстав протягом тижня від дати реєстрації заяви.
 
     9. У  разі  усунення причин,  що були підставою для винесення
рішення про залишення заяви без розгляду,  заявник  може  повторно
подати заяву про видачу ліцензії.
 
     10. НКРЗ  публікує інформацію щодо процедур видачі ліцензій у
своєму офіційному бюлетені.
 
     Стаття 46. Рішення про видачу або відмову у видачі ліцензії
 
     1. НКРЗ приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову в
її  видачі  у  строк,  що  не  перевищує  30 робочих днів від дати
реєстрації заяви про видачу ліцензії.
 
     2. Копія рішення про видачу ліцензії або про відмову у видачі
ліцензії   надсилається   (видається)  заявникові  протягом  трьох
робочих днів від дати його прийняття.
 
     3. У рішенні  про  відмову  у  видачі  ліцензії  зазначаються
підстави відмови.
 
     4. Одночасно   з  рішенням  про  видачу  ліцензії  заявникові
надсилається повідомлення про розмір  плати  за  видачу  ліцензії,
порядок її оплати та отримання.
 
     5. Підставами  для  прийняття  рішення  про  відмову у видачі
ліцензії є:
 
     1) недостовірність даних у документах, поданих заявником, для
отримання ліцензії;
 
     2) невідповідність заявника та поданих документів ліцензійним
умовам,  установленим для певного виду господарської діяльності  у
сфері телекомунікацій;
 
     3) неможливість  видачі  ліцензії внаслідок раніше прийнятого
рішення щодо обмеження їх чисельності та розподілу  на  конкурсних
засадах.
 
     6. У  разі  відмови  у видачі ліцензії суб'єкт господарювання
може подати до НКРЗ нову заяву про видачу ліцензії після  усунення
обставин, що стали підставою для відмови у її видачі.
 
     7. Рішення  НКРЗ  про  відмову  у  видачі  ліцензії може бути
оскаржено у судовому порядку.
 
     8.   У   разі  якщо  діяльність,  що  ліцензується,  потребує
використання обмеженого ресурсу (радіочастотного та/або номерного)
термін  прийняття рішення про видачу або відмову у видачі ліцензії
становить 60  робочих  днів  від  дня  реєстрації  заяви.  У  разі
необхідності  міжнародної координації присвоєнь радіочастот термін
надання ліцензії продовжується на термін,  визначений  Регламентом
радіозв'язку  Міжнародного  союзу  електрозв'язку або відповідними
міжнародними  договорами.  Ліцензія  на  вид  діяльності  у  сфері
телекомунікацій,   який   передбачає  користування  радіочастотним
ресурсом України,  видається одночасно з відповідною ліцензією  на
користування   радіочастотним   ресурсом   України.  (  Статтю  46
доповнено частиною восьмою згідно із Законом N 1876-IV ( 1876-15 )
від 24.06.2004 )
 
     Стаття 47. Обмеження кількості ліцензій та проведення
                конкурсу на отримання ліцензії в таких випадках
 
     1. НКРЗ   може   прийняти  рішення  про  обмеження  кількості
ліцензій на види діяльності  у  сфері  надання  телекомунікаційних
послуг  у  разі необхідності забезпечення ефективного використання
телекомунікаційних мереж в інтересах  споживачів  та  використання
обмежених  ресурсів.  Це  рішення  повинно  бути  опубліковане  із
зазначенням підстав його прийняття.
 
     2. У разі прийняття рішення про обмеження кількості  ліцензій
ліцензії видаються  на  конкурсних  засадах.  Конкурс на одержання
ліцензій повинен проводитися на відкритих,  недискримінаційних  та
прозорих  засадах і передбачати однакові конкурсні умови та вимоги
для всіх учасників конкурсу.
 
     3. Видача ліцензій у разі проведення конкурсу здійснюється  в
термін, що не перевищує чотирьох місяців із дня його оголошення.
 
     4. Порядок   проведення   конкурсів   на  отримання  ліцензій
встановлюється НКРЗ з дотриманням таких умов:
 
     1) оголошення про проведення конкурсів на отримання  ліцензій
надається  не пізніше ніж за 60 календарних днів до дня проведення
конкурсу і підлягає обов'язковій публікації в офіційному  бюлетені
НКРЗ;
 
     2) для  участі  в  конкурсі  на  отримання  ліцензії суб'єкти
господарювання не пізніше ніж за 30 календарних днів до  дня  його
проведення  подають  до органу ліцензування повідомлення про намір
взяти участь у конкурсі,  а також документи,  передбачені порядком
проведення конкурсу;
 
     3) рішення  про  результати  конкурсу оформлюється протоколом
НКРЗ не пізніше ніж через п'ять робочих днів від  дати  проведення
конкурсу;
 
     4) рішення  про результати конкурсу публікується в офіційному
бюлетені НКРЗ.
 
     5. Повідомлення  про  прийняття   рішення   за   результатами
конкурсу  про  видачу  ліцензії  або про відмову у видачі ліцензії
надсилається (видається) заявнику в письмовій формі протягом трьох
робочих днів від дати його оформлення.
 
     6. Рішення  про  результати  конкурсу  може  бути оскаржено в
судовому порядку.
 
     7. У  разі  анулювання  ліцензії,  виданої  за   результатами
конкурсу,  НКРЗ  не пізніше ніж через десять робочих днів від дати
прийняття рішення про її анулювання зобов'язана оголосити  конкурс
на отримання ліцензії, яка була анульована.
 
     Стаття 48. Видача ліцензії та її копій
 
     1. НКРЗ  повинна  оформити  ліцензію  не  пізніше  ніж за три
робочі дні від дня надходження документа,  що підтверджує внесення
плати за видачу ліцензії.
 
     2. НКРЗ  робить  відмітку  про дату прийняття документів,  що
підтверджують внесення заявником  плати  за  видачу  ліцензії,  на
копії  опису,  який  було  видано  заявнику  при прийомі заяви про
видачу ліцензії.
 
     3. Якщо  заявник  протягом  30  календарних  днів   від   дня
направлення  йому  повідомлення  про прийняття рішення щодо видачі
ліцензії не надав документа,  що підтверджує внесення плати за  її
видачу,   або  не  звернувся  до  НКРЗ  для  отримання  оформленої
ліцензії,  НКРЗ скасовує рішення про видачу ліцензії  або  приймає
рішення про визнання такої ліцензії недійсною.
 
     4. Ліцензії видаються на бланках,  зразки яких затверджуються
НКРЗ, і є захищеними документами суворої звітності.
 
     5. Строк дії ліцензії встановлює НКРЗ у ліцензії, але не може
бути меншим ніж п'ять років.
 
     6. У  ліцензії  зазначається територія,  на якій здійснюється
діяльність у сфері телекомунікацій на підставі цієї ліцензії.
 
     7. Ліцензія підписується керівником НКРЗ або його заступником
та засвідчується печаткою цього органу.
 
     8. Для   кожної   філії,   іншого  відокремленого  підрозділу
суб'єкта господарювання,  що здійснюватимуть  діяльність  у  сфері
телекомунікацій на підставі отриманої цим суб'єктом ліцензії, НКРЗ
видає йому засвідчені копії ліцензії,  які реєструються в  журналі
обліку  заяв  та виданих ліцензій.  Копія ліцензії видається також
провайдеру     телекомунікацій,     який     надає      відповідні
телекомунікаційні  послуги  на підставі договору з таким суб'єктом
господарювання.  Засвідчена НКРЗ копія ліцензії є  документом,  що
підтверджує  право  філії,  іншого  відокремленого  підрозділу  на
здійснення діяльності у сфері телекомунікацій  на  підставі  даної
ліцензії.
 
     9. У  разі  створення  суб'єктом  господарювання нової філії,
іншого відокремленого підрозділу,  а також  укладення  договору  з
провайдером  телекомунікацій,  які  здійснюватимуть  діяльність  у
сфері  телекомунікацій  за  отриманими  суб'єктом   господарювання
ліцензіями, цей суб'єкт повинен подати до НКРЗ заяву встановленого
зразка про видачу копій відповідних ліцензій,  а також  документи,
які  підтверджують  створення  нової філії,  іншого відокремленого
підрозділу.
 
     10. У  разі  ліквідації  провайдера  телекомунікацій,  філії,
іншого   відокремленого  підрозділу  суб'єкта  господарювання,  що
здійснювали   господарську   діяльність   згідно   з   ліцензіями,
отриманими  суб'єктом  господарювання,  або в разі припинення ними
діяльності  у  сфері  телекомунікацій  цей  суб'єкт   зобов'язаний
протягом  семи  робочих  днів  з  дати  ліквідації  або припинення
провайдером   телекомунікацій,   філією,    іншим    відокремленим
підрозділом діяльності у сфері телекомунікацій письмово повідомити
НКРЗ та повернути відповідну копію ліцензії.  НКРЗ повинна  внести
відповідні  зміни  до  ліцензійного  реєстру не пізніше наступного
робочого дня від дати надходження такого повідомлення.
 
     11. Інформація  про  видачу  ліцензії  та   особливі   умови,
зазначені в ліцензії, публікуються в офіційному бюлетені НКРЗ.
 
     12. Суб'єкт господарювання не може передавати ліцензію або її
копію іншій юридичній або фізичній особі для здійснення діяльності
у сфері телекомунікацій.
 
     Стаття 49. Продовження строку дії ліцензії
 
     1. У  разі  якщо суб'єкт господарювання має намір здійснювати
зазначений у ліцензії вид діяльності у сфері телекомунікацій після
закінчення  строку  її  дії,  він повинен не пізніше ніж за чотири
місяці до закінчення строку дії ліцензії  звернутися  до  НКРЗ  із
заявою на продовження строку її дії. Зразок заяви встановлює НКРЗ.
 
     2. НКРЗ  не  має  права  відмовити  в  продовженні строку дії
ліцензії, якщо оператором, провайдером телекомунікацій виконуються
всі ліцензійні умови та особливі умови,  зазначені в ліцензії, або
ці умови не виконані  з  поважних  причин,  які  не  залежали  від
оператора, провайдера телекомунікацій.
 
     3. Рішення  про  продовження  строку  дії  ліцензії  або  про
відмову в продовженні строку її дії із зазначенням підстав відмови
повинно  бути  направлено заявнику не пізніше ніж через 15 робочих
днів від моменту реєстрації заяви.
 
     4. Рішення  НКРЗ  про   продовження   строку   дії   ліцензії
оформляється на бланку ліцензії.
 
     5. При продовженні строку дії ліцензії НКРЗ може внести зміни
до особливих умов зазначеної ліцензії.
 
     6. Продовження строку дії  ліцензії,  яка  була  отримана  за
конкурсом, здійснюється без проведення конкурсу.
 
     7. Якщо оператор,  провайдер телекомунікацій оскаржує рішення
НКРЗ про відмову в продовженні  строку  дії  ліцензії  в  судовому
порядку  до  закінчення  строку  дії  ліцензії,  дія цього рішення
призупиняється до завершення судового розгляду.
 
     8.  Процедура продовження терміну дії ліцензії застосовується
тільки  до  тих  видів діяльності,  які ліцензуються відповідно до
цього  Закону.  (  Статтю  49 доповнено частиною восьмою згідно із
Законом N 1876-IV ( 1876-15 ) від 24.06.2004 )
 
     Стаття 50. Переоформлення ліцензії
 
     1. Підставами для переоформлення ліцензії є:
 
     1) зміна найменування юридичної особи або прізвища, імені, по
батькові фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності;
 
     2) зміна   місцезнаходження   юридичної   особи   або   місця
проживання фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності;
 
     3) реорганізація юридичної особи  -  суб'єкта  господарювання
шляхом зміни організаційно-правової форми,  перетворення,  злиття,
приєднання.  У  цьому  випадку   ліцензії,   отримані   оператором
телекомунікацій, переоформляються на його правонаступника.
 
     2. У  разі  виникнення  підстав  для  переоформлення ліцензії
суб'єкт  господарювання  зобов'язаний  протягом  30  робочих  днів
подати   до   НКРЗ  заяву  про  переоформлення  ліцензії  разом  з
ліцензією, що підлягає переоформленню, та відповідними документами
або   їх   нотаріально  засвідченими  копіями,  які  підтверджують
зазначені зміни.
 
     3. НКРЗ протягом десяти робочих днів з дати реєстрації  заяви
про переоформлення ліцензії зобов'язана при наданні документів, що
підтверджують  оплату  переоформлення,  видати  переоформлену   на
новому бланку ліцензію з урахуванням змін,  зазначених у заяві про
переоформлення ліцензії, або відмовити в переоформленні ліцензії у
разі відсутності підстав для переоформлення чи недостовірних даних
у поданих документах.
 
     4. Одночасно з переоформленою на новому бланку ліцензією НКРЗ
видає  суб'єкту господарювання засвідчені копії такої ліцензії для
філій, інших відокремлених підрозділів, що здійснюють діяльність у
сфері телекомунікацій.
 
     5. У  разі  переоформлення  ліцензії НКРЗ приймає рішення про
визнання  недійсною  ліцензії,  що  переоформлялася,  з  внесенням
відповідних  змін  до  ліцензійного  реєстру не пізніше наступного
робочого дня.
 
     6. Строк дії переоформленої  ліцензії  не  може  перевищувати
строку дії, зазначеного в ліцензії, що переоформлялася.
 
     7. Суб'єкт  господарювання,  який  подав  до  НКРЗ  заяву про
переоформлення ліцензії та відповідні документи,  може здійснювати
свою  діяльність на підставі довідки НКРЗ про прийняття цієї заяви
до моменту видачі переоформленої на  новому  бланку  ліцензії  або
прийняття рішення про відмову в переоформленні ліцензії.
 
     8. Непереоформлена в установлений строк ліцензія є недійсною.
 
     Стаття 51. Зміна даних, зазначених у документах,
                що додавалися до заяви про видачу ліцензії
 
     1. Суб'єкт господарювання зобов'язаний  письмово  повідомляти
НКРЗ про всі зміни даних,  зазначених у документах,  що додавалися
до заяви про видачу  ліцензії,  протягом  30  робочих  днів  після
виникнення  таких  змін  разом  з  документами або їх засвідченими
копіями, які підтверджують зазначені зміни.
 
     Стаття 52. Видача дубліката ліцензії
 
     1. Підставами для видачі дубліката ліцензії є:
 
     1) втрата ліцензії;
 
     2) пошкодження бланка ліцензії.
 
     2. У разі втрати ліцензії суб'єкт господарювання зобов'язаний
звернутися  до НКРЗ із заявою про видачу її дубліката.  Якщо бланк
ліцензії не придатний для користування внаслідок його пошкодження,
разом із заявою до НКРЗ подається пошкоджений бланк ліцензії.
 
     3. Строк  дії  дубліката ліцензії не може перевищувати строку
дії, який зазначався у втраченій або пошкодженій ліцензії.
 
     4. НКРЗ  зобов'язана  протягом  п'яти  робочих  днів  з  дати
одержання  заяви  при наданні документів,  що підтверджують оплату
видачі  дубліката,  видати  заявникові  дублікат   втраченої   або
пошкодженої ліцензії.
 
     5. У  разі видачі дубліката ліцензії НКРЗ приймає рішення про
визнання недійсною ліцензії,  що була втрачена або  пошкоджена,  з
внесенням  відповідних  змін  до  ліцензійного  реєстру не пізніше
наступного робочого дня.
 
     6. Суб'єкт господарювання,  який подав  заяву  та  відповідні
документи  для  видачі  дубліката ліцензії,  може здійснювати свою
діяльність до отримання дубліката ліцензії на підставі відповідної
довідки НКРЗ.
 
     Стаття 53. Плата за видачу, переоформлення, видачу
                дубліката, копії ліцензії, продовження терміну
                її дії
 
     1. За видачу ліцензій,  їх переоформлення, видачу дублікатів,
копій і продовження терміну їх дії справляється плата,  розмір  та
порядок  зарахування якої до Державного бюджету України встановлює
Кабінет Міністрів України.
 
     2.   Плата   за   продовження   терміну   дії   ліцензій,  їх
переоформлення,  видачу дублікатів і копій не повинна перевищувати
витрати,  пов'язані  із здійсненням зазначених процедур. ( Частина
друга статті 53 із змінами, внесненими згідно із Законом N 1876-IV
( 1876-15 ) від 24.06.2004 )
 
 
     (  Частину  третю  статті  53  виключено  на  підставі Закону
N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005 )
 
 
     Стаття 54. Контроль за додержанням ліцензійних умов
 
     1. Контроль    за   додержанням&nbs